Skip to main content

Text 41

ВІРШ 41

Devanagari

Деванагарі

तदिदं ग्राहयामास सुतमात्मवतां वरम् ।
सर्ववेदेतिहासानां सारं सारं समुद्‍धृतम् ॥ ४१ ॥

Text

Текст

tad idaṁ grāhayām āsa
sutam ātmavatāṁ varam
sarva-vedetihāsānāṁ
sāraṁ sāraṁ samuddhṛtam
тад ідам̇ ґра̄хайа̄м а̄са
сутам а̄тмавата̄м̇ варам
сарва-ведетіха̄са̄на̄м̇
са̄рам̇ са̄рам̇ самуддгр̣там

Synonyms

Послівний переклад

tat — that; idam — this; grāhayām āsa — made to accept; sutam — unto his son; ātmavatām — of the self-realized; varam — most respectful; sarva — all; veda — Vedic literatures (books of knowledge); itihāsānām — of all the histories; sāram — cream; sāram — cream; samuddhṛtam — taken out.

тат   —   то; ідам   —   цей; ґра̄хайа̄м а̄са  —  передав; сутам  —   своєму синові; а̄тмавата̄м  —  що усвідомив себе; варам  —   найшанованіший; сарва  —  усі; веда  —  ведичні писання (книги знання); ітіха̄са̄на̄м  —  з усіх історичних хронік; са̄рам  —   вершків; са̄рам  —  вершки; самуддгр̣там  —  зібрав.

Translation

Переклад

Śrī Vyāsadeva delivered it to his son, who is the most respected among the self-realized, after extracting the cream of all Vedic literatures and histories of the universe.

Шрі В’ясадева, зібравши у «Шрімад-Бгаґаватам» вершки з усіх ведичних писань та літописів усесвіту, передав його своєму синові, найшанованішому серед усіх, хто усвідомив себе.

Purport

Коментар

Men with a poor fund of knowledge only accept the history of the world from the time of Buddha, or since 600 B.C., and prior to this period all histories mentioned in the scriptures are calculated by them to be only imaginary stories. That is not a fact. All the stories mentioned in the Purāṇas and Mahābhārata, etc., are actual histories, not only of this planet but also of millions of other planets within the universe. Sometimes the history of planets beyond this world appears to such men to be unbelievable. But they do not know that different planets are not equal in all respects and that therefore some of the historical facts derived from other planets do not correspond with the experience of this planet. Considering the different situation of different planets and also time and circumstances, there is nothing wonderful in the stories of the Purāṇas, nor are they imaginary. We should always remember the maxim that one man’s food is another man’s poison. We should not, therefore, reject the stories and histories of the Purāṇas as imaginary. The great ṛṣis like Vyāsa had no business putting some imaginary stories in their literatures.

ПОЯСНЕННЯ: Люди з мізерними знаннями вважають за достовірні ті відомості зі світової історії, що трапилися не раніше від часів Будди, тобто з шостого століття до Р. Х., а оповіді з писань, які стосуються давніших часів, вважають за вигадані. Але то не так. Усі згадані в Пуранах, у «Махабгараті» та інших писаннях події дійсно відбувалися, і не лише на цій, а й інших планетах, яких у всесвіті мільйони. Певні оповіді за події на інших планетах, які не належать до нашої планетної системи, видаються таким обмеженим людям неймовірними. Їм невтямки, що різні планети багато в чому несхожі між собою, а тому деякі події з історії інших планет подеколи суперечать нашому досвідові життя на цій планеті. Якщо зважити на різницю між планетами і також на різницю в часі та обставинах, то стає зрозумілим, що нічого неймовірного в оповідях з Пуран немає і що це не просто міфи. Не треба забувати мудрість: що є день для того, хто має очі, то ніч для сліпого. Тому не слід відкидати оповіді й історії з Пуран, вважаючи їх вигаданими. Навіщо було б великим ріші, як ото В’яса, вміщувати в свої твори якісь вигадки?

