Text 24
ВІРШ 24
Devanagari
Деванагарі
कलेवरं यावदिदं हिनोम्यहम् ।
प्रसन्नहासारुणलोचनोल्लस-
न्मुखाम्बुजो ध्यानपथश्चतुर्भुज: ॥ २४ ॥
Text
Текст
kalevaraṁ yāvad idaṁ hinomy aham
prasanna-hāsāruṇa-locanollasan-
mukhāmbujo dhyāna-pathaś catur-bhujaḥ
калеварам̇ йа̄вад ідам̇ хіномй ахам
прасанна-ха̄са̄рун̣а-лочанолласан-
мукга̄мбуджо дгйа̄на-патгаш́ чатур-бгуджах̣
Synonyms
Послівний переклад
saḥ — He; deva-devaḥ — the Supreme Lord of the lords; bhagavān — the Personality of Godhead; pratīkṣatām — may kindly wait; kalevaram — body; yāvat — as long as; idam — this (material body); hinomi — may quit; aham — I; prasanna — cheerful; hāsa — smiling; aruṇa-locana — eyes red like the morning sun; ullasat — beautifully decorated; mukha-ambujaḥ — the lotus flower of His face; dhyāna-pathaḥ — in the path of my meditation; catur-bhujaḥ — the four-handed form of Nārāyaṇa (the worshipable Deity of Bhīṣmadeva).
сах̣ — Він; дева-девах̣ — Верховний Господь між богами; бгаґава̄н — Бог-Особа; пратікшата̄м — нехай ласкаво зачекає; калеварам — тіло; йа̄ват — доки; ідам — це (матеріальне тіло); хіномі — коли піду; ахам — я; прасанна — веселе; ха̄са — усміхнене; арун̣а-лочана — очі червоні, наче вранішнє сонце; улласат — чудово прикрашений; мукга-амбуджах̣ — лотос Його обличчя; дгйа̄на-патгах̣ — у моїй медитації; чатур-бгуджах̣ — чотирирука форма Нараяни (Божество, якому поклоняється Бгішмадева).
Translation
Переклад
May my Lord, who is four-handed and whose beautifully decorated lotus face, with eyes as red as the rising sun, is smiling, kindly await me at that moment when I quit this material body.
Нехай мій Господь, що має чотири руки і чиє чудово прикрашене, подібне до лотосу обличчя завжди усміхнене, а очі червоні, як сонце, яке підіймається з-за виднокраю, ласкаво пробуде зі мною до тої миті, коли я покину матеріальне тіло.
Purport
Коментар
Bhīṣmadeva knew well that Lord Kṛṣṇa is the original Nārāyaṇa. His worshipable Deity was four-handed Nārāyaṇa, but he knew that four-handed Nārāyaṇa is a plenary expansion of Lord Kṛṣṇa. Indirectly he desired Lord Śrī Kṛṣṇa to manifest Himself in His four-handed feature of Nārāyaṇa. A Vaiṣṇava is always humble in his behavior. Although it was cent-percent certain that Bhīṣmadeva was approaching Vaikuṇṭha-dhāma just after leaving his material body, still as a humble Vaiṣṇava he desired to see the beautiful face of the Lord, for after quitting the present body he might not be in a position to see the Lord any more. A Vaiṣṇava is not puffed up, although the Lord guarantees His pure devotee entrance into His abode. Here Bhīṣmadeva says “as long as I do not quit this body.” This means that the great general would quit the body by his own will; he was not being forced by the laws of nature. He was so powerful that he could stay in his body as long as he desired. He got this benediction from his father. He desired that the Lord stay before him in His four-handed Nārāyaṇa feature so that he might concentrate upon Him and thus be in trance in that meditation. Then his mind might be sanctified with thinking of the Lord. Thus he did not mind wherever he might go. A pure devotee is never very anxious to go back to the kingdom of God. He entirely depends on the good will of the Lord. He is equally satisfied even if the Lord desires him to go to hell. The only desire that a pure devotee entertains is that he may always be in rapt attention with thinking of the lotus feet of the Lord, regardless. Bhīṣmadeva wanted this much only: that his mind be absorbed in thinking of the Lord and that he pass away thus. That is the highest ambition of a pure devotee.
ПОЯСНЕННЯ: Бгішмадева прекрасно знав , що Господь Крішна — це відначальний Нараяна. Форма Бога, котрій поклонявся Бгішма, був чотирирукий Нараяна, але він добре розумів при тому, що ця форма є повне поширення Господа Крішни. Бгішмадева посередньо висловлює бажання, щоб Господь проявив Себе у Своїй формі чотирирукого Нараяни. Вайшнава завжди смиренний. Не було жодного сумніву, що Бгішмадева, покинувши матеріальне тіло, досягне Вайкунтга-дгами; проте він, смиренний вайшнава, прохав можливости бачити прекрасне обличчя Господа; адже, покинувши матеріальне тіло, він може не дістати нагоди ще колись побачити Його. Вайшнава ніколи не пишається собою, хоча Господь твердо обіцяє, що чистий відданий обов’язково ввійде до Його обителі. Тут Бгішмадева каже: «аж поки я покину це матеріальне тіло». Це означає, що великий полководець збирався покинути тіло зі своєї волі — його не примушували закони природи. Бгішмадева був такий могутній, що міг залишатися в цьому тілі скільки бажав. Таке благословення дав йому батько. Отже, Бгішмадева хотів, щоб Господь став перед його очима у Своїй чотирирукій формі Нараяни, бо це дало б йому змогу зосередитися на Господеві і так увійти в медитативний транс. Думки про Господа освятили б його розум, і йому було б однаково, куди йти по смерті. Чистий відданий надміру не прагне навіть повернутися у царство Бога — він цілковито покладається на Його добру волю. Він буде так само задоволений, навіть якщо Господь захоче, щоб він ішов до пекла. Відданий бажає одного: незалежно від обставин, завжди з найвищою зосередженістю думати про лотосові стопи Господа. Бгішмадева прагнув того самого: піти з тіла, зануривши розум у роздуми про Господа. Таке є найвище устремління чистого відданого.