Text 6
ВІРШ 6
Devanagari
Деванагарі
उन्मत्तमूकजडवद्विचरन् गजसाह्वये ॥ ६ ॥
Text
Текст
samprāptaḥ kuru-jāṅgalān
unmatta-mūka-jaḍavad
vicaran gaja-sāhvaye
сампра̄птах̣ куру-джа̄н̇ґала̄н
унматта-мӯка-джад̣авад
вічаран ґаджа-са̄хвайе
Synonyms
Послівний переклад
катгам — як; а̄лакшітах̣ — впізнали; паураіх̣ — жителі; сампра̄птах̣—досягши; куру-джа̄н̇ґала̄н—провінції Куру-джанґала; унматта — юродивий; мӯка — німий; джад̣ават — пришелепуватий; вічаран — мандруючи; ґаджа - са̄хвайе — Хастінапура.
Translation
Переклад
How was he [Śrīla Śukadeva, the son of Vyāsa] recognized by the citizens when he entered the city of Hastināpura [now Delhi], after wandering in the provinces of Kuru and Jāṅgala, appearing like a madman, dumb and retarded?
Як розпізнали його [Шрілу Шукадеву, сина В’яси] жителі Хастінапури [нині Делі], коли він після мандрів провінціями Куру й Джанґала прийшов до міста, виглядаючи як німий та юродивий дурник?
Purport
Коментар
The present city of Delhi was formerly known as Hastināpura because it was first established by King Hastī. Gosvāmī Śukadeva, after leaving his paternal home, was roaming like a madman, and therefore it was very difficult for the citizens to recognize him in his exalted position. A sage is not, therefore, recognized by sight, but by hearing. One should approach a sādhu or great sage not to see but to hear him. If one is not prepared to hear the words of a sādhu, there is no profit. Śukadeva Gosvāmī was a sādhu who could speak on the transcendental activities of the Lord. He did not satisfy the whims of ordinary citizens. He was recognized when he spoke on the subject of Bhāgavatam, and he never attempted jugglery like a magician. Outwardly he appeared to be a retarded, dumb madman, but in fact he was the most elevated transcendental personality.
ПОЯСНЕННЯ: Раніше місто, що нині називається Делі, було відоме як Хастінапура, бо його заснував цар Хасті. Ґосвамі Шукадева, покинувши рідну домівку, блукав, мов юродивий, і тому жителям Хастінапури було нелегко розпізнати його та його піднесене становище. Отже, мудреця визнають не за зовнішністю, а за тим, що він каже. До садгу, великого мудреця, йдуть не по те, щоб бачити його, але щоб слухати від нього. Якщо ж людина не готова слухати садгу, вона не матиме з таких відвідин ніякої користи. Шукадева Ґосвамі був садгу і вмів оповідати про трансцендентні діяння Господа. Він не старався догодити примхливим смакам пересічної людини, не показував, як чарівник, фокусів — його розпізнали тоді, коли він став викладати «Бгаґаватам». Скидаючись на німого божевільного, дурника, він, насправді, був найпіднесеніша трансцендентна особистість.