In the Śrīmad-Bhāgavatam historical facts selected from the histories of different planets have been depicted. It is therefore accepted by all the spiritual authorities as the Mahā-purāṇa. The special significance of these histories is that they are all connected with activities of the Lord in a different time and atmosphere. Śrīla Śukadeva Gosvāmī is the topmost personality of all the self-realized souls, and he accepted this as the subject of studies from his father, Vyāsadeva. Śrīla Vyāsadeva is the great authority, and the subject matter of Śrīmad-Bhāgavatam being so important, he delivered the message first to his great son Śrīla Śukadeva Gosvāmī. It is compared to the cream of the milk. Vedic literature is like the Milk Ocean of knowledge. Cream or butter is the most palatable essence of milk, and so also is Śrīmad-Bhāgavatam, for it contains all palatable, instructive and authentic versions of different activities of the Lord and His devotees. There is no gain, however, in accepting the message of Bhāgavatam from the unbelievers, atheists and professional reciters who make a trade of Bhāgavatam for the laymen. It was delivered to Śrīla Śukadeva Gosvāmī, and he had nothing to do with the Bhāgavata business. He did not have to maintain family expenses by such trade. Śrīmad-Bhāgavatam should therefore be received from the representative of Śukadeva, who must be in the renounced order of life without family encumbrance. Milk is undoubtedly very good and nourishing, but when it is touched by the mouth of a snake it is no longer nourishing; rather, it becomes a source of death. Similarly, those who are not strictly in the Vaiṣṇava discipline should not make a business of this Bhāgavatam and become a cause of spiritual death for so many hearers. In the Bhagavad-gītā the Lord says that the purpose of all the Vedas is to know Him (Lord Kṛṣṇa), and Śrīmad-Bhāgavatam is Lord Śrī Kṛṣṇa Himself in the form of recorded knowledge. Therefore, it is the cream of all the Vedas, and it contains all historical facts of all times in relation with Śrī Kṛṣṇa. It is factually the essence of all histories.

«Шрімад-Бгаґаватам» містить описи подій, що вибрані з літописів різних планет, і тому всі духовні авторитети одностайно визнають його за маха-пурану. Особливого значення цим історіям надає те, що всі вони пов’язані з Господом, з Його діями в різні часи і за різних умов. Шріла Шукадева Ґосвамі є найпіднесеніша особистість з-поміж усіх душ, які усвідомили себе, і він взявся вивчати це писання від свого батька В’ясадеви. Шріла В’ясадева є великий авторитет з ведичного знання і, враховуючи надзвичайну важливість викладеного в «Шрімад-Бгаґаватам», першому він передав це послання своєму синові, видатному Шрілі Шукадеві Ґосвамі. Послання «Бгаґаватам» порівнюють із вершками. Ведична література    —    немов неозорий молочний океан знання. Вершки або масло є найсмачнішим у молоці, або його суть, і так само «Шрімад-Бгаґаватам» вміщує повчальні, достовірні і водночас найзахопливіші оповіді за різні дії Господа та Його відданих. Проте користи не буде, якщо слухати послання «Бгаґаватам» од невір, безбожників чи декламаторів з фаху, що роблять із «Бгаґаватам» товар для обивателя. Це послання було передане Шрілі Шукадеві Ґосвамі, а для нього «Бгаґаватам» ніколи не був і не міг бути за спосіб заробітку. Він не мав сім’ї, а тому не мав і потреби заробляти на її утримання. Тому «Шрімад-Бгаґаватам» треба сприймати від представника Шукадеви, який провадить зречений спосіб життя і не обтяжений потребою утримувати сім’ю. Молоко, поза сумнівом, надзвичайно корисне й поживне, але якщо його торкається змія, воно вже не поживне, а навпаки    —    несе смерть. Так само з «Бгаґаватам»: ніхто, крім тих, хто неухильно тримається всіх принципів вайшнавізму, не має права оповідати його, заробляючи на прожиток і стаючи причиною духовної смерти численних слухачів. У «Бгаґавад-ґіті» Господь каже, що ціль усіх Вед    —    пізнати Його (Господа Крішну). А «Шрімад-Бгаґаватам»    —    то Сам Шрі Крішна, Господь, що прийшов у формі записаного знання. Тому «Бгаґаватам»    —    це вершки Вед. У ньому подані всі історичні факти всіх часів, пов’язані з Шрі Крішною. Це справжня квінтесенція всіх історичних оповідей.