Text 22
ВІРШ 22
Devanagari
Деванагарі
धर्मं ब्रवीषि धर्मज्ञ धर्मोऽसि वृषरूपधृक् ।
यदधर्मकृत: स्थानं सूचकस्यापि तद्भवेत् ॥ २२ ॥
Text
Текст
dharmaṁ bravīṣi dharma-jña
dharmo ’si vṛṣa-rūpa-dhṛk
yad adharma-kṛtaḥ sthānaṁ
sūcakasyāpi tad bhavet
дгармам̇ бравіші дгарма-джн̃а
дгармо ’сі вр̣ша-рӯпа-дхр̣к
йад адгарма-кр̣тах̣ стга̄нам̇
сӯчакасйа̄пі тад бгавет
Synonyms
Послівний переклад
rājā uvāca — the King said; dharmam — religion; bravīṣi — as you speak; dharma-jña — O one who knows the codes of religion; dharmaḥ — the personality of religion; asi — you are; vṛṣa-rūpa-dhṛk — in the disguise of a bull; yat — whatever; adharma-kṛtaḥ — one who acts irreligiously; sthānam — place; sūcakasya — of the identifier; api — also; tat — that; bhavet — becomes.
ра̄джа̄ ува̄ча — цар сказав; дгармам — релігію; бравіші — те, що ти кажеш; дгарма-джн̃а — знавцю законів релігії; дгармах̣ — уособлення релігії; асі — ти є; вр̣ша-рӯпа-дгр̣к — прихований під подобою; йат — хоч що; адгарма-кр̣тах̣ — той, хто діє всупереч релігії; стга̄нам — місце; сӯчакасйа — той, хто ототожнює; апі — також; тат — той; бгавет — стає.
Translation
Переклад
The King said: O you, who are in the form of a bull! You know the truth of religion, and you are speaking according to the principle that the destination intended for the perpetrator of irreligious acts is also intended for one who identifies the perpetrator. You are no other than the personality of religion.
Цар промовив: О істота, що ховається під подобою бика! Тобі відома істина релігії, а твої слова спираються на принцип, за яким те саме, що чекає на порушника релігійних заповідей, чекає й на того, хто звинувачує злочинця. Ти — не хто інший, як саме уособлення релігії.
Purport
Коментар
A devotee’s conclusion is that no one is directly responsible for being a benefactor or mischief-monger without the sanction of the Lord; therefore he does not consider anyone to be directly responsible for such action. But in both the cases he takes it for granted that either benefit or loss is God-sent, and thus it is His grace. In case of benefit, no one will deny that it is God-sent, but in case of loss or reverses one becomes doubtful about how the Lord could be so unkind to His devotee as to put him in great difficulty. Jesus Christ was seemingly put into such great difficulty, being crucified by the ignorant, but he was never angry at the mischief-mongers. That is the way of accepting a thing, either favorable or unfavorable. Thus for a devotee the identifier is equally a sinner, like the mischief-monger. By God’s grace, the devotee tolerates all reverses. Mahārāja Parīkṣit observed this, and therefore he could understand that the bull was no other than the personality of religion himself. In other words, a devotee has no suffering at all because so-called suffering is also God’s grace for a devotee who sees God in everything. The cow and bull never placed any complaint before the King for being tortured by the personality of Kali, although everyone lodges such complaints before the state authorities. The extraordinary behavior of the bull made the King conclude that the bull was certainly the personality of religion, for no one else could understand the finer intricacies of the codes of religion.
Відданий вважає, що ніхто не може незалежно, сам по собі, бути добродійником чи кривдником, тому що все відбувається з дозволу Верховного Господа. І тому відданий нікого не вважає безпосередньо відповідальним за свої дії. В будь-якому випадку він вважає за певне, що і добро, і невдача послані від Бога і є виявом Його ласки. Отримавши щось добре, ніхто не заперечуватиме, що то послане від Бога, однак щодо втрат чи нещастя можуть виникнути сумніви, чи може Господь бути такий неласкавий до Свого відданого, щоб примістити його у скрутне становище. Ісусові Христу випали, як видавалось, страшні випробування: темні люди розіп’яли його, але він нітрохи не гнівався на кривдників. Саме так слід приймати усе, сприятливе воно чи ні. Тому в очах відданого той, хто звинувачує кривдника, — такий самий грішник, як і його кривдник. Відданий Господньою милістю терпляче зносить усі нещастя. Махараджа Парікшіт побачив саме таку поведінку і це навело його на думку, що бик є самим уособленням релігії. Іншими словами, для відданого не існує страждань, бо він бачить Бога у всьому і так звані страждання сприймає теж як вияв милости Господа. Корова й бик зовсім не скаржилися цареві на уособленого Калі, що мучив їх, хоча звичайно в такому становищі всі звертаються до представників державної влади зі скаргами. Незвичайна поведінка бика привела царя до висновку, що бик — не хто, як саме уособлення релігії, бо більше ніхто не зумів би розібратися у таких тонкощах її законів.