Text 12
ВІРШ 12
Devanagari
Деванагарі
न शोभते ज्ञानमलं निरञ्जनम् ।
कुत: पुन: शश्वदभद्रमीश्वरे
न चार्पितं कर्म यदप्यकारणम् ॥ १२ ॥
Text
Текст
na śobhate jñānam alaṁ nirañjanam
kutaḥ punaḥ śaśvad abhadram īśvare
na cārpitaṁ karma yad apy akāraṇam
на ш́обгате джн̃а̄нам алам̇ ніран̃джанам
кутах̣ пунах̣ ш́аш́вад абгадрам іш́варе
на ча̄рпітам̇ карма йад апй ака̄ран̣ам
Synonyms
Послівний переклад
naiṣkarmyam — self-realization, being freed from the reactions of fruitive work; api — in spite of; acyuta — the infallible Lord; bhāva — conception; varjitam — devoid of; na — does not; śobhate — look well; jñānam — transcendental knowledge; alam — by and by; nirañjanam — free from designations; kutaḥ — where is; punaḥ — again; śaśvat — always; abhadram — uncongenial; īśvare — unto the Lord; na — not; ca — and; arpitam — offered; karma — fruitive work; yat api — what is; akāraṇam — not fruitive.
наішкармйам — самоусвідомлення, свобода від наслідків діяльности задля плодів; апі — незважаючи на; ачйута — нехибимого Господа; бга̄ва — поняття; варджітам — позбавлений; на — не; ш́обгате — виглядає привабливо; джн̃а̄нам — трансцендентне знання; алам — поготів; ніран̃джанам — вільне від позначень; кутах̣ — куди; пунах̣ — знов; ш́аш́ват — завжди; абгадрам — протиприродна; іш́варе — Господу; на — не; ча — і; арпітам — піднесена; карма — діяльність задля плодів; йат апі — яка є; ака̄ран̣ам — безплідна.
Translation
Переклад
Knowledge of self-realization, even though free from all material affinity, does not look well if devoid of a conception of the Infallible [God]. What, then, is the use of fruitive activities, which are naturally painful from the very beginning and transient by nature, if they are not utilized for the devotional service of the Lord?
Знання, яке дає самоусвідомлення, навіть якщо воно цілковито вільне від матерії, не вабить, якщо в ньому немає поняття про Нехибимого [Бога]. Дарма й згадувати за діяльність задля плодів, що, коли не використовувана на віддане служіння Господеві, від самого початку приносить страждання і є минуща з природи.
Purport
Коментар
As referred to above, not only ordinary literatures devoid of the transcendental glorification of the Lord are condemned, but also Vedic literatures and speculation on the subject of impersonal Brahman when they are devoid of devotional service. When speculation on the impersonal Brahman is condemned on the above ground, then what to speak of ordinary fruitive work, which is not meant to fulfill the aim of devotional service. Such speculative knowledge and fruitive work cannot lead one to the goal of perfection. Fruitive work, in which almost all people in general are engaged, is always painful either in the beginning or at the end. It can be fruitful only when made subservient to the devotional service of the Lord. In the Bhagavad-gītā also it is confirmed that the result of such fruitive work may be offered for the service of the Lord, otherwise it leads to material bondage. The bona fide enjoyer of the fruitive work is the Personality of Godhead, and thus when it is engaged for the sense gratification of the living beings, it becomes an acute source of trouble.
ПОЯСНЕННЯ: Як сказано вище, осуду варта не лише масова література, що не оспівує трансцендентної слави Господеві, але й ведичні писання та філософські праці, предметом яких є безособистісний Брахман, якщо в них не йдеться за віддане служіння. Як є підстави засуджувати філософські праці, що розглядають безособистісний Брахман, то годі й казати за звичайну діяльність задля плодів, що ніколи не має ціллю віддане служіння. Ні такого роду умоглядне знання, ні кармічна діяльність не на силі привести людину до вершини досконалости. Діяльність задля плодів, а саме її виконує людський загал, неодмінно пов’язана із стражданням — як не на початку, то вкінці. Дати щось така діяльність може, лише якщо використати її на віддане служіння Господеві. В «Бгаґавад-ґіті» також підтверджено, що плоди кармічної діяльности слід використовувати на служіння Господеві, бо інакше людина заплутується в тенетах матерії. Насолода від діяльности задля плодів по праву належить Богові-Особі, а тому якщо живі істоти використовують її на власне чуттєве задоволення, вона стає джерелом дошкульних турбот.