Skip to main content

Text 16

ВІРШ 16

Devanagari

Деванагарі

स वै महाभागवत: परीक्षिद्
येनापवर्गाख्यमदभ्रबुद्धि: ।
ज्ञानेन वैयासकिशब्दितेन
भेजे खगेन्द्रध्वजपादमूलम् ॥ १६ ॥

Text

Текст

sa vai mahā-bhāgavataḥ parīkṣid
yenāpavargākhyam adabhra-buddhiḥ
jñānena vaiyāsaki-śabditena
bheje khagendra-dhvaja-pāda-mūlam
са ваі маха̄-бга̄ґаватах̣ парікшід
йена̄павар
ґа̄кгйам адабгра-буддгіх̣
джн̃а̄нена ваійа̄сакі-ш́абдітена
бгедже кга
ґендра-дгваджа-па̄да-мӯлам

Synonyms

Послівний переклад

saḥ — he; vai — certainly; mahā-bhāgavataḥ — first-class devotee; parīkṣit — the King; yena — by which; apavarga-ākhyam — by the name of liberation; adabhra — fixed; buddhiḥ — intelligence; jñānena — by knowledge; vaiyāsaki — the son of Vyāsa; śabditena — vibrated by; bheje — taken to; khaga-indra — Garuḍa, the king of the birds; dhvaja — flag; pāda-mūlam — soles of the feet.

сах̣—він; ваі—безперечно; маха̄-бга̄ґаватах̣—першорядний відданий; парікшіт  —  цар; йена  —  яким; апаварґа-а̄кгйам  —   метою звільнення; адабгра  —  утвердив; буддгіх̣  —  інтелект; джн̃а̄нена  —  знанням; ваійа̄сакі  —  син В’яси; ш́абдітена  —   повідане; бгедже  —  взяв; кгаґа-індра  —  Ґаруда, цар птахів; дгваджа  —  прапор; па̄да-мӯлам  —  ступні.

Translation

Переклад

O Sūta Gosvāmī, please describe those topics of the Lord by which Mahārāja Parīkṣit, whose intelligence was fixed on liberation, attained the lotus feet of the Lord, who is the shelter of Garuḍa, the king of birds. Those topics were vibrated by the son of Vyāsa [Śrīla Śukadeva].

Прохаємо тебе, Суто Ґосвамі, переказати ті оповіді про Господа, що слухаючи їх, Махараджа Парікшіт, чий інтелект був зосереджений на звільненні, досяг лотосових стіп Господа, притулку царя птахів Ґаруди. Ці оповіді пролунали з вуст сина В’яси [Шріли Шукадеви Ґосвамі].

Purport

Коментар

There is some controversy amongst the students on the path of liberation. Such transcendental students are known as impersonalists and devotees of the Lord. The devotee of the Lord worships the transcendental form of the Lord, whereas the impersonalist meditates upon the glaring effulgence, or the bodily rays of the Lord, known as the brahmajyoti. Here in this verse it is said that Mahārāja Parīkṣit attained the lotus feet of the Lord by instructions in knowledge delivered by the son of Vyāsadeva, Śrīla Śukadeva Gosvāmī. Śukadeva Gosvāmī was also an impersonalist in the beginning, as he himself has admitted in the Bhāgavatam (2.1.9), but later on he was attracted by the transcendental pastimes of the Lord and thus became a devotee. Such devotees with perfect knowledge are called mahā-bhāgavatas, or first-class devotees. There are three classes of devotees, namely the prākṛta, madhyama and mahā-bhāgavata. The prākṛta, or third-class devotees, are temple worshipers without specific knowledge of the Lord and the Lord’s devotees. The madhyama, or the second-class devotee, knows well the Lord, the Lord’s devotees, the neophytes and the nondevotees also. But the mahā-bhāgavata, or the first-class devotee, sees everything in relation with the Lord and the Lord present in everyone’s relation. The mahā-bhāgavata, therefore, does not make any distinction, particularly between a devotee and nondevotee. Mahārāja Parīkṣit was such a mahā-bhāgavata devotee because he was initiated by a mahā-bhāgavata devotee, Śukadeva Gosvāmī. He was equally kind, even to the personality of Kali, and what to speak of others.

