Skip to main content

Text 15

ВІРШ 15

Devanagari

Деванагарі

तन्नो भवान् वै भगवत्प्रधानो
महत्तमैकान्तपरायणस्य ।
हरेरुदारं चरितं विशुद्धं
शुश्रूषतां नो वितनोतु विद्वन् ॥ १५ ॥

Text

Текст

tan no bhavān vai bhagavat-pradhāno
mahattamaikānta-parāyaṇasya
harer udāraṁ caritaṁ viśuddhaṁ
śuśrūṣatāṁ no vitanotu vidvan
тан но бгава̄н ваі бгаґават-прадга̄но
махаттамаіка̄нта-пара̄йан̣асйа
харер уда̄рам̇ чарітам̇ віш́уддгам̇
ш́уш́рӯшата̄м̇ но вітаноту відван

Synonyms

Послівний переклад

tat — therefore; naḥ — of us; bhavān — your good self; vai — certainly; bhagavat — in relation with the Personality of Godhead; pradhānaḥ — chiefly; mahat-tama — the greatest of all greats; ekānta — exclusively; parāyaṇasya — of the shelter; hareḥ — of the Lord; udāram — impartial; caritam — activities; viśuddham — transcendental; śuśrūṣatām — those who are receptive; naḥ — ourselves; vitanotu — kindly describe; vidvan — O learned one.

тат   —   тому; нах̣   —   нас; бгава̄н   —   вельмишановний; ваі—   певно; бгаґават—що має стосунок до Бога-Особи; прадга̄нах̣  —   головно ; махат-тама   —   найбільших серед найбільших; ека̄нта  —  виключно; пара̄йан̣асйа  —  притулку; харех̣  —   Господа; уда̄рам  —  неупереджені; чарітам  —  діяння; віш́уддгам  —  трансцендентні; ш́уш́рӯшата̄м  —  тим, хто прагне почути; нах̣  —  нам; вітаноту  —  ласкаво повідай; відван  —  о вчений.

Translation

Переклад

O Sūta Gosvāmī, you are a learned and pure devotee of the Lord because the Personality of Godhead is your chief object of service. Therefore please describe to us the pastimes of the Lord, which are above all material conception, for we are anxious to receive such messages.

О Суто Ґосвамі! Тобі відома істина, і ти    —    чистий відданий Господа, бо головна твоя мета    —    служити Богові-Особі. Тож, будь ласка, повідай нам про розваги Господа, що перевершують будь-які матеріальні уявлення, бо ми спраглися за такими оповідями.

Purport

Коментар

The speaker on the transcendental activities of the Lord should have only one object of worship and service, Lord Kṛṣṇa, the Supreme Personality of Godhead. And the audience for such topics should be anxious to hear about Him. When such a combination is possible, namely a qualified speaker and a qualified audience, it is then and there very much congenial to continue discourses on the Transcendence. Professional speakers and a materially absorbed audience cannot derive real benefit from such discourses. Professional speakers make a show of Bhāgavata-saptāha for the sake of family maintenance, and the materially disposed audience hears such discourses of Bhāgavata-saptāha for some material benefit, namely religiosity, wealth, gratification of the senses, or liberation. Such Bhāgavatam discourses are not purified from the contamination of the material qualities. But the discourses between the saints of Naimiṣāraṇya and Śrī Sūta Gosvāmī are on the transcendental level. There is no motive for material gain. In such discourses, unlimited transcendental pleasure is relished both by the audience and by the speaker, and therefore they can continue the topics for many thousands of years. Now Bhāgavata-saptāhas are held for seven days only, and after finishing the show, both the audience and the speaker become engaged in material activities as usual. They can do so because the speaker is not bhagavat-pradhāna and the audience is not śuśrūṣatām, as explained above.

Оповідати про трансцендентні діяння Господа може тільки той, хто своє служіння й поклоніння присвячує Господеві Крішні, Верховному Богові-Особі, і тільки Йому. А ті, що прийшли слухати такі оповіді, повинні мати палке бажання чути про Господа. Бесіди про Трансцендентне можуть тривати, коли виконано обидві ці умови, а саме коли є гідний оповідач і підготовані до сприйняття оповіді слухачі. Якщо ж такі обговорення відбуваються між платними оповідачами та поглинутими матеріальними думками слухачами, це не дасть справжньої користи нікому. Платні оповідачі влаштовують бгаґавата-саптаху напоказ, щоб заробити на утримання сім’ї, а зацікавлені в матеріальних речах слухачі приймають участь у таких бесідах бгаґавата-саптахи, щоб дістати якусь матеріальну вигоду    —    стати доброчесними, забагатіти, отримати чуттєве задоволення чи звільнення. Такі обговорення «Бгаґаватам» не чисті від скверни матеріальних якостей. На противагу таким бесідам обговорення «Шрімад-Бгаґаватам» між мудрецями Наймішаран’ї та Сутою Ґосвамі відбувалось на трансцендентному рівні. Ніхто не прагнув ніяких матеріальних здобутків. Під час таких обговорень і слухачі, і оповідач відчувають безмежну трансцендентну насолоду і тому можуть слухати й говорити впродовж тисяч років. Сучасні бгаґавата-саптахи тривають тільки сім днів, а щойно вистава закінчується і слухачі, й оповідач повертаються до своєї звиклої матеріальної діяльности. Чому? Тому що оповідач не є бгаґават-прадга̄на, а слухачі не ш́уш́рӯшата̄м, як пояснено вище.