Text 34
ВІРШ 34
Devanagari
Деванагарі
लीलावतारानुरतो देवतिर्यङ्नरादिषु ॥ ३४ ॥
Text
Текст
lokān vai loka-bhāvanaḥ
līlāvatārānurato
deva-tiryaṅ-narādiṣu
лока̄н ваі лока-бга̄ванах̣
ліла̄вата̄ра̄нурато
дева-тірйан̇-нара̄дишу
Synonyms
Послівний переклад
bhāvayati — maintains; eṣaḥ — all these; sattvena — in the mode of goodness; lokān — all over the universe; vai — generally; loka-bhāvanaḥ — the master of all the universes; līlā — pastimes; avatāra — incarnation; anurataḥ — assuming the role; deva — the demigods; tiryak — lower animals; nara-ādiṣu — in the midst of human beings.
бга̄вайаті — підтримує ; ешах̣ — усі ці; саттвена — в ґуні добра; лока̄н — по всьому всесвіті; ваі — назагал; лока-бга̄ванах̣ — пан усіх всесвітів; ліла̄ — ігри; авата̄ра — втілення; ануратах̣ — прибираючи ролі ; дева — півбоги ; тірйак — низькі тварини; нара-а̄дішу — серед людей.
Translation
Переклад
Thus the Lord of the universes maintains all planets inhabited by demigods, men and lower animals. Assuming the roles of incarnations, He performs pastimes to reclaim those in the mode of pure goodness.
Так Господь усесвітів підтримує всі планети, що їх населяють півбоги, люди й нижчі тварини. Прибираючи ролі Своїх утілень, Він провадить Свої розваги, аби привернути до Себе тих, що перебувають в ґуні чистого добра.
Purport
Коментар
There are innumerable material universes, and in each and every universe there are innumerable planets inhabited by different grades of living entities in different modes of nature. The Lord (Viṣṇu) incarnates Himself in each and every one of them and in each and every type of living society. He manifests His transcendental pastimes amongst them just to create the desire to go back to Godhead. The Lord does not change His original transcendental position, but He appears to be differently manifested according to the particular time, circumstances and society.
ПОЯСНЕННЯ: Є безліч матеріальних усесвітів, і в кожному з них — незліченні планети, населені живими істотами, які перебувають під впливом різних ґун природи і на різних рівнях розвитку. Господь (Вішну) втілюється у кожному всесвіті, в усіх різновидах суспільств живих істот. Він являє Свої трансцендентні розваги тільки для того, щоб збудити в живих істотах бажання повернутися до Нього. Свого відначального трансцендентного становища Господь не змінює ніколи, хоча, залежно від умов, у яких Він втілюється, — часу, обставин та суспільства — здається, ніби Він проявляє Себе по-різному.
Sometimes He incarnates Himself or empowers a suitable living being to act for Him, but in either case the purpose is the same: the Lord wants the suffering living beings to go back home, back to Godhead. The happiness which the living beings are hankering for is not to be found within any corner of the innumerable universes and material planets. The eternal happiness which the living being wants is obtainable in the kingdom of God, but the forgetful living beings under the influence of the material modes have no information of the kingdom of God. The Lord, therefore, comes to propagate the message of the kingdom of God, either personally as an incarnation or through His bona fide representative as the good son of God. Such incarnations or sons of God are not making propaganda for going back to Godhead only within the human society. Their work is also going on in all types of societies, amongst demigods and those other than human beings.
Іноді Він втілюється Сам, іноді вповноважує відповідну істоту діяти за Нього, але в кожному випадку мета однакова: Господь бажає, аби нещасні живі істоти повернулися додому, до Бога. Щастя, що його так прагнуть живі істоти, не знайти у жодному куточку незліченних матеріальних планет незліченних усесвітів. Жадане вічне щастя жива істота може знайти тільки в Божому царстві, але забутливі живі істоти, перебуваючи під впливом матеріальних ґун, нічого не знають про царство Бога. Тому, щоб поширювати вість Божого царства, Господь приходить або Сам у формі втілення, або діє через Свого істинного представника — достойного сина Божого. Такі Божі втілення та Божі сини несуть благу вість не лише людському суспільству — повернутись до Бога вони закликають представників спільнот усіх форм життя: і півбогів, і інших істот, що від людей відмінні.
Thus end the Bhaktivedanta purports of the First Canto, Second Chapter, of the Śrīmad-Bhāgavatam, entitled “Divinity and Divine Service.”
Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до другої глави Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», назва якої «Божественність та божественне служіння».