CHAPTER SEVEN
ГЛАВА СЬОМА
The Son of Droṇa Punished
Покарання сина Дрони
- Text 1:
- Ṛṣi Śaunaka asked: O Sūta, the great and transcendentally powerful Vyāsadeva heard everything from Śrī Nārada Muni. So after Nārada’s departure, what did Vyāsadeva do?
- ВІРШ 1:
- Ріші Шаунака запитав: О Суто, великий В’ясадева, наділений трансцендентним могуттям, вислухав все, що мав йому сказати Шрі Нарада Муні. Що ж робив В’ясадева, коли Нарада пішов?
- Text 2:
- Śrī Sūta said: On the western bank of the river Sarasvatī, which is intimately related with the Vedas, there is a cottage for meditation at Śamyāprāsa which enlivens the transcendental activities of the sages.
- ВІРШ 2:
- Шрі Сута сказав: Над західним берегом Сарасваті, річки, тісно пов’язаної з Ведами, в місці за назвою Шам’япраса, що надихає мудреців у їхній трансцендентній діяльності, стоїть призначена для медитації хатина.
- Text 4:
- Thus he fixed his mind, perfectly engaging it by linking it in devotional service [bhakti-yoga] without any tinge of materialism, and thus he saw the Absolute Personality of Godhead along with His external energy, which was under full control.
- ВІРШ 4:
- Отак, непохитно зосередивши розум, він досконало використав його, залучивши до відданого служіння [бгакті- йоґи], вільного навіть від тіні матерії, і тоді побачив Абсолютного Бога-Особу, а також Його зовнішню енерґію, повністю підвладну Йому.
- Text 5:
- Due to this external energy, the living entity, although transcendental to the three modes of material nature, thinks of himself as a material product and thus undergoes the reactions of material miseries.
- ВІРШ 5:
- Перебуваючи під впливом цієї зовнішньої енерґії, жива істота, хоча і трансцендентна щодо трьох ґун матеріальної природи, вважає себе за породження матерії і внаслідок того зазнає матеріальних страждань.
- Text 6:
- The material miseries of the living entity, which are superfluous to him, can be directly mitigated by the linking process of devotional service. But the mass of people do not know this, and therefore the learned Vyāsadeva compiled this Vedic literature, which is in relation to the Supreme Truth.
- ВІРШ 6:
- Усі матеріальні страждання живої істоти, що є чужими її природі, може погамувати єднальний процес відданого служіння. Однак більшості людей це невідомо, і тому вчений В’ясадева уклав це ведичне писання, що розглядає Найвищу Істину.
- Text 7:
- Simply by giving aural reception to this Vedic literature, the feeling for loving devotional service to Lord Kṛṣṇa, the Supreme Personality of Godhead, sprouts up at once to extinguish the fire of lamentation, illusion and fearfulness.
- ВІРШ 7:
- В людині, яка просто звертає свій слух до цього ведичного писання, одразу прокидається потяг до любовного відданого служіння Господеві Крішні, Верховному Богові-Особі, і від того полум’я журби, омани й страху згасає.
- Text 8:
- The great sage Vyāsadeva, after compiling the Śrīmad-Bhāgavatam and revising it, taught it to his own son, Śrī Śukadeva Gosvāmī, who was already engaged in self-realization.
- ВІРШ 8:
- Великий мудрець В’ясадева, уклавши «Шрімад - Бгаґаватам», переглянув його і тоді виклав своєму синові, Шрі Шукадеві Ґосвамі, що вже стояв на шляху самоусвідомлення.
- Text 9:
- Śrī Śaunaka asked Sūta Gosvāmī: Śrī Śukadeva Gosvāmī was already on the path of self-realization, and thus he was pleased with his own self. So why did he take the trouble to undergo the study of such a vast literature?
- ВІРШ 9:
- Шрі Шаунака запитав Суту Ґосвамі: Шрі Шукадева Ґосвамі йшов шляхом самоусвідомлення і тому вже був задоволений у собі. То навіщо він взяв на себе труд вивчати такий розлогий твір?
