Text 19
ВІРШ 19
Devanagari
Деванагарі
चेत एतैरनाविद्धं स्थितं सत्त्वे प्रसीदति ॥ १९ ॥
Text
Текст
kāma-lobhādayaś ca ye
ceta etair anāviddhaṁ
sthitaṁ sattve prasīdati
ка̄ма-лобга̄дайаш́ ча йе
чета етаір ана̄віддгам̇
стгітам̇ саттве прасідаті
Synonyms
Послівний переклад
tadā — at that time; rajaḥ — in the mode of passion; tamaḥ — the mode of ignorance; bhāvāḥ — the situation; kāma — lust and desire; lobha — hankering; ādayaḥ — others; ca — and; ye — whatever they are; cetaḥ — the mind; etaiḥ — by these; anāviddham — without being affected; sthitam — being fixed; sattve — in the mode of goodness; prasīdati — thus becomes fully satisfied.
тада̄ — тоді; раджах̣ — у ґуні страсти; тамах̣ — ґуна невігластва; бга̄ва̄х̣ — стан; ка̄ма — хіть та бажання; лобга — жадоба; а̄дайах̣ — інші; ча — і; йе — все, що не є; четах̣ — розум; етаіх̣ — тими; ана̄віддгам — не вражений; стгітам — втверджений; саттве — в ґуні добра; прасідаті — так стає повністю задоволений.
Translation
Переклад
As soon as irrevocable loving service is established in the heart, the effects of nature’s modes of passion and ignorance, such as lust, desire and hankering, disappear from the heart. Then the devotee is established in goodness, and he becomes completely happy.
Коли ж у серці втверджується незворотне любовне служіння, всі наслідки впливу матеріальних ґун страсти і невігластва, як-от хіть, жага й жадоба зникають із серця. Тоді, утвердившись у добрі, відданий стає цілковито щасливий.
Purport
Коментар
A living being in his normal constitutional position is fully satisfied in spiritual bliss. This state of existence is called brahma-bhūta or ātmānanda, or the state of self-satisfaction. This self-satisfaction is not like the satisfaction of the inactive fool. The inactive fool is in the state of foolish ignorance, whereas the self-satisfied ātmānandī is transcendental to the material state of existence. This stage of perfection is attained as soon as one is fixed in irrevocable devotional service. Devotional service is not inactivity, but the unalloyed activity of the soul.
ПОЯСНЕННЯ: Коли жива істота перебуває у своєму нормальному стані, що відповідає її природі, вона цілковито задоволена і занурена в духовне блаженство. Цей стан буття називають брахма-бгута, або атмананді — станом задоволення у собі самому. Це задоволення у собі не має нічого спільного із самозадоволеністю бездіяльного дурня. Бездіяльний дурень перебуває в стані безтямного невігластва, натомість самозадоволеність атмананді трансцендентна щодо стану матеріального буття. Цього рівня досконалости істота досягає одразу як втверджується у незворотному відданому служінні. Віддане служіння — не бездіяльність, воно є бездомісною діяльністю душі.
The soul’s activity becomes adulterated in contact with matter, and as such the diseased activities are expressed in the form of lust, desire, hankering, inactivity, foolishness and sleep. The effect of devotional service becomes manifest by complete elimination of these effects of passion and ignorance. The devotee is fixed at once in the mode of goodness, and he makes further progress to rise to the position of vasudeva, or the state of unmixed sattva, or śuddha-sattva. Only in this śuddha-sattva state can one always see Kṛṣṇa face to face by dint of pure affection for the Lord.
Коли душа стикається з матерією, її діяльність вже не є бездомісною; діяльність душі у цьому хворобливому стані виявляється як хіть, бажання, жадібність, бездіяльність, глупота й сон. Вплив відданого служіння проявляє себе в тому, що ці породження ґун страсти й невігластва остаточно зникають. Відданий одразу втверджується в ґуні добра, а, роблячи поступ, підіймається до рівня васудеви — стану нічим не домішаної саттви, шуддга-саттви. Тільки в стані шуддга-саттви можна на живі очі повсякчас бачити Крішну, і таке бачення приходить завдяки чистій любови до Господа.
A devotee is always in the mode of unalloyed goodness; therefore he harms no one. But the nondevotee, however educated he may be, is always harmful. A devotee is neither foolish nor passionate. The harmful, foolish and passionate cannot be devotees of the Lord, however they may advertise themselves as devotees by outward dress. A devotee is always qualified with all the good qualities of God. Quantitatively such qualifications may be different, but qualitatively both the Lord and His devotee are one and the same.
Відданий завжди перебуває в ґуні бездомісного добра, а тому він ніколи нікого не кривдить. Натомість невідданий, навіть і найосвіченіший, щокроку чинить якусь кривду. Відданий не є ані невігласом, ані кимось зануреним у пристрасну діяльність. Ті, хто чинять кривду, хто немудрий чи пристрасний, не можуть стати відданими, хоч скільки вони будуть вдавати з себе відданих. Відданий завжди наділений всіма добрими якостями Бога. Якості Господа і відданого можуть відрізнятися з погляду кількости, але щодо самих якостей, між Господом та Його відданим різниці немає.