Text 27
ВІРШ 27
Devanagari
Деванагарі
पितृभूतप्रजेशादीन्श्रियैश्वर्यप्रजेप्सव: ॥ २७ ॥
Text
Текст
sama-śīlā bhajanti vai
pitṛ-bhūta-prajeśādīn
śriyaiśvarya-prajepsavaḥ
сама-ш́іла̄ бгаджанті ваі
пітр̣-бгӯта-праджеш́а̄дін
ш́рійаіш́варйа-праджепсавах̣
Synonyms
Послівний переклад
rajaḥ — the mode of passion; tamaḥ — the mode of ignorance; prakṛtayaḥ — of that mentality; sama-śīlāḥ — of the same categories; bhajanti — do worship; vai — actually; pitṛ — the forefathers; bhūta — other living beings; prajeśa-ādīn — controllers of cosmic administration; śriyā — enrichment; aiśvarya — wealth and power; prajā — progeny; īpsavaḥ — so desiring.
раджах̣ — ґуна страсти; тамах̣ — ґуна невігластва; пракр̣тайах̣ — такої природи думок; сама-ш́іла̄х̣ — одної категорії; бгаджанті — поклоняються; ваі — насправді; пітр̣ — пращурам; бгӯта — іншим живим істотам; праджеш́а-а̄дін — владцям-управителям космосу; ш́рійа̄ — збагачення; аіш́варйа — статків і влади; праджа̄ — потомства; іпсавах̣ — бажаючи так.
Translation
Переклад
Those who are in the modes of passion and ignorance worship those in the same category — namely the forefathers, other living beings and the demigods who are in charge of cosmic activities — for they are urged by a desire to be materially benefited with women, wealth, power and progeny.
Ті, хто перебуває під впливом ґун страсти й невігластва, поклоняються предкам, іншим живим істотам та півбогам, що опікуються перебігом справ у космосі; спонукує їх до того бажання мати матеріальні блага — жінок, багатство, владу та потомство.
Purport
Коментар
There is no need to worship demigods of whatsoever category if one is serious about going back to Godhead. In the Bhagavad-gītā (7.20, 23) it is clearly said that those who are mad after material enjoyment approach the different demigods for temporary benefits, which are meant for men with a poor fund of knowledge. We should never desire to increase the depth of material enjoyment. Material enjoyment should be accepted only up to the point of the bare necessities of life and not more or less than that. To accept more material enjoyment means to bind oneself more and more to the miseries of material existence. More wealth, more women and false aristocracy are some of the demands of the materially disposed man because he has no information of the benefit derived from Viṣṇu worship. By Viṣṇu worship one can derive benefit in this life as well as in life after death. Forgetting these principles, foolish people who are after more wealth, more wives and more children worship various demigods. The aim of life is to end the miseries of life and not to increase them.
ПОЯСНЕННЯ: Той, хто взяв серйозний намір повернутися до Бога, не має потреби поклонятися півбогам жодної категорії. В «Бгаґавад-ґіті» (7.20, 7.23) сказано чітко: ті, що втратили розум, бажаючи матеріальної насолоди, звертаються до всіляких півбогів задля того, щоб мати тимчасові блага, але ці блага призначені для бідних на знання людей. Ні в якому разі не слід прагнути нарощувати матеріальну втіху. Матеріальної насолоди слід приймати рівно стільки, скільки потрібно, щоб підтримати життя, — не більше і не менше. Помножувати матеріальну насолоду означає чимдалі сильніше заплутуватися у нещастях матеріального існування. Більше багатства, більше жінок, оманний аристократизм — такі запити в людини з матеріальним світоглядом, бо вона не знає нічого за те, яку користь дає поклоніння Вішну. А проте таке поклоніння дарує благо і в цьому житті, і в житті по смерті. Не знаючи за це, немудрі люди, які жадають ще й ще багатства, жінок, дітей, поклоняються різним півбогам. Однак мета життя — покласти край стражданням, а не побільшувати їх.
For material enjoyment there is no need to approach the demigods. The demigods are but servants of the Lord. As such, they are duty-bound to supply necessities of life in the form of water, light, air, etc. One should work hard and worship the Supreme Lord by the fruits of one’s hard labor for existence, and that should be the motto of life. One should be careful to execute occupational service with faith in God in the proper way, and that will lead one gradually on the progressive march back to Godhead.
Щоб отримати матеріальну насолоду, зовсім не обов’язково звертатися до півбогів. Півбоги — це просто слуги Господа, на яких покладено обов’язок постачати все, що потрібно для життя: воду, світло, повітря тощо. Людина повинна в поті чола здобувати хліб насущний і плодами своєї тяжкої праці поклонятися Верховному Господеві — таке має бути її життєве гасло. Людина повинна відповідально, сумлінно і з вірою в Бога виконувати визначені їй обов’язки, і це допомагатиме їй робити поступ на шляху, що веде додому до Бога.
Lord Śrī Kṛṣṇa, when He was personally present at Vrajadhāma, stopped the worship of the demigod Indra and advised the residents of Vraja to worship by their business and to have faith in God. Worshiping the multidemigods for material gain is practically a perversity of religion. This sort of religious activity has been condemned in the very beginning of the Bhāgavatam as kaitava-dharma. There is only one religion in the world to be followed by one and all, and that is the Bhāgavata-dharma, or the religion which teaches one to worship the Supreme Personality of Godhead and no one else.
Коли Господь Шрі Крішна власною особою був присутній у Враджадгамі, Він втримав її жителів від поклоніння півбогові Індрі, порадивши їм поклонятися Богові своїм трудом та мати віру в Нього. Поклоніння безлічі півбогів задля матеріальних здобутків — це спотворена релігія. Такого роду релігійну діяльність засуджено ще на самому початку «Бгаґаватам», де її названо каітава-дгармою. Релігія для всього світу, для всіх і кожного єдина: бгаґавата-дгарма — релігія, що вчить поклонятися Верховному Богові-Особі і тільки Йому.