Text 44

ВІРШ 44

Devanagari

Деванагарі

सरहस्यो धनुर्वेद: सविसर्गोपसंयम: ।
अस्त्रग्रामश्च भवता शिक्षितो यदनुग्रहात् ॥ ४४ ॥

Text

Текст

sarahasyo dhanur-vedaḥ
savisargopasaṁyamaḥ
astra-grāmaś ca bhavatā
śikṣito yad-anugrahāt

сарахасйо дганур-ведах̣
савісарґопасам̇йамах̣
астра-ґра̄маш́ ча бгавата̄
ш́ікшіто йад-ануґраха̄т

Synonyms

Послівний переклад

sa-rahasyaḥ — confidential; dhanuḥ-vedaḥ — knowledge in the art of manipulating bows and arrows; sa-visarga — releasing; upasaṁyamaḥ — controlling; astra — weapons; grāmaḥ — all kinds of; ca — and; bhavatā — by yourself; śikṣitaḥ — learned; yat — by whose; anugrahāt — mercy of.

са-рахасйах̣ — потаємне; дганух̣-ведах̣ — знання з мистецтва володіти луками й стрілами; са-вісарґа — пускати; упасам̇йамах̣ — керувати; астра — зброю; ґра̄мах̣ — усі типи; ча — і; бгавата̄ — тобою; ш́ікшітах̣ — вивчено; йат — чиєю; ануґраха̄т — милістю.

Translation

Переклад

It was by Droṇācārya’s mercy that you learned the military art of throwing arrows and the confidential art of controlling weapons.

Саме з милости Дроначар’ї ти навчився воєнного мистецтва стріляти з лука та оволодів потаємною наукою, як керувати зброєю.

Purport

Коментар

Dhanur-veda, or military science, was taught by Droṇācārya with all its confidential secrets of throwing and controlling by Vedic hymns. Gross military science is dependent on material weapons, but finer than that is the art of throwing the arrows saturated with Vedic hymns, which act more effectively than gross material weapons like machine guns or atomic bombs. The control is by Vedic mantras, or the transcendental science of sound. It is said in the Rāmāyaṇa that Mahārāja Daśaratha, the father of Lord Śrī Rāma, used to control arrows by sound only. He could pierce his target with his arrow by only hearing the sound, without seeing the object. So this is a finer military science than that of the gross material military weapons used nowadays. Arjuna was taught all this, and therefore Draupadī wished that Arjuna feel obliged to Ācārya Droṇa for all these benefits. And in the absence of Droṇācārya, his son was his representative. That was the opinion of the good lady Draupadī. It may be argued why Droṇācārya, a rigid brāhmaṇa, should be a teacher in military science. But the reply is that a brāhmaṇa should become a teacher, regardless of what his department of knowledge is. A learned brāhmaṇa should become a teacher, a priest and a recipient of charity. A bona fide brāhmaṇa is authorized to accept such professions.

ПОЯСНЕННЯ: Дроначар’я навчав дганур-веди, тобто воєнної науки, що містить сокровенне знання, як ведичними гімнами запускати в дію зброю й керувати нею. Дійовість грубої воєнної науки залежить від матеріальної зброї, мистецтво ж випускати стріли, наснажені силою ведичних гімнів, куди тонше; така зброя набагато ефективніша за грубу матеріальну зброю, як то кулемети або атомні бомби. Керують такою зброєю ведичними мантрами, вдаючись до трансцендентної науки про звук. «Рамаяна» розповідає, що Махараджа Дашаратга, батько Господа Шрі Рами, скеровував свої стріли самим звуком. І щоб влучити в ціль, йому не треба було її бачити — вистачало чути звук від неї. Тобто ця воєнна наука набагато тонша від нинішньої, предметом якої є груба зброя та її використання. Арджуна оволодів цією тонкою наукою з ласки Ачар’ї Дрони, і тому Драупаді хотіла нагадати Арджуні, чим він зобов’язаний своєму вчителю. Дроначар’ї вже не було, проте, як гадала собі добросерда Драупаді, його заступав його син. У когось може постати запитання, як сталося, що Дроначар’я, статечний брахмана, навчав воєнної науки. Відповідь у тім, що брахмана мусить навчати — однаково, в якій галузі знання. Брахмана, що володіє знанням, обов’язково повинен вчити, виконувати обряди та приймати милостиню. Істинний брахмана може виконувати будь-який з цих обов’язків.