Text 27
ВІРШ 27
Devanagari
Деванагарі
प्रियश्रवस्यस्खलिता मतिर्मम ।
ययाहमेतत्सदसत्स्वमायया
पश्ये मयि ब्रह्मणि कल्पितं परे ॥ २७ ॥
Text
Текст
priyaśravasy askhalitā matir mama
yayāham etat sad-asat sva-māyayā
paśye mayi brahmaṇi kalpitaṁ pare
прійаш́равасй аскгаліта̄ матір мама
йайа̄хам етат сад-асат сва-ма̄йайа̄
паш́йе майі брахман̣і калпітам̇ паре
Synonyms
Послівний переклад
tasmin — it being so; tadā — at that time; labdha — achieved; ruceḥ — taste; mahā-mate — O great sage; priyaśravasi — upon the Lord; askhalitā matiḥ — uninterrupted attention; mama — mine; yayā — by which; aham — I; etat — all these; sat-asat — gross and subtle; sva-māyayā — one’s own ignorance; paśye — see; mayi — in me; brahmaṇi — the Supreme; kalpitam — is accepted; pare — in the Transcendence.
тасмін — так; тада̄ — тоді; лабдга — дістав; ручех̣ — смак; маха̄-мате — о великий мудрецю; прійаш́равасі — до Господа; аскгаліта̄ матіх̣—невідривна увага; мама—моя; йайа̄— якою; ахам — я; етат — усі ці; сат-асат — грубі й тонкі; сва-ма̄йайа̄—зі свого невігластва; паш́йе—побачив; майі— у собі; брахман̣і — Усевишній; калпітам — визнано; паре — в Трансцендентному.
Translation
Переклад
O great sage, as soon as I got a taste of the Personality of Godhead, my attention to hear of the Lord was unflinching. And as my taste developed, I could realize that it was only in my ignorance that I had accepted gross and subtle coverings, for both the Lord and I are transcendental.
О великий мудрецю, коли в мені пробудився той смак, я став слухати про Господа з неослабною увагою. І чим далі посилювався мій потяг слухати, тим глибше я усвідомлював, що тільки через власне невігластво ототожнював себе з грубою та тонкою оболонками, — адже і Господь, і я трансцендентні.
Purport
Коментар
Ignorance in material existence is compared to darkness, and in all Vedic literatures the Personality of Godhead is compared to the sun. Wherever there is light there cannot be darkness. Hearing of the Lord’s pastimes is itself transcendental association with the Lord because there is no difference between the Lord and His transcendental pastimes. To become associated with the supreme light is to dissipate all ignorance. By ignorance only, the conditioned soul wrongly thinks that both he and the Lord are products of material nature. But in fact the Personality of Godhead and the living beings are transcendental, and they have nothing to do with the material nature. When ignorance is removed and it is perfectly realized that there is nothing existing without the Personality of Godhead, then nescience is removed. Since the gross and subtle bodies are emanations from the Personality of Godhead, the knowledge of light permits one to engage both of them in the service of the Lord. The gross body should be engaged in acts of rendering service to the Lord (as in bringing water, cleansing the temple or making obeisances, etc.). The path of arcanā, or worshiping the Lord in the temple, involves engaging one’s gross body in the service of the Lord. Similarly, the subtle mind should be engaged in hearing the transcendental pastimes of the Lord, thinking about them, chanting His name, etc. All such activities are transcendental. None of the gross or subtle senses should otherwise be engaged. Such realization of transcendental activities is made possible by many, many years of apprenticeship in the devotional service, but simply attraction of love for the Personality of Godhead, as it was developed in Nārada Muni, by hearing, is highly effective.
ПОЯСНЕННЯ: Невігластво матеріального існування порівнюють з темрявою, натомість Бога-Особу всі ведичні писання порівнюють із сонцем. Там, де світло, темряви бути не може. Слухати про ігри Господа саме по собі означає в трансцендентний спосіб спілкуватися з Господом, бо Господь та Його трансцендентні розваги суть невідмінні. Привернутися до верховного світла означає без сліду прогнати морок невігластва. Лише невігластво породжує у зумовленої душі думку, що вона і Господь є утвори матеріальної природи. Насправді як Бог-Особа, так і живі істоти є трансцендентні і не мають нічого спільного з матеріальною природою. Коли ж людина позбувається невігластва і досконало усвідомлює, що поза Богом-Особою нічого не існує, незнання відступає. Побачивши світло, істота стає годна застосувати грубе й тонке тіла в служінні Господу, адже обидва ці тіла постають з Нього. Грубе тіло треба залучити до діяльности в служінні Господеві через арчану, поклоніння Господу в храмі (як ото носити воду, мити храм, кланятись тощо). Тонкий розум, своєю чергою, має слухати описи трансцендентних розваг Господа, думати про них, повторювати Його ім’я і таке інше. Уся ця діяльність — трансцендентна, і всі до єдиного грубі та тонкі чуття мають бути залучені до неї. Усвідомлення цієї трансцендентної діяльности приходить лише по багатьох роках учнівства у відданому служінні, але й просто любовна привабленість до Бога-Особи, як та, що розвинулась була в Наради Муні від слухання, дає надзвичайні наслідки.