Skip to main content

Text 9

ВІРШ 9

Devanagari

Деванагарі

धर्मस्य ह्यापवर्ग्यस्य नार्थोऽर्थायोपकल्पते ।
नार्थस्य धर्मैकान्तस्य कामो लाभाय हि स्मृत: ॥ ९ ॥

Text

Текст

dharmasya hy āpavargyasya
nārtho ’rthāyopakalpate
nārthasya dharmaikāntasya
kāmo lābhāya hi smṛtaḥ
дгармасйа хй а̄паварґйасйа
на̄ртго ’ртга̄йопакалпате
на̄ртгасйа дгармаіка̄нтасйа
ка̄мо ла̄бга̄йа хі смр̣тах̣

Synonyms

Послівний переклад

dharmasya — occupational engagement; hi — certainly; āpavargyasya — ultimate liberation; na — not; arthaḥ — end; arthāya — for material gain; upakalpate — is meant for; na — neither; arthasya — of material gain; dharma-eka-antasya — for one who is engaged in the ultimate occupational service; kāmaḥ — sense gratification; lābhāya — attainment of; hi — exactly; smṛtaḥ — is described by the great sages.

дгармасйа  —  визначених обов’язків ; хі  —  певно ; а̄паварґйасйа—  остаточне звільнення; на  —  не; артгах̣  —  мета; артга̄йа  —  задля матеріального зиску; упакалпате  —  призначене; на  —  ані; артгасйа  —  з матеріального зиску; дгарма-ека-антасйа  —  для того, хто виконує найвищу визначену діяльність; ка̄мах̣  —  чуттєвого задоволення; ла̄бга̄йа  —  досягнення; хі  —  достоту; смр̣тах̣  —  повідали великі мудреці.

Translation

Переклад

All occupational engagements are certainly meant for ultimate liberation. They should never be performed for material gain. Furthermore, according to sages, one who is engaged in the ultimate occupational service should never use material gain to cultivate sense gratification.

Усі обов’язки людини, безсумнівно, призначені тільки на те, щоб досягнути остаточного звільнення. Ніколи не слід виконувати їх задля матеріального зиску. Крім того, твердять мудреці, той, хто виконує найвище визначене йому служіння, ніколи не повинен використовувати матеріальні здобутки на те, щоб чимдалі глибше занурюватись у чуттєві втіхи.

Purport

Коментар

We have already discussed that pure devotional service to the Lord is automatically followed by perfect knowledge and detachment from material existence. But there are others who consider that all kinds of different occupational engagements, including those of religion, are meant for material gain. The general tendency of any ordinary man in any part of the world is to gain some material profit in exchange for religious or any other occupational service. Even in the Vedic literatures, for all sorts of religious performances an allurement of material gain is offered, and most people are attracted by such allurements or blessings of religiosity. Why are such so-called men of religion allured by material gain? Because material gain can enable one to fulfill desires, which in turn satisfy sense gratification. This cycle of occupational engagements includes so-called religiosity followed by material gain and material gain followed by fulfillment of desires. Sense gratification is the general way for all sorts of fully occupied men. But in the statement of Sūta Gosvāmī, as per the verdict of the Śrīmad-Bhāgavatam, this is nullified by the present śloka.

ПОЯСНЕННЯ: Ми вже говорили за те, що до людини, яка виконує чисте віддане служіння Господеві, самі собою приходять досконале знання та неприв’язаність до матеріального існування. Але є й такі люди, що вважають: уся різноманітна визначена діяльність, не виключаючи й релігії, існує про матеріальну користь. Людям у будь-якій частині світу властиво сподіватися, що за своє релігійне і будь-яке інше визначене для них служіння вони матимуть якийсь матеріальний зиск. Навіть ведичні писання пропонують на винагороду за всілякі релігійні дії різні манливі матеріальні здобутки, і ці принади та благословіння є для людини найпривабливіше, що дає релігійність. Чому ж так званого віруючого вабить матеріальний зиск? Тому що матеріальний зиск дасть йому змогу здійснити свої бажання, а це своєю чергою задоволить прагнення чуттєвої насолоди. Отаке це коло визначених обов’язків людини: так звана релігійність, що веде до матеріального достатку, і матеріальний достаток, що дає задоволення бажань. Інтерес усіх груп активного населення один    —    чуттєва насолода. Але слова Сути Ґосвамі повністю спростовують цю концепцію, і їх можна вважати за остаточний присуд «Шрімад-Бгаґаватам».

One should not engage himself in any sort of occupational service for material gain only. Nor should material gain be utilized for sense gratification. How material gain should be utilized is described as follows.

Ні в якому разі не слід виконувати визначеного служіння, прагнучи тільки матеріального зиску. Не можна також вживати матеріальний здобуток на чуттєві втіхи. З дальшого вірша можна дізнатися про те, як слід використовувати матеріальні надбання.