Skip to main content

Text 14

ВІРШ 14

Devanagari

Деванагарі

को नाम तृप्येद् रसवित्कथायां
महत्तमैकान्तपरायणस्य ।
नान्तं गुणानामगुणस्य जग्मु-
र्योगेश्वरा ये भवपाद्ममुख्या: ॥ १४ ॥

Text

Текст

ko nāma tṛpyed rasavit kathāyāṁ
mahattamaikānta-parāyaṇasya
nāntaṁ guṇānām aguṇasya jagmur
yogeśvarā ye bhava-pādma-mukhyāḥ
ко на̄ма тр̣пйед расавіт катга̄йа̄м̇
махаттамаіка̄нта-пара̄йан̣асйа
на̄нтам̇
ґун̣а̄на̄м аґун̣асйа джаґмур
йо
ґеш́вара̄ йе бгава-па̄дма-мукгйа̄х̣

Synonyms

Послівний переклад

kaḥ — who is he; nāma — specifically; tṛpyet — get full satisfaction; rasa-vit — expert in relishing mellow nectar; kathāyām — in the topics of; mahat-tama — the greatest amongst the living beings; ekānta — exclusively; parāyaṇasya — of one who is the shelter of; na — never; antam — end; guṇānām — of attributes; aguṇasya — of the Transcendence; jagmuḥ — could ascertain; yoga-īśvarāḥ — the lords of mystic power; ye — all they; bhava — Lord Śiva; pādma — Lord Brahmā; mukhyāḥ — heads.

ках̣   —   хто є; на̄ма   —   особливо; тр̣пйет   —   повністю задовольниться; раса - віт   —   хто знає смак чудового нектару; катга̄йа̄м  —  оповідей про; махат-тама  —  для найбільших серед живих істот; ека̄нта  —  виключно; пара̄йан̣асйа  —  хто є єдиним притулком; на  —  ніколи; антам  —  кінець; ґун̣а̄на̄м  —   якостей; аґун̣асйа  —  Трансцендентного; джаґмух̣  —  міг би визначити; йоґа-іш́вара̄х̣  —  повелитель містичної сили; йе  —  усі вони; бгава  —  Господь Шіва; па̄дма  —  Господь Брахма; мукгйа̄х̣  —  голови.

Translation

Переклад

The Personality of Godhead, Lord Kṛṣṇa [Govinda], is the exclusive shelter for all great living beings, and His transcendental attributes cannot even be measured by such masters of mystic powers as Lord Śiva and Lord Brahmā. Can anyone who is expert in relishing nectar [rasa] ever be fully satiated by hearing topics about Him?

Бог-Особа, Господь Крішна [Ґовінда]    —    єдиний притулок всіх піднесених живих істот, а Його трансцендентних властивостей не на силі охопити навіть такі володарі містичної сили, як Господь Шіва та Господь Брахма. То невже той, хто знається на смакуванні нектару [раси], колись зможе насититись оповідями про Нього?

Purport

Коментар

Lord Śiva and Lord Brahmā are two chiefs of the demigods. They are full of mystic powers. For example, Lord Śiva drank an ocean of poison of which one drop was sufficient to kill an ordinary living being. Similarly, Brahmā could create many powerful demigods, including Lord Śiva. So they are īśvaras, or lords of the universe. But they are not the supreme powerful. The supreme powerful is Govinda, Lord Kṛṣṇa. He is the Transcendence, and His transcendental attributes cannot be measured even by such powerful īśvaras as Śiva and Brahmā. Therefore Lord Kṛṣṇa is the exclusive shelter of the greatest of all living beings. Brahmā is counted amongst the living beings, but he is the greatest of all of us. And why is the greatest of all the living beings so much attached to the transcendental topics of Lord Kṛṣṇa? Because He is the reservoir of all enjoyment. Everyone wants to relish some kind of taste in everything, but one who is engaged in the transcendental loving service of the Lord can derive unlimited pleasure from such engagement. The Lord is unlimited, and His name, attributes, pastimes, entourage, variegatedness, etc., are unlimited, and those who relish them can do so unlimitedly and still not feel satiated. This fact is confirmed in the Padma Purāṇa:

Господь Шіва і Господь Брахма    —    це два головні півбоги. Вони володіють усіма містичними силами. Наприклад, Господь Шіва випив океан отрути, що одної її краплі вистачило б убити будь-яку звичайну живу істоту. А Брахма був на силі створити численних могутніх півбогів і серед них Господа Шіву. Отож вони є ішвари, володарі всесвіту. Проте вони не наймогутніші. Наймогутнішим є Ґовінда, Господь Крішна. Він    —    Трансцендентність, і Його трансцендентних якостей не на силі охопити навіть Шіва та Брахма, надзвичайно могутні ішвари. Тож Господь Крішна    —    це єдиний притулок наймогутніших з усіх живих істот. Брахму відносять до живих істот, проте він найпіднесеніший серед нас усіх. Чому його, найпіднесенішого з усіх живих істот, так сильно вабить слухати трансцендентні оповіді про Господа Крішну? Тому що Господь Крішна    —    джерело всієї насолоди. Кожен у всьому шукає насолоджуватися тим чи іншим смаком, однак той, хто виконує трансцендентне любовне служіння Господеві, отримує від того безмежну насолоду. Господь безмежний, і Його ім’я, якості, розваги, оточення, розмаїтість тощо так само не мають меж, а тому той, хто насолоджується ними, може в них черпати насолоду безмежно, ніколи не пересичуючись. Цю істину підтверджує «Падма Пурана»:

ramante yogino ’nante
satyānanda-cid-ātmani
iti rāma-padenāsau
paraṁ brahmābhidhīyate
раманте йоґіно ’нанте сатйа̄нанда-чід-а̄тмані
іті ра̄ма-падена̄сау парам̇ брахма̄бгідгійате

“The mystics derive unlimited transcendental pleasures from the Absolute Truth, and therefore the Supreme Absolute Truth, the Personality of Godhead, is also known as Rāma.”

«Містики черпають в Абсолютній Істині безмежну трансцендентну насолоду, і тому Верховна Абсолютна Істина, Бог- Особа, має також ім’я Рама.»

There is no end to such transcendental discourses. In mundane affairs there is the law of satiation, but in transcendence there is no such satiation. Sūta Gosvāmī desired to continue the topics of Lord Kṛṣṇa before the sages of Naimiṣāraṇya, and the sages also expressed their readiness to hear from him continuously. Since the Lord is transcendence and His attributes are transcendental, such discourses increase the receptive mood of the purified audience.

Трансцендентним бесідам, темою яких є Господь, немає меж. На все, що стосується до земного, поширюється дія закону пересичення, однак трансцендентне перебуває поза впливом цього закону. Сута Ґосвамі мав бажання далі оповідати про Господа Крішну перед мудрецями Наймішаран’ї, а мудреці зі свого боку висловили готовність невідривно слухати його. Господь трансцендентний, і Його властивості теж трансцендентні, а тому бесіди про Нього тільки посилюють бажання слухати їх у тих, хто вже очистився.