Text 43
ВІРШ 43
Devanagari
Деванагарі
कलौ नष्टदृशामेष पुराणार्कोऽधुनोदित: ॥ ४३ ॥
Text
Текст
dharma-jñānādibhiḥ saha
kalau naṣṭa-dṛśām eṣa
purāṇārko ’dhunoditaḥ
дгарма-джн̃а̄на̄дібгіх̣ саха
калау нашт̣а-др̣ш́а̄м еша
пура̄н̣а̄рко ’дгунодітах̣
Synonyms
Послівний переклад
kṛṣṇe — in Kṛṣṇa’s; sva-dhāma — own abode; upagate — having returned; dharma — religion; jñāna — knowledge; ādibhiḥ — combined together; saha — along with; kalau — in the Kali-yuga; naṣṭa-dṛśām — of persons who have lost their sight; eṣaḥ — all these; purāṇa-arkaḥ — the Purāṇa which is brilliant like the sun; adhunā — just now; uditaḥ — has arisen.
кр̣шн̣е—до Крішниної; сва-дга̄ма—Своєї обителі; упаґате— повернувшись; дгарма — релігія; джн̃а̄на — знання; а̄дібгіх̣ — разом ; саха — а також і ; калау — за Калі - юґи ; нашт̣а-др̣ш́а̄м— тих, що втратили зір; ешах̣ — усі ці; пура̄н̣а-арках̣ — Пурана, що сяє як сонце; адгуна̄ — тепер; удітах̣ — зійшла.
Translation
Переклад
This Bhāgavata Purāṇa is as brilliant as the sun, and it has arisen just after the departure of Lord Kṛṣṇa to His own abode, accompanied by religion, knowledge, etc. Persons who have lost their vision due to the dense darkness of ignorance in the Age of Kali shall get light from this Purāṇa.
Ця «Бгаґавата Пурана» сяє, наче сонце. Вона зійшла одразу по тому, як Господь Крішна у супроводі релігії, знання та всього іншого відійшов до Свої обителі. Ця Пурана поверне світло очам людей, що втратили здатність бачити в непроглядній пітьмі невігластва доби Калі.
Purport
Коментар
Lord Śrī Kṛṣṇa has His eternal dhāma, or abode, where He eternally enjoys Himself with His eternal associates and paraphernalia. And His eternal abode is a manifestation of His internal energy, whereas the material world is a manifestation of His external energy. When He descends to the material world, He displays Himself with all paraphernalia in His internal potency, which is called ātma-māyā. In the Bhagavad-gītā the Lord says that He descends by His own potency (ātma-māyā). His form, name, fame, paraphernalia, abode, etc., are not, therefore, creations of matter. He descends to reclaim the fallen souls and to reestablish codes of religion which are directly enacted by Him. Except for God, no one can establish the principles of religion. Either He or a suitable person empowered by Him can dictate the codes of religion. Real religion means to know God, our relation with Him and our duties in relation with Him and to know ultimately our destination after leaving this material body. The conditioned souls, who are entrapped by the material energy, hardly know all these principles of life. Most of them are like animals engaged in eating, sleeping, fearing and mating. They are mostly engaged in sense enjoyment under the pretension of religiosity, knowledge or salvation. They are still more blind in the present age of quarrel, or Kali-yuga. In the Kali-yuga the population is just a royal edition of the animals. They have nothing to do with spiritual knowledge or godly religious life. They are so blind that they cannot see anything beyond the jurisdiction of the subtle mind, intelligence or ego, but they are very much proud of their advancement in knowledge, science and material prosperity. They can risk their lives to become a dog or hog just after leaving the present body, for they have completely lost sight of the ultimate aim of life. The Personality of Godhead, Śrī Kṛṣṇa, appeared before us just a little prior to the beginning of Kali-yuga, and He returned to His eternal home practically at the commencement of Kali-yuga. While He was present, He exhibited everything by His different activities. He spoke the Bhagavad-gītā specifically and eradicated all pretentious principles of religiosity. And prior to His departure from this material world, He empowered Śrī Vyāsadeva through Nārada to compile the messages of the Śrīmad-Bhāgavatam, and thus both the Bhagavad-gītā and the Śrīmad-Bhāgavatam are like torchbearers for the blind people of this age. In other words, if men in this Age of Kali want to see the real light of life, they must take to these two books only, and their aim of life will be fulfilled. Bhagavad-gītā is the preliminary study of the Bhāgavatam. And Śrīmad-Bhāgavatam is the summum bonum of life, Lord Śrī Kṛṣṇa personified. We must therefore accept Śrīmad-Bhāgavatam as the direct representation of Lord Kṛṣṇa. One who can see Śrīmad-Bhāgavatam can see also Lord Śrī Kṛṣṇa in person. They are identical.
