Skip to main content

Text 13

ВІРШ 13

Devanagari

Деванагарі

नलवेणुशरस्तन्बकुशकीचकगह्वरम् ।
एक एवातियातोऽहमद्राक्षं विपिनं महत् ।
घोरं प्रतिभयाकारं व्यालोलूकशिवाजिरम् ॥ १३ ॥

Text

Текст

nala-veṇu-śaras-tanba-
kuśa-kīcaka-gahvaram
eka evātiyāto ’ham
adrākṣaṁ vipinaṁ mahat
ghoraṁ pratibhayākāraṁ
vyālolūka-śivājiram
нала-вен̣у-ш́арас-танба-
куш́а-кічака-
ґахварам
ека ева̄тійа̄то ’хам
адра̄кшам̇ віпінам̇ махат

ґхорам̇ пратібгайа̄ка̄рам̇
вйа̄лолӯка-ш́іва̄джірам

Synonyms

Послівний переклад

nala — pipes; veṇu — bamboo; śaraḥ — pens; tanba — full of; kuśa — sharp grass; kīcaka — weeds; gahvaram — caves; ekaḥ — alone; eva — only; atiyātaḥ — difficult to go through; aham — I; adrākṣam — visited; vipinam — deep forests; mahat — great; ghoram — fearful; pratibhaya-ākāram — dangerously; vyāla — snakes; ulūka — owls; śiva — jackals; ajiram — playgrounds.

нала  —  тростина; вен̣у  —  бамбук; ш́арах̣  —  очерет; танба  —   повні; куш́а  —  гострої трави; кічака  —  бур’ян; ґахварам  —  печери; еках̣  —  сам; ева  —  тільки; атійа̄тах̣  —  важкопрохідні; ахам—я; адра̄кшам—відвідав; віпінам—глухі ліси; махат—   величезні; ґгорам  —  жахливі; пратібгайа-а̄ка̄рам  —  небезпечні; вйа̄ла  —  змії; улӯка  —  сови; ш́іва  —  шакали; аджірам  —   місця забав.

Translation

Переклад

I then passed alone through many forests of rushes, bamboo, reeds, sharp grass, weeds and caves, which were very difficult to go through alone. I visited deep, dark and dangerously fearful forests, which were the play yards of snakes, owls and jackals.

Сам-один, я проходив через численні зарості тростини, бамбука, очерету, гострої трави й бур’яну, пробирався печерами, через які пройти самому дуже важко. Я заходив у глухі, темні, жаскі й небезпечні хащі, місця грищ змій, сов та шакалів.

Purport

Коментар

It is the duty of a mendicant (parivrājakācārya) to experience all varieties of God’s creation by traveling alone through all forests, hills, towns, villages, etc., to gain faith in God and strength of mind as well as to enlighten the inhabitants with the message of God. A sannyāsī is duty-bound to take all these risks without fear, and the most typical sannyāsī of the present age is Lord Caitanya, who traveled in the same manner through the central Indian jungles, enlightening even the tigers, bears, snakes, deer, elephants and many other jungle animals. In this Age of Kali, sannyāsa is forbidden for ordinary men. One who changes his dress to make propaganda is a different man from the original ideal sannyāsī. One should, however, take the vow to stop social intercourse completely and devote life exclusively to the service of the Lord. The change of dress is only a formality. Lord Caitanya did not accept the name of a sannyāsī, and in this Age of Kali the so-called sannyāsīs should not change their former names, following in the footsteps of Lord Caitanya. In this age, devotional service of hearing and repeating the holy glories of the Lord is strongly recommended, and one who takes the vow of renunciation of family life need not imitate the parivrājakācārya like Nārada or Lord Caitanya, but may sit down at some holy place and devote his whole time and energy to hear and repeatedly chant the holy scriptures left by the great ācāryas like the Six Gosvāmīs of Vṛndāvana.

ПОЯСНЕННЯ: На мандрівного зреченика (парівраджакачар’ю) покладений обов’язок пізнавати Боже творіння в усьому його розмаїтті, самотньо мандруючи лісами, горами, містами, селами і так далі, щоб розвинути силу розуму й віру в Бога, а заразом просвітлювати людей, даючи їм Боже послання. Санн’ясі має обов’язок безстрашно йти на всі ці випробовування. І найліпший приклад санн’ясі нашої доби    —     це Господь Чайтан’я, що саме так мандрував джунґлями центральної Індії, просвітлюючи навіть тигрів, ведмедів, змій, оленів, слонів та інших звірів. За цієї доби Калі звичайній людині приймати санн’ясу заборонено. Той, хто змінює зовнішній одяг задля пропаґанди, не має нічого спільного з відначальним ідеалом санн’ясі. Потрібно інше: скласти обітницю цілковитої відмови від соціальних стосунків і присвятити себе винятково на служіння Господеві. Зміна одягу    —     не більше як формальність. Господь Чайтан’я не взяв імені, яке дають, посвячуючи в санн’ясу, і, йдучи слідами Господа Чайтан’ї, так звані санн’ясі доби Калі не повинні при посвяченні міняти свого імені. Для цієї доби настійно рекомендоване віддане служіння    —    слухати й оспівувати святі діяння Господа, отже, тому, хто складає обітницю зречености від сімейного життя, немає сенсу імітувати парівраджакачарій, якими були Нарада та Господь Чайтан’я. Слід просто розташуватися в будь-якому святому місці й присвятити весь час і сили на те, щоб слухати й повторювати святі писання, котрі залишили великі ачар’ї, як-от шість Ґосвамі Вріндавани.