Text 3
ВІРШ 3
Devanagari
Деванагарі
विवत्सामाश्रुवदनां क्षामां यवसमिच्छतीम् ॥ ३ ॥
Text
Текст
bhṛśaṁ śūdra-padāhatām
vivatsām āśru-vadanāṁ
kṣāmāṁ yavasam icchatīm
бгр̣ш́ам̇ ш́ӯдра-пада̄хата̄м
віватса̄м а̄ш́ру-вадана̄м̇
кша̄ма̄м̇ йавасам іччгатім
Synonyms
Послівний переклад
gām — the cow; ca — also; dharma-dughām — beneficial because one can draw religion from her; dīnām — now rendered poor; bhṛśam — distressed; śūdra — the lower caste; pada-āhatām — beaten on the legs; vivatsām — without any calf; āśru-vadanām — with tears in her eyes; kṣāmām — very weak; yavasam — grass; icchatīm — as if desiring to have some grass to eat.
ґа̄м — корова; ча — також; дгарма-дуґга̄м — корисна тим, що дає релігійність; діна̄м — що стала нещасна; бгр̣ш́ам — що страждає; ш́ӯдра — низького класу; пада-а̄хата̄м — що її били по ногах; віватса̄м — без теляти; а̄ш́ру-вадана̄м — зі сльозами на очах; кша̄ма̄м — дуже слабка; йавасам — трави; іччгатім — немов бажаючи поїсти трави.
Translation
Переклад
Although the cow is beneficial because one can draw religious principles from her, she was now rendered poor and calfless. Her legs were being beaten by a śūdra. There were tears in her eyes, and she was distressed and weak. She was hankering after some grass in the field.
Корову, хоча вона дає всім тільки добро, забезпечуючи основу релігії, змусили страждати й відібрали в неї теля. Шудра бив нещасну знесилену корову по ногах, а вона тільки плакала. Їй дуже хотілося хоч трохи поїсти трави в полі.
Purport
Коментар
The next symptom of the Age of Kali is the distressed condition of the cow. Milking the cow means drawing the principles of religion in a liquid form. The great ṛṣis and munis would live only on milk. Śrīla Śukadeva Gosvāmī would go to a householder while he was milking a cow, and he would simply take a little quantity of it for subsistence. Even fifty years ago, no one would deprive a sādhu of a quart or two of milk, and every householder would give milk like water. For a Sanātanist (a follower of Vedic principles) it is the duty of every householder to have cows and bulls as household paraphernalia, not only for drinking milk, but also for deriving religious principles. The Sanātanist worships cows on religious principles and respects brāhmaṇas. The cow’s milk is required for the sacrificial fire, and by performing sacrifices the householder can be happy. The cow’s calf not only is beautiful to look at, but also gives satisfaction to the cow, and so she delivers as much milk as possible. But in the Kali-yuga, the calves are separated from the cows as early as possible for purposes which may not be mentioned in these pages of Śrīmad-Bhāgavatam. The cow stands with tears in her eyes, the śūdra milkman draws milk from the cow artificially, and when there is no milk the cow is sent to be slaughtered. These greatly sinful acts are responsible for all the troubles in present society. People do not know what they are doing in the name of economic development. The influence of Kali will keep them in the darkness of ignorance. Despite all endeavors for peace and prosperity, they must try to see the cows and the bulls happy in all respects. Foolish people do not know how one earns happiness by making the cows and bulls happy, but it is a fact by the law of nature. Let us take it from the authority of Śrīmad-Bhāgavatam and adopt the principles for the total happiness of humanity.
Ще одна ознака епохи Калі — дуже погане ставлення до корів. Доїти корову означає добувати релігійні засади в рідкій формі. Великі ріші й муні минулих часів жили на самому молоці. Шріла Шукадева Ґосвамі звичайно йшов до домогосподарів саме коли вони доїли корови і брав у них тільки трохи молока, щоб підкріпитись. Навіть якихось п’ятдесят років тому ніхто не відмовляв садгу в одному-двох літрах молока, і кожний домогосподар пригощав усіх молоком, як водою. У суспільстві, що живе за законами санатана- дгарми, тобто дотримується ведичних засад, встановлено, що домогосподар мусить тримати корови й бики, і не лише щоб мати молоко, а й щоб підтримувати засади релігії. Послідовник санатана-дгарми, дотримуючись релігійних засад, поклоняється коровам і шанує брахман. Молоко корови потрібне для вогняних жертвопринесень, а якщо домогосподар відправляє жертвопринесення, він живе щасливо. Теля радує людське око, а корові теля така втіха, що вона дає якнайбільше молока. Однак за Калі-юґи прийнято віднімати теля від корови якомога раніше, а навіщо це робиться, на сторінках «Шрімад-Бгаґаватам» навіть згадувати не годиться. Корова стоїть зі сльозами на очах, а дояр-шудра викачує з неї молоко машиною; а коли корова вже не дає молока, її посилають на бойню. Цей тяжкий гріх є причиною усіх нещасть сучасного суспільства. Люди не розуміють, що таке насправді їхній так званий економічний розвиток. Доки вони лишатимуться під впливом доби Калі, з темряви невігластва їм не вийти. Замість докладати величезних, проте безплідних зусиль заради миру і процвітання, вони повинні подбати, щоб корови й бики стали цілковито щасливі. Обмеженій людині невтямки, як, забезпечуючи щасливе життя коровам і бикам, вона здобуде щастя для себе самої. Але це — закон природи. Варто покластися у всьому на авторитет «Шрімад-Бгаґаватам» і задля загального щастя впроваджувати в життя ці засади.