Text 14
ВІРШ 14
Devanagari
Деванагарі
पृथग्दृशस्तत्कृतरूपनामभि: ।
न कर्हिचित्क्वापि च दु:स्थिता मति-
र्लभेत वाताहतनौरिवास्पदम् ॥ १४ ॥
Text
Текст
pṛthag dṛśas tat-kṛta-rūpa-nāmabhiḥ
na karhicit kvāpi ca duḥsthitā matir
labheta vātāhata-naur ivāspadam
пр̣тгаґ др̣ш́ас тат-кр̣та-рӯпа-на̄мабгіх̣
на кархічіт ква̄пі ча дух̣стгіта̄ матір
лабгета ва̄та̄хата-наур іва̄спадам
Synonyms
Послівний переклад
tataḥ — from that; anyathā — apart; kiñcana — something; yat — whatsoever; vivakṣataḥ — desiring to describe; pṛthak — separately; dṛśaḥ — vision; tat-kṛta — reactionary to that; rūpa — form; nāmabhiḥ — by names; na karhicit — never; kvāpi — any; ca — and; duḥsthitā matiḥ — oscillating mind; labheta — gains; vāta-āhata — troubled by the wind; nauḥ — boat; iva — like; āspadam — place.
татах̣—від того; анйатга̄—окреме; кін̃чана—щось; йат— будь-що; вівакшатах̣ — бажаючи описати; пр̣тгак — відокремлене; др̣ш́ах̣ — бачення; тат-кр̣та — наслідок того; рӯпа — форми; на̄мабгіх̣ — іменами; на кархічіт — ніколи; ква̄пі — будь-який; ча — і; дух̣стгіта̄ матіх̣ — хисткий розум; лабгета — досягає; ва̄та-а̄хата — що його жбурляє вітер; наух̣ — човен; іва — ніби; а̄спадам — місце.
Translation
Переклад
Whatever you desire to describe that is separate in vision from the Lord simply reacts, with different forms, names and results, to agitate the mind, as the wind agitates a boat which has no resting place.
Якщо ти бажаєш описати щось, в чому не видно зв’язку з Господом, це просто стане основою нових різноманітних форм, імен та наслідків і збуджуватиме розум, як вітер розгойдує безпритульного човна.
Purport
Коментар
Śrī Vyāsadeva is the editor of all descriptions of the Vedic literatures, and thus he has described transcendental realization in different ways, namely by fruitive activities, speculative knowledge, mystic power and devotional service. Besides that, in his various Purāṇas he has recommended the worship of so many demigods in different forms and names. The result is that people in general are puzzled how to fix their minds in the service of the Lord; they are always disturbed about finding the real path of self-realization. Śrīla Nāradadeva is stressing this particular defect in the Vedic literatures compiled by Vyāsadeva, and thus he is trying to emphasize describing everything in relation with the Supreme Lord, and no one else. In fact, there is nothing existent except the Lord. The Lord is manifested in different expansions. He is the root of the complete tree. He is the stomach of the complete body. Pouring water on the root is the right process to water the tree, as much as feeding the stomach supplies energy to all parts of the body. Therefore, Śrīla Vyāsadeva should not have compiled any Purāṇas other than the Bhāgavata Purāṇa because a slight deviation from that may create havoc for self-realization. If a slight deviation can create such havoc, then what to speak of deliberate expansion of the ideas separate from the Absolute Truth Personality of Godhead. The most defective part of worshiping demigods is that it creates a definite conception of pantheism, ending disastrously in many religious sects detrimental to the progress of the principles of the Bhāgavatam, which alone can give the accurate direction for self-realization in eternal relation with the Personality of Godhead by devotional service in transcendental love. The example of the boat disturbed by whirling wind is suitable in this respect. The diverted mind of the pantheist can never reach the perfection of self-realization, due to the disturbed condition of the selection of object.
ПОЯСНЕННЯ: Шрі В’ясадева був укладачем усього описаного у ведичних писаннях, а отже він описав і різні методи, через які можна досягнути трансцендентного усвідомлення: кармічну діяльність, умоглядне знання, розвиток містичних сил і віддане служіння. Крім того, в різних Пуранах він радив поклонятися численним півбогам, що мають різні форми та імена. Все це призвело до того, що люди заплуталися, не знаючи, як зосередити розум на служінні Господеві, і не можуть знайти спокою в постійних пошуках істинного шляху самоусвідомлення. Шріла Нарададева вказує саме на цю хибу ведичних писань, що їх склав В’ясадева, наголошуючи на тому, що все слід описувати у зв’язку з Верховним Господом — тільки з Ним. Воїстину, не існує нічого крім Господа. Господь проявляє Себе в різних поширеннях. Він — корінь дерева, Він — шлунок тіла. Щоб напоїти дерево вологою, треба полити його корінь, і так само щоб дати енерґію тілові, треба наситити шлунок. Отже, Шрілі В’ясадеві слід було б не складати жодних Пуран, окрім «Бгаґавата Пурани», адже і найменше відхилення від правильного шляху здатне серйозно зашкодити самоусвідомленню. Якщо навіть незначне відхилення може спричинитися до згубного розладу, то годі й казати за умисне написані докладні праці, що містять ідеї, далекі від зв’язку з Абсолютною Істиною, Богом-Особою. Тільки «Бгаґаватам» точно скеровує на віддане служіння в трансцендентній любові, що веде до самоусвідомлення у вічних стосунках з Богом-Особою; у поклонінні ж півбогам найгірше те, що з нього постає чітка концепція пантеїзму, і наслідки того справді катастрофічні, бо виникають різноманітні релігійні секти, що стає перепоною на шляху поступу на засадах «Бгаґаватам». Тут до місця приклад з човном, який носить ураґан. Розум пантеїста, що збочив від істини, весь час неспокійний, безупинно перебираючи об’єктами на поклоніння, і тому пантеїст ніколи не сягає вершини самоусвідомлення.