- Text 10:
- Sūta Gosvāmī said: All different varieties of ātmārāmas [those who take pleasure in the ātmā, or spirit self], especially those established on the path of self-realization, though freed from all kinds of material bondage, desire to render unalloyed devotional service unto the Personality of Godhead. This means that the Lord possesses transcendental qualities and therefore can attract everyone, including liberated souls.
- ВІРШ 10:
- Атмарами [ті, хто черпають насолоду в атмі, духовному «я»] всіх відмін, а особливо ті, хто певно став на шлях самоусвідомлення, хоча і цілковито вільні від матеріальних пут, прагнуть виконувати бездомісне віддане служіння Богові- Особі. Це означає, що Господь володіє трансцендентними якостями і тому приваблює всіх, і звільнені душі також.
- Text 11:
- Śrīla Śukadeva Gosvāmī, son of Śrīla Vyāsadeva, was not only transcendentally powerful. He was also very dear to the devotees of the Lord. Thus he underwent the study of this great narration [Śrīmad-Bhāgavatam].
- ВІРШ 11:
- Шріла Шукадева Ґосвамі, син Шріли В’ясадеви, не тільки посідав трансцендентне могуття, а й був дуже любий відданим Господа. Отже, він узявся вивчати цю величну оповідь [«Шрімад-Бгаґаватам»].
- Text 12:
- Sūta Gosvāmī thus addressed the ṛṣis headed by Śaunaka: Now I shall begin the transcendental narration of the Lord Śrī Kṛṣṇa and topics of the birth, activities and deliverance of King Parīkṣit, the sage amongst kings, as well as topics of the renunciation of the worldly order by the sons of Pāṇḍu.
- ВІРШ 12:
- Сута Ґосвамі звернувся до ріші з Шаунакою на чолі з такими словами: Тепер я розпочну трансцендентну оповідь про Господа Шрі Крішну, про народження, діяльність та звільнення царя Парікшіта, мудреця між царями, а також оповім про те, як сини Панду зреклися світу.
- Texts 13-14:
- When the respective warriors of both camps, namely the Kauravas and the Pāṇḍavas, were killed on the Battlefield of Kurukṣetra and the dead warriors obtained their deserved destinations, and when the son of Dhṛtarāṣṭra fell down lamenting, his spine broken, being beaten by the club of Bhīmasena, the son of Droṇācārya [Aśvatthāmā] beheaded the five sleeping sons of Draupadī and delivered the heads as a prize to his master, foolishly thinking that he would be pleased. Duryodhana, however, disapproved of the heinous act, and he was not pleased in the least.
- ВІРШІ 13-14:
- Коли на полі битви Курукшетра загинули воїни обидвох армій, Кауравів та Пандав, діставши кожен заслужене призначення, і син Дгрітараштри, вражений булавою Бгімасени, повалився, стогнучи, з перебитим хребтом — син Дроначар’ї (Ашваттгама) відтяв голови п’ятьом синам Драупаді, коли вони спали, і приніс їх своєму панові як трофей, нерозумно думаючи тим потішити його. Однак Дурйодгана засудив його огидні дії, що не дали йому ніякої радости.
- Text 15:
- Draupadī, the mother of the five children of the Pāṇḍavas, after hearing of the massacre of her sons, began to cry in distress with eyes full of tears. Trying to pacify her in her great loss, Arjuna spoke to her thus:
- ВІРШ 15:
- Почувши про підступне вбивство своїх синів, Драупаді, мати п’ятьох Пандав, скорботно заголосила, і з її очей покотились неспинимі сльози. Арджуна, прагнучи втішити її у горі страшної втрати, сказав до неї:
- Text 16:
- O gentle lady, when I present you with the head of that brāhmaṇa, after beheading him with arrows from my Gāṇḍīva bow, I shall then wipe the tears from your eyes and pacify you. Then, after burning your sons’ bodies, you can take your bath standing on his head.
- ВІРШ 16:
- О всечесна жоно, я принесу тобі голову того брахмани- вбивці, зітнувши її стрілами з мого лука Ґандіви. Отоді я осушу твої сльози і втішу тебе в твоєму горі. Коли ти віддаси вогневі тіла своїх синів, ти зможеш зробити омовіння, поставивши ногу на голову вбивці твоїх дітей.
