Text 30
ВІРШ 30
Devanagari
Деванагарі
र्विमुक्तसङ्गं मन आदिपूरुषे ।
कृष्णे लसत्पीतपटे चतुर्भुजे
पुर:स्थितेऽमीलितदृग्व्यधारयत् ॥ ३० ॥
Text
Текст
vimukta-saṅgaṁ mana ādi-pūruṣe
kṛṣṇe lasat-pīta-paṭe catur-bhuje
puraḥ sthite ’mīlita-dṛg vyadhārayat
вімукта-сан̇ґам̇ мана а̄ді-пӯруше
кр̣шн̣е ласат-піта-пат̣е чатур-бгудже
пурах̣ стгіте ’міліта-др̣г вйадга̄райат
Synonyms
Послівний переклад
tadā — at that time; upasaṁhṛtya — withdrawing; giraḥ — speech; sahasraṇīḥ — Bhīṣmadeva (who was expert in thousands of sciences and arts); vimukta-saṅgam — completely freed from everything else; manaḥ — mind; ādi-pūruṣe — unto the original Personality of Godhead; kṛṣṇe — unto Kṛṣṇa; lasat-pīta-paṭe — decorated with yellow garments; catur-bhuje — unto the four-handed original Nārāyaṇa; puraḥ — just before; sthite — standing; amīlita — widespread; dṛk — vision; vyadhārayat — fixed.
тада̄ — тоді; упасам̇хр̣тйа — припинивши; ґірах̣ — мову; сахасран̣іх̣ — Бгішмадева (той, хто досвідчений у тисячах наук та мистецтв); вімукта-сан̇ґам — цілковито вільний від усього іншого; манах̣ — розум; а̄ді-пӯруше — на відначальному Богові-Особі; кр̣шн̣е — на Крішні; ласат-піта-пат̣е — вбраному в жовте; чатур-бгудже — на чотирирукому Нараяні; пурах̣ — просто перед ним; стгіте — що стояв; аміліта — широко розкриті; др̣к — зір; вйадга̄райат — зосередив.
Translation
Переклад
Thereupon that man who spoke on different subjects with thousands of meanings, and who fought on thousands of battlefields and protected thousands of men, stopped speaking and, being completely freed from all bondage, withdrew his mind from everything else and fixed his wide-open eyes upon the original Personality of Godhead, Śrī Kṛṣṇa, who stood before him, four-handed, dressed in yellow garments that glittered and shined.
Тоді цей муж, який щойно говорив на найрізноманітніші теми і висвітлював в них тисячі смислових відтінків і якому припало битися у тисячах битв і оборонити тисячі людей, перервав мову і, цілковито вільний від будь-яких пут, відвів розум від усього стороннього і зосередив погляд своїх широко розкритих очей на відначальному Богові-Особі Шрі Крішні, що стояв перед ним у Своїй чотирирукій формі, вдягнутий у сліпуче осяйні жовті шата.
Purport
Коментар
In the momentous hour of leaving his material body, Bhīṣmadeva set the glorious example concerning the important function of the human form of life. The subject matter which attracts the dying man becomes the beginning of his next life. Therefore, if one is absorbed in thoughts of the Supreme Lord Śrī Kṛṣṇa, he is sure to go back to Godhead without any doubt. This is confirmed in the Bhagavad-gītā (8.5-15):
ПОЯСНЕННЯ: У вирішальну годину відходу з тіла Бгішмадева подав прекрасний приклад, як слід виконувати головний обов’язок людського життя. Те, що вбирає увагу особи під час смерти, стає початком її наступного життя. Отже, якщо під час смерти істота думає тільки про Верховного Господа Шрі Крішну, вона безсумнівно повернеться до Нього. Це потверджено у «Бгаґавад-ґіті» (8.5-15):
5: And whoever, at the time of death, quits his body remembering Me alone at once attains My nature. Of this there is no doubt.
5. І кожен, хто наприкінці життя покидає тіло, пам’ятаючи лише про Мене, одразу досягає Моєї природи. Це безсумнівно.
6: Whatever state of being one remembers when he quits his body, that state he will attain without fail.
6. Про який би стан буття не пам’ятала істота, покидаючи тіло, того стану вона неодмінно досягне.
7: Therefore, Arjuna, you should always think of Me in the form of Kṛṣṇa and at the same time carry out your prescribed duty of fighting. With your activities dedicated to Me and your mind and intelligence fixed on Me, you will attain Me without doubt.
7. Тому, Арджуна, ти завжди повинен думати про Мене в образі Крішни й водночас виконувати визначений тобі обов’язок — воювати. Присвятивши Мені всі свої дії і зосередивши на Мені свій розум та інтелект, ти, безперечно, досягнеш Мене.