Між тими, хто долає шлях до звільнення, існують певні розбіжності. Дослідників трансцендентного поділяють на імперсоналістів та відданих Господа. Віддані Господа поклоняються трансцендентній формі Господа, тимчасом як імперсоналісти медитують на яскраве сяйво, чи випромінення тіла Господа    —    брахмаджйоті. У вірші сказано, що Махараджа Парікшіт досяг лотосових стіп Господа завдяки тому, що отримав знання від сина В’ясадеви, Шріли Шукадеви Ґосвамі. Шукадева Ґосвамі напочатку теж був імперсоналістом, як він каже за це у «Бгаґаватам» (2.1.9), однак пізніше він привабився до трансцендентних розваг Господа і став відданим. Таких відданих з досконалим знанням називають маха-бгаґавати, першорядні віддані. Існує три класи відданих: пракріта, мадг’яма та маха-бгаґавата. Пракріта, чи відданий третього класу,    —    це той, що поклоняється Господу в храмі, але мало що знає про Господа та Його відданих. Мадг’яма, відданий другого класу, чітко знає, хто є Господь, які є Його віддані, хто такі неофіти, а хто невіддані. А маха- бгаґавата, відданий першого класу, бачить усе пов’язаним з Господом і Господа пов’язаним з усім. Тому маха-бгаґавата не робить розрізнення ні в чому, і зокрема не поділяє людей на відданих та невідданих. Махараджа Парікшіт був саме відданий маха-бгаґавата, тому що отримав посвячення від Шукадеви Ґосвамі, іншого відданого маха-бгаґавати. Махараджа Парікшіт був ласкавий до всіх, навіть до уособленого Калі, за інших і не кажучи.

So there are many instances in the transcendental histories of the world of an impersonalist who has later become a devotee. But a devotee has never become an impersonalist. This very fact proves that on the transcendental steps, the step occupied by a devotee is higher than the step occupied by an impersonalist. It is also stated in the Bhagavad-gītā (12.5) that persons stuck on the impersonal step undergo more sufferings than achievement of reality. Therefore knowledge imparted by Śukadeva Gosvāmī unto Mahārāja Parīkṣit helped him attain the service of the Lord. And this stage of perfection is called apavarga, or the perfect stage of liberation. Simple knowledge of liberation is material knowledge. Actual freedom from material bondage is called liberation, but attainment of the transcendental service of the Lord is called the perfect stage of liberation. Such a stage is attained by knowledge and renunciation, as we have already explained (Bhāg. 1.2.12), and perfect knowledge, as delivered by Śrīla Śukadeva Gosvāmī, results in the attainment of the transcendental service of the Lord.

Трансцендентні оповіді в історії світу містять багато прикладів того, як імперсоналіст стає відданим. Однак немає жодного випадку, щоб відданий став імперсоналістом. Вже самого цього досить, щоб засвідчити, що відданий на трансцендентних сходах стоїть на щаблі вищому, ніж імперсоналіст. «Бгаґавад-ґіта» (12.5) потверджує, що людина, яка застрягла на сходинці імперсоналізму, радше страждає, аніж насправді осягає реальність. Отож знання, що його Шукадева Ґосвамі передав Махараджі Парікшіту, допомогло тому піднестися на рівень служіння Господеві. Цей рівень досконалости має назву апаварґа, рівень досконалости звільнення. Саме знання, котре просто приводить до звільнення, є матеріальне. По-справжньому скинути з себе пута матеріального світу означає звільнитися, а вже рівень, на якому людина досягає трансцендентного служіння Господеві, називають рівнем досконалости звільнення. На цей рівень піднімаються завдяки знанню та зреченню, як ми вже пояснювали (Бгаґ. 1.2.12), і той, хто набуває досконалого знання у тому вигляді, в якому його передає Шукадева Ґосвамі, внаслідку отримує змогу досягнути трансцендентного служіння Господеві.