- Text 17:
- Arjuna, who is guided by the infallible Lord as friend and driver, thus satisfied the dear lady by such statements. Then he dressed in armor and armed himself with furious weapons, and getting into his chariot, he set out to follow Aśvatthāmā, the son of his martial teacher.
- ВІРШ 17:
- Такими словами Арджуна, що його як друг і колісничий скеровує нехибимий Господь, заспокоїв любу дружину. Він надяг обладунок і, взявши страхітливу зброю, зійшов на колісницю, щоб наздогнати Ашваттгаму, сина свого наставника з воєнного мистецтва.
- Text 18:
- Aśvatthāmā, the murderer of the princes, seeing from a great distance Arjuna coming at him with great speed, fled in his chariot, panic stricken, just to save his life, as Brahmā fled in fear from Śiva.
- ВІРШ 18:
- Ашваттгама, вбивця царевичів, ще здалека вгледів Арджуну, що стрімко наближався до нього. У смертельнім страхові він, рятуючи життя, кинувся тікати на своїй колісниці; так колись у страхові тікав од Шіви Брахма.
- Text 19:
- When the son of the brāhmaṇa [Aśvatthāmā] saw that his horses were tired, he considered that there was no alternative for protection outside of his using the ultimate weapon, the brahmāstra [nuclear weapon].
- ВІРШ 19:
- Коли син брахмани [Ашваттгама] побачив, що загнав свої коні, він вирішив, що захиститись тепер може, тільки вдавшись до останнього засобу — могутньої брахмастри [ядерної зброї].
- Text 20:
- Since his life was in danger, he touched water in sanctity and concentrated upon the chanting of the hymns for throwing nuclear weapons, although he did not know how to withdraw such weapons.
- ВІРШ 20:
- Його життя було в небезпеці , і тому , доторкнувшись для очищення до води , він став зосереджено повторювати гімни, які запускали ядерну зброю, не знаючи, однак, як припинити її дію.
- Text 21:
- Thereupon a glaring light spread in all directions. It was so fierce that Arjuna thought his own life in danger, and so he began to address Lord Śrī Kṛṣṇa.
- ВІРШ 21:
- Скрізь розлилося сліпуче світло. Воно безжально опалювало все довкола, і Арджуна, бачачи загрозу для життя, звернувся до Господа Шрі Крішни.
- Text 22:
- Arjuna said: O my Lord Śrī Kṛṣṇa, You are the almighty Personality of Godhead. There is no limit to Your different energies. Therefore only You are competent to instill fearlessness in the hearts of Your devotees. Everyone in the flames of material miseries can find the path of liberation in You only.
- ВІРШ 22:
- Арджуна сказав: Мій Господи, Шрі Крішно, Ти — всемогутній Бог-Особа. Твої енерґії розмаїті та безмежні. Тому лише Ти на силі влити безстрашність у серця Своїх відданих. Для всіх, хто горить у полум’ї матеріальних нещасть, Ти — єдиний шлях до звільнення.
- Text 23:
- You are the original Personality of Godhead who expands Himself all over the creations and is transcendental to material energy. You have cast away the effects of the material energy by dint of Your spiritual potency. You are always situated in eternal bliss and transcendental knowledge.
- ВІРШ 23:
- Ти відначальний Бог-Особа, Ти поширюєш Себе крізь усі творіння і водночас трансцендентний щодо матеріальної енерґії. Своєю духовною енерґією Ти тримаєш матеріальну енерґію на відстані від Себе. Ти завжди перебуваєш у вічному блаженстві й посідаєш трансцендентне знання.
- Text 24:
- And yet, though You are beyond the purview of the material energy, You execute the four principles of liberation characterized by religion and so on for the ultimate good of the conditioned souls.
- ВІРШ 24:
- А проте Ти, що непідвладний матеріальній енерґії, дієш згідно з чотирма принципами звільнення (першим з яких є релігія), дбаючи про найвище добро зумовлених істот.
- Text 25:
- Thus You descend as an incarnation to remove the burden of the world and to benefit Your friends, especially those who are Your exclusive devotees and are constantly rapt in meditation upon You.
