Text 8
ВІРШ 8
Devanagari
Деванагарі
नोत्पादयेद्यदि रतिं श्रम एव हि केवलम् ॥ ८ ॥
Text
Текст
viṣvaksena-kathāsu yaḥ
notpādayed yadi ratiṁ
śrama eva hi kevalam
вішваксена-катга̄су йах̣
нотпа̄дайед йаді ратім̇
ш́рама ева хі кевалам
Synonyms
Послівний переклад
dharmaḥ — occupation; svanuṣṭhitaḥ — executed in terms of one’s own position; puṁsām — of humankind; viṣvaksena — the Personality of Godhead (plenary portion); kathāsu — in the message of; yaḥ — what is; na — not; utpādayet — does produce; yadi — if; ratim — attraction; śramaḥ — useless labor; eva — only; hi — certainly; kevalam — entirely.
дгармах̣ — чинність; сванушт̣гітах̣ — що її виконують згідно свого місця; пум̇са̄м — людства; вішваксена — Бога-Особи (повноважної частки); катга̄су — у посланні; йах̣ — котра; на — не; утпа̄дайет — породжує; йаді — якщо; ратім — прив’язаности; ш́рамах̣ — марний труд; ева — лише; хі — напевно; кевалам — цілковито.
Translation
Переклад
The occupational activities a man performs according to his own position are only so much useless labor if they do not provoke attraction for the message of the Personality of Godhead.
Якщо діяльність, яку виконує людина відповідно до свого становища, не пробуджує в ній потягу до послання Бога- Особи, вона вся — просто марний труд.
Purport
Коментар
There are different occupational activities in terms of man’s different conceptions of life. To the gross materialist who cannot see anything beyond the gross material body, there is nothing beyond the senses. Therefore his occupational activities are limited to concentrated and extended selfishness. Concentrated selfishness centers around the personal body — this is generally seen amongst the lower animals. Extended selfishness is manifested in human society and centers around the family, society, community, nation and world with a view to gross bodily comfort. Above these gross materialists are the mental speculators who hover aloft in the mental spheres, and their occupational duties involve making poetry and philosophy or propagating some ism with the same aim of selfishness limited to the body and the mind. But above the body and mind is the dormant spirit soul whose absence from the body makes the whole range of bodily and mental selfishness completely null and void. But less intelligent people have no information of the needs of the spirit soul.
ПОЯСНЕННЯ: Люди мають різні уявлення про життя, і тому у різних людей різні обов’язки. Для матеріаліста, що не бачить далі за грубе матеріальне тіло, все обмежене сферою діяльности його чуттів. Тому вся його діяльність є егоїстичною у вузькому чи широкому смислі цього слова. У вузькому розумінні егоїзм означає зосередження на власному тілі, і егоїзм такого роду характерний головно для нижчих тварин. Егоїзм у розширеному розумінні є явищем, що притаманне людському суспільству. Він зосереджений довкола сім’ї, громади, нації, суспільства чи світу, і мета його — створити комфорт для грубого тіла. За таких грубих матеріалістів вище люди, що мають схильність до розумувань. Вони ширяють у висотах розумових обширів. Діяльність, що відповідає їхньому становищу, — це створювати поезію, розвивати філософію чи пропаґувати якийсь «ізм» з тою самою егоїстичною метою, що не сягає за межі тіла та розуму. Проте вище тіла та розуму перебуває приспана духовна душа, що її відхід із тіла робить всі різновиди тілесного й розумового егоїзму безглуздими і обертає їх у ніщо. Але недалекі люди нічого не знають за те, які є потреби духовної душі.
Because foolish people have no information of the soul and how it is beyond the purview of the body and mind, they are not satisfied in the performance of their occupational duties. The question of the satisfaction of the self is raised herein. The self is beyond the gross body and subtle mind. He is the potent active principle of the body and mind. Without knowing the need of the dormant soul, one cannot be happy simply with emolument of the body and mind. The body and the mind are but superfluous outer coverings of the spirit soul. The spirit soul’s needs must be fulfilled. Simply by cleansing the cage of the bird, one does not satisfy the bird. One must actually know the needs of the bird himself.
Немудрі люди нічого не знають про душу і про те, що вона не обмежена сферою тілесної та розумової діяльности, і тому не знаходять щастя, виконуючи свої фахові обов’язки. В цьому вірші піднято питання саме щодо задоволення душі. Душа перебуває поза грубим тілом і тонким розумом. Це є активне начало, рушійна сила тіла й розуму. Якщо людина не знає потреб душі, яка спить, вона не знатиме щастя, хоч скільки буде піклуватися про тіло і розум, що є лише зовнішнім покриттям духовної душі. Істота мусить задовольняти потреби духовної душі. Пташка не буде задоволена тим тільки, що чистять її клітку. Слід знати, що потрібно самій пташці.
The need of the spirit soul is that he wants to get out of the limited sphere of material bondage and fulfill his desire for complete freedom. He wants to get out of the covered walls of the greater universe. He wants to see the free light and the spirit. That complete freedom is achieved when he meets the complete spirit, the Personality of Godhead. There is a dormant affection for God within everyone; spiritual existence is manifested through the gross body and mind in the form of perverted affection for gross and subtle matter. Therefore we have to engage ourselves in occupational engagements that will evoke our divine consciousness. This is possible only by hearing and chanting the divine activities of the Supreme Lord, and any occupational activity which does not help one to achieve attachment for hearing and chanting the transcendental message of Godhead is said herein to be simply a waste of time. This is because other occupational duties (whatever ism they may belong to) cannot give liberation to the soul. Even the activities of the salvationists are considered to be useless because of their failure to pick up the fountainhead of all liberties. The gross materialist can practically see that his material gain is limited only to time and space, either in this world or in the other. Even if he goes up to the Svargaloka, he will find no permanent abode for his hankering soul. The hankering soul must be satisfied by the perfect scientific process of perfect devotional service.
Потреба духовної душі така: вибратися з обмеженої сфери, де вона зв’язана матеріальними путами, і виповнити своє бажання цілковитої свободи. Духовна душа прагне вибратися за глухі стіни широкого усесвіту. Вона хоче бачити вільне світло і вільний дух. Така довершена свобода приходить тоді, коли душа стикається з довершеним духом, Богом-Особою. Любов до Бога жевріє в кожному. Духовне буття проявляє себе через матеріальні тіло й розум у формі спотвореної прив’язаности до грубої та тонкої матерії. Отже, ми повинні взятися до такої фахової діяльности, яка пробудить нашу божественну свідомість. Це можливо тільки шляхом слухання та оспівування божественних дій Верховного Господа. Вся ж інша визначена діяльність, яка не допомагає розвинути в собі потяг слухати й повторювати трансцендентне послання, — це лише, як тут сказано, марна витрата часу. Ніякі інші визначені обов’язки, хоч би до якого «ізму» вони належали, не можуть дати душі свободи. Навіть діяльність тих, хто прагне спасіння, вважають за марну, тому що вони не осягають джерела усієї свободи. Матеріаліст на власні очі може бачити, що всякий його матеріальний здобуток обмежений простором і часом, матиме він його в цьому чи іншому житті. Навіть піднявшись на Сварґалоку, він не знайде постійного притулку для своєї спраглої душі. Прагнення душі може задовольнити тільки досконалий науковий метод, яким є досконале віддане служіння.