Text 25
ВІРШ 25
Devanagari
Деванагарі
तं जिघृक्षत्यधर्मोऽयमनृतेनैधित: कलि: ॥ २५ ॥
Text
Текст
satyaṁ nirvartayed yataḥ
taṁ jighṛkṣaty adharmo ’yam
anṛtenaidhitaḥ kaliḥ
сатйам̇ нірвартайед йатах̣
там̇ джіґгр̣кшатй адгармо ’йам
анр̣тенаідгітах̣ каліх̣
Synonyms
Послівний переклад
idānīm — at the present moment; dharma — O personality of religion; pādaḥ — leg; te — of you; satyam — truthfulness; nirvartayet — hobbling along somehow or other; yataḥ — whereby; tam — that; jighṛkṣati — trying to destroy; adharmaḥ — the personality of irreligion; ayam — this; anṛtena — by deceit; edhitaḥ — flourishing; kaliḥ — quarrel personified.
іда̄нім—ось тепер; дгарма—о уособлення релігії; па̄дах̣—нога ; те — твоя; сатйам — правдивість; нірвартайет — тримаєшся; йатах̣—чим; там—те; джіґгр̣кшаті—намагається знищити; адгармах̣—уособлення безбожности; айам — це; анр̣тена—облудою; едгітах̣—процвітає; каліх̣— уособлення чвар.
Translation
Переклад
You are now standing on one leg only, which is your truthfulness, and you are somehow or other hobbling along. But quarrel personified [Kali], flourishing by deceit, is also trying to destroy that leg.
Тепер у тебе лишилася тільки одна нога — правдивість, і ти якось тримаєшся на ній. Але уособлення чвар [Калі], що черпає сили в облуді, старається зламати і цю ногу.
Purport
Коментар
The principles of religion do not stand on some dogmas or man-made formulas, but they stand on four primary regulative observances, namely austerity, cleanliness, mercy and truthfulness. The mass of people must be taught to practice these principles from childhood. Austerity means to accept voluntarily things which may not be very comfortable for the body but are conducive for spiritual realization, for example, fasting. Fasting twice or four times a month is a sort of austerity which may be voluntarily accepted for spiritual realization only, and not for any other purposes, political or otherwise. Fastings which are meant not for self-realization but for some other purposes are condemned in the Bhagavad-gītā (17.5-6). Similarly, cleanliness is necessary both for the mind and for the body. Simply bodily cleanliness may help to some extent, but cleanliness of the mind is necessary, and it is effected by glorifying the Supreme Lord. No one can cleanse the accumulated mental dust without glorifying the Supreme Lord. A godless civilization cannot cleanse the mind because it has no idea of God, and for this simple reason people under such a civilization cannot have good qualifications, however they may be materially equipped. We have to see things by their resultant action. The resultant action of human civilization in the Age of Kali is dissatisfaction, so everyone is anxious to get peace of mind. This peace of mind was complete in the Satya age because of the existence of the above-mentioned attributes of the human beings. Gradually these attributes have diminished in the Tretā-yuga to three fourths, in the Dvāpara to half, and in this Age of Kali to one fourth, which is also gradually diminishing on account of prevailing untruthfulness. By pride, either artificial or real, the resultant action of austerity is spoiled; by too much affection for female association, cleanliness is spoiled; by too much addiction to intoxication, mercy is spoiled; and by too much lying propaganda, truthfulness is spoiled. The revival of bhāgavata-dharma can save human civilization from falling prey to evils of all description.
За основу засадам релігії правлять не якісь догми чи формули, створені від людей — засади релігії спираються на чотири принципи, що впорядковують життя: аскетизм, чистоту, милосердя і правдивість. Треба вчити людський загал жити за цими принципами від самого дитинства. Аскетизм означає добровільно приймати щось, можливо, не дуже приємне для тіла, але сприятливе для духовного поступу, постити, наприклад. Постити два чи чотири рази на місяць — це певна аскеза, яку можна добровільно прийняти задля духовного усвідомлення, але ні в якому разі не задля якоїсь іншої — політичної чи ще якоїсь — мети . В «Бгаґавад-ґіті» (17.5–6) засуджений будь-який піст, якщо мета його інакша, як поступ у духовному усвідомленні. Крім того, тілові й розуму потрібна чистота. Чистота тіла певною мірою допомагає, однак потрібна й чистота розуму, а вона приходить, якщо уславлювати Верховного Господа. Вичистити з розуму бруд, що нагромадився там, можна тільки за допомогою уславлення Верховного Господа. Безбожне суспільство очистити свого розуму не на силі, тому що в ньому відсутня сама ідея Бога, і через цю просту причину люди в такому суспільстві попри всі свої матеріальні набутки не можуть посідати ніяких добрих якостей. Складати всьому ціну слід за наслідками. Наслідок, до якого призводить діяльність цивілізації епохи Калі — це незадоволення, і тому кожний шукає засобів заспокоїти розум. За Сат’я-юґи, коли всі люди посідали вищезгадані якості, розум людей був досконало вмиротворений. З часом, проте, ці якості занепадали: у Трета-юґу від них лишилося три чверті, у Двапара- юґу — половина, а за Калі-юґи ми маємо лише чверть, та й вона через поширення брехливости поступово сходить внівець. Гординя, є їй підстави чи ні, знищує наслідки аскез, надмірна прив’язаність до жінок та їхнього товариства знищує чистоту, вживання дурманних засобів знищує милосердя, а поширення брехливої пропаґанди знищує правдивість. Врятувати людство, не дати йому пасти жертвою усіх вищезгаданих лихих явищ можна, якщо відродити бгаґавата- дгарму.