- ВІРШ 25:
- Ти сходиш як втілення, щоб знищити все, що обтяжує світ, і дарувати благо Своїм друзям, насамперед тим, хто неподільно Тобі відданий і завжди занурений в думки про Тебе.
- Text 27:
- The Supreme Personality of Godhead said: Know from Me that this is the act of the son of Droṇa. He has thrown the hymns of nuclear energy [brahmāstra], and he does not know how to retract the glare. He has helplessly done this, being afraid of imminent death.
- ВІРШ 27:
- Верховний Бог-Особа сказав: Я поясню тобі, знай — це справа рук сина Дрони. Він ввів у дію гімни ядерної зброї [брахмастри], але як відкликати це сяйво, не знає. Він зробив це через цілковиту безпорадність, зі страху перед невідворотною смертю.
- Text 28:
- O Arjuna, only another brahmāstra can counteract this weapon. Since you are expert in the military science, subdue this weapon’s glare with the power of your own weapon.
- ВІРШ 28:
- Протидіяти цій зброї, Арджуно, може тільки інша брахмастра. Ти обізнаний у воєнному мистецтві, тож подолай це потужне випромінення силою своєї зброї.
- Text 29:
- Śrī Sūta Gosvāmī said: Hearing this from the Personality of Godhead, Arjuna touched water for purification, and after circumambulating Lord Śrī Kṛṣṇa, he cast his brahmāstra weapon to counteract the other one.
- ВІРШ 29:
- Шрі Сута Ґосвамі сказав: Вислухавши Бога-Особу, Арджуна, доторкнувшись для очищення до води, обійшов на знак пошани навколо Господа Шрі Крішни і тоді випустив свою брахмастру, щоб нейтралізувати дію першої.
- Text 30:
- When the rays of the two brahmāstras combined, a great circle of fire, like the disc of the sun, covered all outer space and the whole firmament of planets.
- ВІРШ 30:
- Сполучившись, проміння від двох брахмастр утворило величезний вогненний диск, схожий на сонячний, і він покрив увесь космос, небесне склепіння й усі планети.
- Text 31:
- All the population of the three worlds was scorched by the combined heat of the weapons. Everyone was reminded of the sāṁvartaka fire which takes place at the time of annihilation.
- ВІРШ 31:
- Сполучений жар обох брахмастр обпікав усіх, хто населяв три світи. Кожне подумало про вогонь самвартаку, який з’являється під час знищення всесвіту.
- Text 32:
- Thus seeing the disturbance of the general populace and the imminent destruction of the planets, Arjuna at once retracted both brahmāstra weapons, as Lord Śrī Kṛṣṇa desired.
- ВІРШ 32:
- Побачивши, що жителі всесвіту занепокоєні, а планетам загрожує знищення, Арджуна, як і бажав Господь Шрі Крішна, завернув обидві брахмастри.
- Text 34:
- After binding Aśvatthāmā, Arjuna wanted to take him to the military camp. The Personality of Godhead Śrī Kṛṣṇa, looking on with His lotus eyes, spoke to Arjuna in an angry mood.
- ВІРШ 34:
- Зв’язавши Ашваттгаму, Арджуна зібрався вести його до військового табору. Тоді Бог-Особа Шрі Крішна заговорив до розгніваного Арджуни, дивлячись на нього Своїми лотосовими очима.
- Text 35:
- Lord Śrī Kṛṣṇa said: O Arjuna, you should not show mercy by releasing this relative of a brāhmaṇa [brahma-bandhu], for he has killed innocent boys in their sleep.
- ВІРШ 35:
- Господь Шрі Крішна сказав: Арджуно, ти не повинен являти ласку, не відпускай цього родича брахмани [брахма- бандгу] — він же забив уві сні неповинних хлопців.
- Text 36:
- A person who knows the principles of religion does not kill an enemy who is careless, intoxicated, insane, asleep, afraid or devoid of his chariot. Nor does he kill a boy, a woman, a foolish creature or a surrendered soul.