8: He who meditates on the Supreme Personality of Godhead, his mind constantly engaged in remembering Me, undeviated from the path, he, O Pārtha [Arjuna], is sure to reach Me.
8. Той, хто медитує на Верховного Бога-Особу; чий розум повсякчас занурений в думки про Мене і хто не відхиляється від цього шляху, той, о Партго [Арджуна], неодмінно досягне Мене.
9: One should meditate upon the Supreme Person as the one who knows everything, as He who is the oldest, who is the controller, who is smaller than the smallest, who is the maintainer of everything, who is beyond all material conception, who is inconceivable, and who is always a person. He is luminous like the sun and, being transcendental, is beyond this material nature.
9. Треба думати про Найвищу Особу, як про всевідаючого, найдавнішого, як про того, хто править усім, хто менший за найменше, хто підтримує все суще, хто перебуває поза будь-якими матеріальними уявленнями, хто незбагненний і завжди є особа. Світлосяйний мов сонце, Він трансцендентний і перебуває поза матеріальною природою.
10: One who, at the time of death, fixes his life air between the eyebrows and in full devotion engages himself in remembering the Supreme Lord will certainly attain to the Supreme Personality of Godhead.
10. Той, хто в момент смерти концентрує життєве повітря в міжбрів’ї і з цілковитою відданістю спрямовує свої думки до Верховного Господа, той неодмінно прийде до Нього, Верховного Бога-Особи.
11: Persons learned in the Vedas, who utter oṁkāra and who are great sages in the renounced order, enter into Brahman. Desiring such perfection, one practices celibacy. I shall now explain to you this process by which one may attain salvation.
11. Ті, хто добре знають Веди і вимовляють омкару, великі мудреці, що провадять життя у зреченні, входять у Брахман. Бажаючи такої досконалости, людина дотримується целібату. Зараз Я окреслю тобі той шлях, яким можна прийти до спасіння.
12: The yogic situation is that of detachment from all sensual engagements. Closing all the doors of the senses and fixing the mind on the heart and the life air at the top of the head, one establishes himself in yoga.
12. Йоґа означає відмежування від будь-якої чуттєвої діяльности. Зачинивши брами всіх чуттів, зосередивши розум на серці і життєве повітря на маківці, людина втверджується в йозі.
13: After being situated in this yoga practice and vibrating the sacred syllable oṁ, the supreme combination of letters, if one thinks of the Supreme Personality of Godhead and quits his body, he will certainly reach the spiritual planets.
13. Якщо, оволодівши такою практикою йоґи і промовляючи священний склад ом, найвище поєднання звуків, особа покидає тіло, думаючи про Верховного Бога-Особу, вона неодмінно досягне духовних планет.
14: For one who remembers Me without deviation, I am easy to obtain, O son of Pṛthā, because of his constant engagement in devotional service.
14. Той, хто завжди пам’ятає Мене, не відволікаючись ні на що інше, той, о сину Прітги, може легко досягти Мене, тому що він стало з відданістю служить Мені.
15: After attaining Me, the great souls, who are yogīs in devotion, never return to this temporary world, which is full of miseries, because they have attained the highest perfection.
15. Досягнувши Мене, великі душі, віддані Мені йоґи, ніколи не повертаються у цей тимчасовий, сповнений страждань світ, бо сягнули найвищої досконалости.
Śrī Bhīṣmadeva attained the perfection of quitting his body at will and was fortunate enough to have Lord Kṛṣṇa, the object of his attention, personally present at the time of death. He therefore fixed his open eyes upon Him. He wanted to see Śrī Kṛṣṇa for a long time out of his spontaneous love for Him. Because he was a pure devotee, he had very little to do with the detailed performance of yogic principles. Simple bhakti-yoga is enough to bring about perfection. Therefore, the ardent desire of Bhīṣmadeva was to see the person of Lord Kṛṣṇa, the most lovable object, and by the grace of the Lord, Śrī Bhīṣmadeva had this opportunity at the last stage of his breathing.
Шрі Бгішмадева досяг такого рівня досконалости, що міг покинути тіло на своє бажання, і мав щастя в момент смерти мати перед очима Господа Крішну — об’єкт своєї зосереджености — власною особою. Бгішмадева тому невідривно дивився широко розплющеними очима на Господа. Із спонтанної любови до Крішни він хотів споглядати Його якомога довше. Бгішмадева був чистий відданий, а отже не потребував дотримуватись усіх тонкощів процесу йоґи. Щоб стати досконалим, вистачить самої бгакті-йоґи. Таким чином, Бгішмадева палко прагнув бачити особу Господа Крішни, того, кого він любив над усе, і з ласки Господа в мить останнього віддиху Шрі Бгішмадева отримав таку можливість.