ПОЯСНЕННЯ: Господь Шрі Крішна має Свою вічну дгаму, обитель, і в ній Він вічно насолоджується разом зі Своїми вічними супутниками й оточенням. Ця Його вічна оселя є проявлення Його внутрішньої енерґії, на відміну від світу матеріального, що є проявленням Його зовнішньої енерґії. Сходячи у матеріальний світ, Він являє Себе й усе Своє оточення у Своїй внутрішній енерґії, що її називають атма-майа. Господь каже в «Бгаґавад-ґіті», що Він сходить Своєю внутрішньою енерґією (атма-майею). Тобто, Його форма, ім’я, слава, атрибути, обитель та все решта не належать до утворів матерії. Він сходить, щоб виправити падші душі й знову встановити закони релігії, що дані безпосередньо від Нього. Ніхто крім Бога не може встановити основ релігії. Її закони може виголосити тільки Він або достойна особистість, яку Він уповноважив це зробити. Справжня релігія полягає в тому, щоб пізнати Бога, наші стосунки з Ним і наші обов’язки перед Ним, а також, врешті, дізнатись, яка доля чекає на нас після того, як ми покинемо матеріальне тіло. Зумовленим душам, що потрапили до пастки матеріальної енерґії, навряд чи відомі ці засадничі поняття про життя. Більшість з цих істот нічим не відрізняються від тварин, знаючи одне: їсти, спати, боятись і злучатися. Вони здебільшого просто насолоджують чуття, хоча і називають це релігійністю, пізнанням чи пошуками спасіння. Нині, в добу чвар, Калі- юґу, люди ще більше засліпли. Люди Калі-юґи — просто вилощені тварини. Вони не хочуть і знати за духовне знання чи релігійне життя, життя в Бозі. Вони настільки незрячі, що нездатні побачити щось поза сферою чинності тонкого розуму, інтелекту та его — але дуже горді зі свого проґресу в науці, зі свого матеріального добробуту та пізнань. Вони наражають себе на ризик, покинувши теперішнє тіло, стати собакою чи свинею, тому що геть згубили з ока кінцеву мету життя.
Бог-Особа Шрі Крішна з’явився тут незадовго перед початком Калі-юґи, і майже на самому її початку Він повернувся до Своєї вічної обителі. Перебуваючи на Землі, Він проявив в Своїх різноманітних діяннях усе, зокрема, викорінив показну релігійність, оповівши «Бгаґавад-ґіту». А перед тим, як відійти з матеріального світу, Він через Нараду уповноважив Шрі В’ясадеву укласти послання «Шрімад-Бгаґаватам», і тепер «Шрімад-Бгаґаватам» і «Бгаґавад-ґіта», мов два смолоскипи, світять незрячим людям цієї доби. Іншими словами, якщо людина тепер, за доби Калі, хоче побачити істинне світло життя, їй вистачить звернутися до цих двох книг — так вона здійснить свою життєву місію. «Бгаґавад- ґіта» викладає знання, потрібне, щоб приступитись до «Шрімад-Бгаґаватам». «Шрімад-Бгаґаватам» — це суммум бонум життя, Сам уособлений Господь Шрі Крішна. Тому ми маємо сприймати «Шрімад-Бгаґаватам» як безпосереднє проявлення Господа Крішни. Той, хто здатний бачити «Шрімад- Бгаґаватам», може бачити і Самого Господа Шрі Крішну. Вони тотожні.