- ВІРШ 36:
- Людина, що знає засади релігії, ніколи не вб’є ворога, якщо він втратив пильність або одурманений чимось, не при розумі, заснув, переляканий чи втратив колісницю. Не вб’є він і дитини, жінки, істоти нетямущої, чи того, хто здався на його ласку.
- Text 37:
- A cruel and wretched person who maintains his existence at the cost of others’ lives deserves to be killed for his own well-being, otherwise he will go down by his own actions.
- ВІРШ 37:
- Жорстока і підла людина, яка зберігає життя коштом життя інших, заслуговує на смерть, і вбити її означає зробити їй добро, інакше через свої вчинки вона скотиться на самий низ.
- Text 39:
- This man is an assassin and murderer of your own family members. Not only that, but he has also dissatisfied his master. He is but the burnt remnants of his family. Kill him immediately.
- ВІРШ 39:
- Ця людина підступно забила твоїх рідних. Ба більше, він викликав невдоволення і в свого пана. Він — просто недогарок свого роду. Вбий його не вагаючись!
- Text 40:
- Sūta Gosvāmī said: Although Kṛṣṇa, who was examining Arjuna in religion, encouraged Arjuna to kill the son of Droṇācārya, Arjuna, a great soul, did not like the idea of killing him, although Aśvatthāmā was a heinous murderer of Arjuna’s family members.
- ВІРШ 40:
- Сута Ґосвамі сказав: Крішна, прагнучи випробувати Арджунине розуміння релігії, закликав його вбити сина Дроначар’ї; проте Арджуна, велика душа, не схотів цього робити, дарма що Ашваттгама підло вбив його рідних.
- Text 41:
- After reaching his own camp, Arjuna, along with his dear friend and charioteer [Śrī Kṛṣṇa], entrusted the murderer unto his dear wife, who was lamenting for her murdered sons.
- ВІРШ 41:
- Зрештою Арджуна разом зі своїм любим другом та колісничим [Шрі Крішною] дістався табору і віддав убивцю на суд своїй коханій дружині, що оплакувала забитих синів.
- Text 42:
- Śrī Sūta Gosvāmī said: Draupadī then saw Aśvatthāmā, who was bound with ropes like an animal and silent for having enacted the most inglorious murder. Due to her female nature, and due to her being naturally good and well-behaved, she showed him due respects as a brāhmaṇa.
- ВІРШ 42:
- Шрі Сута Ґосвамі сказав: Зв’язаного мотузками, наче тварину, Ашваттгаму привели перед Драупаді. Він мовчав, розуміючи, що вчинив найпідліше вбивство. Через жіночу натуру, Драупаді, від природи мавши добру та лагідну вдачу, склала Ашваттгамі шану, яку належить виявляти брахмані.
- Text 43:
- She could not tolerate Aśvatthāmā’s being bound by ropes, and being a devoted lady, she said: Release him, release him, for he is a brāhmaṇa, our spiritual master.
- ВІРШ 43:
- Їй було нестерпно бачити Ашваттгаму в путах, і, доброчесна жінка, вона сказала: Звільни його — він же брахмана, наш духовний вчитель.
- Text 45:
- He [Droṇācārya] is certainly still existing, being represented by his son. His wife Kṛpī did not undergo a satī with him because she had a son.
- ВІРШ 45:
- Він [Дроначар’я], безсумнівно, живе й далі — його представляє син. Саме тому Кріпі, дружина Дроначар’ї, не виконала обряд саті і не пішла за чоловіком.
- Text 46:
- O most fortunate one who know the principles of religion, it is not good for you to cause grief to glorious family members who are always respectable and worshipful.
- ВІРШ 46:
- О найщасливіший! Ти — знавець релігійних засад, і не годиться тобі завдавати горя представникам славетного роду, які завжди гідні шани й поклоніння.
- Text 47:
- My lord, do not make the wife of Droṇācārya cry like me. I am aggrieved for the death of my sons. She need not cry constantly like me.
- ВІРШ 47:
- О мій володарю, не змушуй дружину Дроначар’ї плакати, як плачу я. Смерть синів — велике горе для мене. То не треба, щоб і вона, як оце я, плакала без упину.
