Text 33

ВІРШ 33

Devanagari

Деванагарі

तत आसाद्य तरसा दारुणं गौतमीसुतम् ।
बबन्धामर्षताम्राक्ष: पशुं रशनया यथा ॥ ३३ ॥

Text

Текст

tata āsādya tarasā
dāruṇaṁ gautamī-sutam
babandhāmarṣa-tāmrākṣaḥ
paśuṁ raśanayā yathā

тата а̄са̄дйа тараса̄
да̄рун̣ам̇ ґаутамі-сутам
бабандга̄марша-та̄мра̄кшах̣
паш́ум̇ раш́анайа̄ йатга̄

Synonyms

Послівний переклад

tataḥ — thereupon; āsādya — arrested; tarasā — dexterously; dāruṇam — dangerous; gautamī-sutam — the son of Gautamī; babandha — bound up; amarṣa — angry; tāmra-akṣaḥ — with copper-red eyes; paśum — animal; raśanayā — by ropes; yathā — as it were.

татах̣ — після того; а̄са̄дйа — схопив; тараса̄ — спритно; да̄рун̣ам — небезпечного; ґаутамі-сутам — сина Ґаутамі; бабандга — зв’язав; амарша — лютий; та̄мра-акшах̣ — з очима, червоними, як мідь; паш́ум — звіра; раш́анайа̄ — мотузкою; йатга̄ — наче.

Translation

Переклад

Arjuna, his eyes blazing in anger like two red balls of copper, dexterously arrested the son of Gautamī and bound him with ropes like an animal.

Очі Арджуни від гніву скидались на дві червоні мідяні кулі. Він спритно схопив сина Ґаутамі і зв’язав його мотузкою, наче тварину.

Purport

Коментар

Aśvatthāmā’s mother, Kṛpī, was born in the family of Gautama. The significant point in this śloka is that Aśvatthāmā was caught and bound up with ropes like an animal. According to Śrīdhara Svāmī, Arjuna was obliged to catch this son of a brāhmaṇa like an animal as a part of his duty (dharma). This suggestion by Śrīdhara Svāmī is also confirmed in the later statement of Śrī Kṛṣṇa. Aśvatthāmā was a bona fide son of Droṇācārya and Kṛpī, but because he had degraded himself to a lower status of life, it was proper to treat him as an animal and not as a brāhmaṇa.

ПОЯСНЕННЯ: Мати Ашваттгами, Кріпі, була з роду Ґаутами. В цій шлоці важливим є те, що Ашваттгаму спіймано й зв’язано, наче якусь тварину. За Шрідгарою Свамі схопити цього сина брахмани, мов тварину, було обов’язком Арджуни, частиною його дгарми. Думку Шрідгари Свамі підпирають також подальші слова Шрі Крішни. Ашваттгама був законний син Дроначар’ї та Кріпі, але опустився на нижчий рівень життя, і тому з ним належало обходитися як з твариною, а не як з брахманою.