Skip to main content

Text 9

ВІРШ 9

Devanagari

Деванагарі

मन्दस्य मन्दप्रज्ञस्य वयो मन्दायुषश्च वै ।
निद्रया ह्रियते नक्तं दिवा च व्यर्थकर्मभि: ॥ ९ ॥

Text

Текст

mandasya manda-prajñasya
vayo mandāyuṣaś ca vai
nidrayā hriyate naktaṁ
divā ca vyartha-karmabhiḥ
мандасйа манда-праджн̃асйа
вайо манда̄йушаш́ ча ваі
нідрайа̄ хрійате нактам̇
діва̄ ча вйартга-кармабгіх̣

Synonyms

Послівний переклад

mandasya — of the lazy; manda — paltry; prajñasya — of intelligence; vayaḥ — age; manda — short; āyuṣaḥ — of duration of life; ca — and; vai — exactly; nidrayā — by sleeping; hriyate — passes away; naktam — night; divā — daytime; ca — also; vyartha — for nothing; karmabhiḥ — by activities.

мандасйа  —  лінивих; манда  —  мізерного; праджн̃асйа  —  інтелекту; вайах̣  —  віку; манда  —  невелика; а̄йушах̣  —  тривалість життя; ча  —  і; ваі  —  достоту; нідрайа̄  —  сплячи; хрійате  —   минають; нактам—ніч; діва̄—день; ча—також; вйартга —   на ніщо; кармабгіх̣  —  діяльністю.

Translation

Переклад

Lazy human beings with paltry intelligence and a short duration of life pass the night sleeping and the day performing activities that are for naught.

Ліниві, бідні на розум люди, чиє життя дуже коротке, минають ночі на сон, а дні    —    на безглузду діяльність.

Purport

Коментар

The less intelligent do not know the real value of the human form of life. The human form is a special gift of material nature in the course of her enforcing stringent laws of miseries upon the living being. It is a chance to achieve the highest boon of life, namely to get out of the entanglement of repeated birth and death. The intelligent take care of this important gift by strenuously endeavoring to get out of the entanglement. But the less intelligent are lazy and unable to evaluate the gift of the human body to achieve liberation from the material bondage; they become more interested in so-called economic development and work very hard throughout life simply for the sense enjoyment of the temporary body. Sense enjoyment is also allowed to the lower animals by the law of nature, and thus a human being is also destined to a certain amount of sense enjoyment according to his past or present life. But one should definitely try to understand that sense enjoyment is not the ultimate goal of human life. Herein it is said that during the daytime one works “for nothing” because the aim is nothing but sense enjoyment. We can particularly observe how the human being is engaged for nothing in the great cities and industrial towns. There are so many things manufactured by human energy, but they are all meant for sense enjoyment, and not for getting out of material bondage. And after working hard during the daytime, a tired man either sleeps or engages in sex habits at night. That is the program of materialistic civilized life for the less intelligent. Therefore they are designated herein as lazy, unfortunate and short-lived.

Люди з менш розвинутим інтелектом не знають справжньої цінності людської форми життя. Людське тіло    —    це особливий дар від матеріальної природи посеред страждань, яких вона своїми невблаганними законами постійно завдає живій істоті. Людське тіло дає істоті нагоду досягти у житті найвищого блага, а саме скинути з себе пута повторюваних народжень та смертей. Мудра людина цінує цей важливий дар, напружено докладаючи зусиль, щоб звільнитися з цих пут. Натомість люди меншого розуму лінуються і не можуть оцінити цього дару, людського тіла, що дозволяє звільнитися з лабетів матерії. Їх більше цікавить поліпшувати матеріальні умови свого існування, і все життя вони тяжко працюють єдино щоб задовольняти чуття тлінного тіла. Чуттєву втіху за законом природи мають навіть нижчі тварини, і так само кожній людині визначено скількись чуттєвої втіхи відповідно до її минулого та нинішнього життя. Однак кожному обов’язково треба постаратися збагнути, що метою людського життя не є чуттєва втіха. У вірші, що ми його зараз пояснюємо, сказано, що протягом дня людина працює безглуздо, тому що її мета    —    просто тішити власні чуття. Безглуздість такої праці людини чітко видно зокрема у великих містах та промислових центрах. Людська енерґія витрачається на виробництво маси речей, однак усі вони призначені на чуттєву втіху, а не на звільнення з матеріального рабства. Протягом дня людина тяжко працює, а вночі, висилена, спить або віддається статевим втіхам. Ось такий «розклад» життя пропонує не вельми розумним людям матеріалістична «цивілізація». Тому у вірші сказано, що вони ліниві, нещасливі і живуть недовго.