- Text 48:
- If the kingly administrative order, being unrestricted in sense control, offends the brāhmaṇa order and enrages them, then the fire of that rage burns up the whole body of the royal family and brings grief upon them all.
- ВІРШ 48:
- Якщо представник керівного царської верстви, не владаючи чуттями, вчинить образу проти представників верстви брахман і тим прогнівить їх, вогонь гніву брахман спалить ущент весь царський рід. Горе паде на всіх.
- Text 49:
- Sūta Gosvāmī said: O brāhmaṇas, King Yudhiṣṭhira fully supported the statements of the Queen, which were in accordance with the principles of religion and were justified, glorious, full of mercy and equity, and without duplicity.
- ВІРШ 49:
- Сута Ґосвамі сказав: О брахмани, цар Юдгіштгіра цілком підтримав слова цариці, бо всі її докази відповідали засадам релігії і були справедливі, гідні похвали, милосердні, безсторонні й нелицемірні.
- Text 50:
- Nakula and Sahadeva [the younger brothers of the King] and also Sātyaki, Arjuna, the Personality of Godhead Lord Sri Kṛṣṇa, son of Devakī, and the ladies and others all unanimously agreed with the King.
- ВІРШ 50:
- Накула й Сахадева [молодші цареві брати], а також Сат’які, Арджуна, син Девакі — Бог-Особа, Господь Шрі Крішна, жінки та інші теж — всі одностайно погодилися з царем.
- Text 51:
- Bhīma, however, angrily disagreed with them and recommended killing this culprit, who had murdered sleeping children for no purpose and for neither his nor his master’s interest.
- ВІРШ 51:
- Бгіма, проте, з ними не погодився і порадив вбити негідника, який у злобі згубив юнаків, що спали, не принісши цим ніякої користи ні собі, ні своєму панові.
- Text 52:
- Caturbhuja [the four-armed one], or the Personality of Godhead, after hearing the words of Bhīma, Draupadī and others, saw the face of His dear friend Arjuna, and He began to speak as if smiling.
- ВІРШ 52:
- Бог-Особа, Чатурбгуджа [ чотирирукий ], почувши слова Бгіми, Драупаді та інших, позирнув на Свого друга Арджуну й промовив, немовби усміхаючись.
- Texts 53-54:
- The Personality of Godhead, Śrī Kṛṣṇa said: A friend of a brāhmaṇa is not to be killed, but if he is an aggressor he must be killed. All these rulings are in the scriptures, and you should act accordingly. You have to fulfill your promise to your wife, and you must also act to the satisfaction of Bhīmasena and Me.
- ВІРШІ 53-54:
- Бог-Особа Шрі Крішна мовив: Друга брахмани вбивати не можна, але як нападника його слід убити. Всі ці приписи дані в писаннях, і ти повинен діяти у згоді з ними. Ти маєш дотримати слова, що дав дружині, а крім того мусиш вчинити так, щоб задовольнити Бгімасену й Мене.
- Text 55:
- Sūta Gosvāmī said: Just then Arjuna could understand the motive of the Lord by His equivocal orders, and thus with his sword he severed both hair and jewel from the head of Aśvatthāmā.
- ВІРШ 55:
- Тої миті Арджуна зрозумів, що має на думці Господь, даючи Свої двозначні накази, і миттю стяв мечем з голови Ашваттгами волосся разом з коштовним каменем.
- Text 56:
- He [Aśvatthāmā] had already lost his bodily luster due to infanticide, and now, moreover, having lost the jewel from his head, he lost even more strength. Thus he was unbound and driven out of the camp.
- ВІРШ 56:
- Через те, що він [Ашваттгама] вбив дітей, його тіло вже втратило свій природний блиск, а тепер, коли з його голови ще й зрізали коштовний камінь, він геть занепав. Його розв’язали й вигнали з табору геть.
- Text 57:
- Cutting the hair from his head, depriving him of his wealth and driving him from his residence are the prescribed punishments for the relative of a brāhmaṇa. There is no injunction for killing the body.
- ВІРШ 57:
- Зголити волосся з голови, відібрати маєток і вигнати з оселі — такі покарання визначені для родича брахмани. Ніде не сказано, що слід позбавляти його життя.