Text 16
ВІРШ 16
Devanagari
Деванагарі
स्यान्महत्सेवया विप्रा: पुण्यतीर्थनिषेवणात् ॥ १६ ॥
Text
Текст
vāsudeva-kathā-ruciḥ
syān mahat-sevayā viprāḥ
puṇya-tīrtha-niṣevaṇāt
ва̄судева-катга̄-ручіх̣
сйа̄н махат-севайа̄ віпра̄х̣
пун̣йа-тіртга-нішеван̣а̄т
Synonyms
Послівний переклад
śuśrūṣoḥ — one who is engaged in hearing; śraddadhānasya — with care and attention; vāsudeva — in respect to Vāsudeva; kathā — the message; ruciḥ — affinity; syāt — is made possible; mahat-sevayā — by service rendered to pure devotees; viprāḥ — O twice-born; puṇya-tīrtha — those who are cleansed of all vice; niṣevaṇāt — by service.
ш́уш́рӯшох̣ — той, хто слухає; ш́раддадга̄насйа — пильно та уважно; ва̄судева — щодо Ва̄судеви; катга̄ — послання; ручіх̣ — прив’язаність; сйа̄т — стає можлива; махат-севайа̄ — служінням чистим відданим; віпра̄х̣ — о двічінароджені; пун̣йа-тı̄ртга — тим, що чисті від усього зла; нішеван̣а̄т — служачи.
Translation
Переклад
O twice-born sages, by serving those devotees who are completely freed from all vice, great service is done. By such service, one gains affinity for hearing the messages of Vāsudeva.
О двічінароджені мудреці! Той, хто служить цілковито вільним од гріха відданим, виконує воїстину велике служіння. Завдяки такому служінню він здобуває потяг слухати послання Ва̄судеви.
Purport
Коментар
The conditioned life of a living being is caused by his revolting against the Lord. There are men called devas, or godly living beings, and there are men called asuras, or demons, who are against the authority of the Supreme Lord. In the Bhagavad-gītā (Sixteenth Chapter) a vivid description of the asuras is given in which it is said that the asuras are put into lower and lower states of ignorance life after life and so sink to the lower animal forms and have no information of the Absolute Truth, the Personality of Godhead. These asuras are gradually rectified to God consciousness by the mercy of the Lord’s liberated servitors in different countries according to the supreme will. Such devotees of God are very confidential associates of the Lord, and when they come to save human society from the dangers of godlessness, they are known as the powerful incarnations of the Lord, as sons of the Lord, as servants of the Lord or as associates of the Lord. But none of them falsely claim to be God themselves. This is a blasphemy declared by the asuras, and the demoniac followers of such asuras also accept pretenders as God or His incarnation. In the revealed scriptures there is definite information of the incarnation of God. No one should be accepted as God or an incarnation of God unless he is confirmed by the revealed scriptures.
ПОЯСНЕННЯ: Жива істота, яка постала проти Господа, стає зумовленою. Є люди, яких називають девами, живими істотами з божественними якостями, і ще є люди, яких називають асурами, демонами, бо вони постають проти влади Верховного Господа. У шістнадцятій главі «Бгаґавад-ґіти» подано яскравий опис асурів; там сказано, що асури з життя у життя опускаються чимдалі нижче щаблями невігластва, і вкінці опиняються в тілах нижчих тварин, які вже не мають ніякого знання про Абсолютну Істину, Бога-Особу. Очиститись і поступово прийти до свідомости Бога асури можуть з ласки звільнених слуг Господа, що діють у різних країнах, виконуючи вишню волю. Ці віддані Бога є дуже довірені Його супутники, і, коли вони приходять рятувати людство від страхіття безбожництва, їх знають у подобі могутніх втілень Господа, Його синів, слуг чи супутників. Проте жоден з них не обманює людей, проголошуючи себе Богом. До такого блюзнірства вдаються асури, а їхні демонічні послідовники визнають тих самозванців за Бога чи за Його втілення. Явлені писання містять чітку інформацію як, де і коли втілюється Бог. Визнавати істоту за Бога чи за Боже втілення можна лише спираючись на докази з явлених писань.
The servants of God are to be respected as God by the devotees who actually want to go back to Godhead. Such servants of God are called mahātmās, or tīrthas, and they preach according to particular time and place. The servants of God urge people to become devotees of the Lord. They never tolerate being called God. Śrī Caitanya Mahāprabhu was God Himself according to the indication of the revealed scriptures, but He played the part of a devotee. People who knew Him to be God addressed Him as God, but He used to block His ears with His hands and chant the name of Lord Viṣṇu. He strongly protested against being called God, although undoubtedly He was God Himself. The Lord behaves so to warn us against unscrupulous men who take pleasure in being addressed as God.
Віддані, що поістині прагнуть повернутися до Бога, повинні шанувати слуг Бога так само, як самого Бога. Таких Його слуг називають махатмами, чи тіртгами, і вони звістують послання Бога відповідно до конкретного часу та місця. Ці слуги Бога переконують усіх ставати Його відданими. Жоден з них не стерпить, щоб його самого називали Богом. Як видно з явлених писань, Шрі Чайтан’я Махапрабгу був Сам Бог, проте грав роль відданого. Коли люди, які знали про Його істинну тотожність, зверталися до Нього як до Бога, Він затуляв вуха і починав повторювати ім’я Господа Вішну. Він категорично заперечував проти того, щоб Його називали Богом, хоча, безсумнівно, Він був Сам Бог. Господь власною поведінкою застерігає нас проти безчесних людей, які мають велику втіху з того, що їх називають Богом.
The servants of God come to propagate God consciousness, and intelligent people should cooperate with them in every respect. By serving the servant of God, one can please God more than by directly serving the Lord. The Lord is more pleased when He sees that His servants are properly respected because such servants risk everything for the service of the Lord and so are very dear to the Lord. The Lord declares in the Bhagavad-gītā (18.69) that no one is dearer to Him than one who risks everything to preach His glory. By serving the servants of the Lord, one gradually gets the quality of such servants, and thus one becomes qualified to hear the glories of God. The eagerness to hear about God is the first qualification of a devotee eligible for entering the kingdom of God.
Божі слуги приходять, щоб поширити свідомість Бога, і обов’язок розумних людей — всіляко допомагати їм. Коли людина служить слузі Бога, це вдовольняє Бога більше, аніж коли вона служить Йому безпосередньо. Господу більша радість бачити, що належно вшановують Його слуг, бо заради служіння Господеві вони ризикують усім і тому дуже любі Йому. Господь у «Бгаґавад-ґіті» (18.69) проголошує, що для Нього немає нікого дорожчого за того, хто, ризикуючи всім, звістує Його славу. Слугуючи Господнім слугам, людина поступово набуває тих самих якостей, що мають вони, а набувши їх, стає гідна слухати про Божу славу. Найперша якість, що робить відданого достойним увійти до царства Бога, є палке бажання слухати про Нього.