Text 44
ВІРШ 44
Devanagari
Деванагарі
सर्वे बभूवुस्ते तूष्णीं वयांसीव दिनात्यये ॥ ४४ ॥
Text
Текст
bhīṣmaṁ brahmaṇi niṣkale
sarve babhūvus te tūṣṇīṁ
vayāṁsīva dinātyaye
бгішмам̇ брахман̣і нішкале
сарве бабгӯвус те тӯшн̣ім̇
вайа̄м̇сіва діна̄тйайе
Synonyms
Послівний переклад
сампадйама̄нам — занурившись; а̄джн̃а̄йа — дізнавшись про це; бгішмам — за Шрі Бгішмадеву; брахман̣і — у Верховний Абсолют; нішкале — безмежний; сарве — усі присутні; бабгӯвух̣ те — усі вони стали; тӯшн̣ім — мовчазні; вайа̄м̇сі іва — наче птахи; діна-атйайе — наприкінці дня.
Translation
Переклад
Knowing that Bhīṣmadeva had merged into the unlimited eternity of the Supreme Absolute, all present there became silent like birds at the end of the day.
Знаючи, що Бгішмадева занурився у неосяжну вічність Верховного Абсолюту, всі присутні замовкли, мов птахи на схилі дня.
Purport
Коментар
To enter into or to become merged into the unlimited eternity of the Supreme Absolute means to enter the original home of the living being. The living beings are all component parts and parcels of the Absolute Personality of Godhead, and therefore they are eternally related with Him as the servitor and the served. The Lord is served by all His parts and parcels, as the complete machine is served by its parts and parcels. Any part of the machine removed from the whole is no longer important. Similarly, any part and parcel of the Absolute detached from the service of the Lord is useless. The living beings who are in the material world are all disintegrated parts and parcels of the supreme whole, and they are no longer as important as the original parts and parcels. There are, however, more integrated living beings who are eternally liberated. The material energy of the Lord, called Durgā-śakti, or the superintendent of the prison house, takes charge of the disintegrated parts and parcels, and thus they undergo a conditioned life under the laws of material nature. When the living being becomes conscious of this fact, he tries to go back home, back to Godhead, and thus the spiritual urge of the living being begins. This spiritual urge is called brahma-jijñāsā, or inquiry about Brahman. Principally this brahma-jijñāsā is successful by knowledge, renunciation and devotional service to the Lord. Jñāna, or knowledge, means knowledge of everything of Brahman, the Supreme; renunciation means detachment of material affection, and devotional service is the revival by practice of the original position of the living being. The successful living beings who are eligible to enter into the realm of the Absolute are called the jñānīs, the yogīs and the bhaktas. The jñānīs and yogīs enter into the impersonal rays of the Supreme, but the bhaktas enter into the spiritual planets known as the Vaikuṇṭhas. In these spiritual planets the Supreme Lord as Nārāyaṇa predominates, and the healthy, unconditioned living beings live there by rendering loving service to the Lord in the capacity of servant, friend, parents and fiancee. There the unconditioned living beings enjoy life in full freedom with the Lord, whereas the impersonalist jñānīs and yogīs enter into the impersonal glowing effulgence of the Vaikuṇṭha planets. The Vaikuṇṭha planets are all self-illuminating like the sun, and the rays of the Vaikuṇṭha planets are called the brahmajyoti. The brahmajyoti is spread unlimitedly, and the material world is but a covered portion of an insignificant part of the same brahmajyoti. This covering is temporary, and therefore it is a sort of illusion.
ПОЯСНЕННЯ: Коли жива істота входить, чи занурюється в безмежну вічність Верховного Абсолюту, це означає, що вона повертається до своєї рідної предвічної домівки. Усі живі істоти є невід’ємні складові частки Абсолютного Бога- Особи, і тому кожен вічно перебуває з Ним у стосунках слуги і пана. Як всі складові частини служать цілому механізмові, так і Господу служать усі Його невід’ємні частки. Як будь-яка від’єднана від цілого механізму деталь втрачає цінність, так нічого не варта будь-яка з невід’ємних часток Абсолюту, відлучена від служіння Йому. Всі живі істоти в матеріальному світі — це відокремлені складові частки верховного цілого, і вони вже не мають такої цінности, як невід’ємні частки у відначальному стані. Проте вічно вільних живих істот, з’єднаних з вищим цілим, набагато більше. Матеріальна енерґія Господа, Дурґа-шакті, що діє як наглядач у в’язниці, опікується відокремленими складовими частками Господа, примушуючи їх жити зумовленим життям у покорі законам матеріальної природи. Коли жива істота усвідомлює це, вона намагається повернутися додому, до Бога, і так починає прагнути духовного. Це прагнення називають брахма-джіґ’яса, тобто пошуком Брахмана. Цей пошук брахма- джіґ’яса успішний, якщо до нього додані знання, зреченість та віддане служіння Господеві. Ґ’яною, знанням, вважають вичерпне знання щодо Брахмана, Всевишнього; зреченість означає відмову від матеріальних прив’язаностей, а віддане служіння — це практика, яка дає живій істоті змогу повернутись до свого відначального стану. Живих істот, які гідні увійти в царство Абсолюту, називають ґ’яні, йоґи та бгакти. Ґ’яні та йоґи входять у безособистісне випромінення Всевишнього, а бгакти переносяться на духовні планети, що відомі під назвою Вайкунтги. На тих планетах панує Верховний Господь у Своїй формі Нараяни, а здорові незумовлені живі істоти живуть там, виконуючи любовне служіння Господеві як слуги, друзі, батьки чи кохані. Незумовлені істоти там насолоджуються життям з Господом у цілковитій свободі, тоді як імперсоналісти — ґ’яні та йоґи — потрапляють у безособистісне сяйво планет Вайкунтги. Планети Вайкунтги самосяйні, як сонце, а сяйво, що вони випромінюють, називається брахмаджйоті. Брахмаджйоті простягається безмежно, а матеріальний світ є просто вкритою часткою незначної частини брахмаджйоті. Це покриття тимчасове і тому є свого роду ілюзією.
Bhīṣmadeva, as a pure devotee of the Lord, entered the spiritual realm in one of the Vaikuṇṭha planets where the Lord in His eternal form of Pārtha-sārathi predominates over the unconditioned living beings who are constantly engaged in the service of the Lord. The love and affection which bind the Lord and devotee are exhibited in the case of Bhīṣmadeva. Bhīṣmadeva never forgot the Lord in His transcendental feature as the pārtha-sārathi, and the Lord was present personally before Bhīṣmadeva while he was passing to the transcendental world. That is the highest perfection of life.
Як чистий відданий Господа, Бгішмадева перенісся на одну з планет Вайкунтг духовного царства, де серед незумовлених істот, що повсякчас занурені у служіння Господеві, Він царює у Своїй вічній формі Партга-саратгі. У стосунках між Бгішмадевою та Господом проявились любов та ніжність, які завжди зв’язують Господа та Його відданого. Бгішмадева безнастанно думав за Господа в Його формі Партга-саратгі, а Господь особисто був поряд із Бгішмадевою, коли він відходив до трансцендентного світу. В цьому — найвища досконалість життя.