Text 16
ВІРШ 16
Devanagari
Деванагарі
वीरासनानुगमनस्तवनप्रणामान् ।
स्निग्धेषु पाण्डुषु जगत्प्रणतिं च विष्णो-
र्भक्तिं करोति नृपतिश्चरणारविन्दे ॥ १६ ॥
Text
Текст
vīrāsanānugamana-stavana-praṇāmān
snigdheṣu pāṇḍuṣu jagat-praṇatiṁ ca viṣṇor
bhaktiṁ karoti nṛ-patiś caraṇāravinde
віра̄сана̄нуґамана-ставана-пран̣а̄ма̄н
сніґдгешу па̄н̣д̣ушу джаґат-пран̣атім̇ ча вішн̣ор
бгактім̇ кароті нр̣-патіш́ чаран̣а̄равінде
Synonyms
Послівний переклад
sārathya — acceptance of the post of a chariot driver; pāraṣada — acceptance of the presidency in the assembly of the Rājasūya sacrifice; sevana — engaging the mind constantly in the service of the Lord; sakhya — to think of the Lord as a friend; dautya — acceptance of the post of a messenger; vīra-āsana — acceptance of the post of a watchman with a drawn sword at night; anugamana — following in the footsteps; stavana — offering of prayers; praṇāmān — offering obeisances; snigdheṣu — unto them who are malleable to the will of the Lord; pāṇḍuṣu — unto the sons of Pāṇḍu; jagat — the universal; praṇatim — one who is obeyed; ca — and; viṣṇoḥ — of Viṣṇu; bhaktim — devotion; karoti — does; nṛ-patiḥ — the King; caraṇa-aravinde — unto His lotus feet.
са̄ратгйа — ставши колісничим; па̄рашада — очоливши зібраних на жертвопринесенні Раджасуя; севана — завжди залучаючи розум до служіння Господеві; сакгйа — ставлячись до Господа як до друга; даутйа — служачи посланцем; віра- а̄сана — стоячи на чатах з мечем у руці; ануґамана — йдучи стопами; ставана — підносячи молитви; пран̣а̄ма̄н — складаючи поклони; сніґдгешу — їм, що впокорилися Господній волі; па̄н̣д̣ушу — синам Панду; джаґат — усесвіт; пран̣атім — той, кому кориться; ча — та; вішн̣ох̣ — Вішну; бгактім — відданість; кароті — діє; нр̣-патіх̣ — цар; чаран̣а-аравінде — Його лотосовим стопам.
Translation
Переклад
Mahārāja Parīkṣit heard that out of His causeless mercy Lord Kṛṣṇa [Viṣṇu], who is universally obeyed, rendered all kinds of service to the malleable sons of Pāṇḍu by accepting posts ranging from chariot driver to president to messenger, friend, night watchman, etc., according to the will of the Pāṇḍavas, obeying them like a servant and offering obeisances like one younger in years. When he heard this, Mahārāja Parīkṣit became overwhelmed with devotion to the lotus feet of the Lord.
Махараджа Парікшіт слухав про те, що Господь Крішна [Вішну], кому кориться весь усесвіт, Сам служив покірливим Йому синам Панду, виконуючи найрізноманітніші обов’язки — колісничого та голови зібрання, посланця, друга, нічного вартового тощо. Він виконував бажання Пандав як слуга і складав їм поклони як молодший за віком. Коли Махараджа Парікшіт слухав про це, його виповнювала відданість лотосовим стопам Господа.
Purport
Коментар
Lord Kṛṣṇa is everything to the unalloyed devotees like the Pāṇḍavas. The Lord was for them the Supreme Lord, the spiritual master, the worshipable Deity, the guide, the chariot driver, the friend, the servant, the messenger and everything they could conceive of. And thus the Lord also reciprocated the feelings of the Pāṇḍavas. Mahārāja Parīkṣit, as a pure devotee of the Lord, could appreciate the Lord’s transcendental reciprocation of the feelings of His devotees, and thus he himself also was overwhelmed with the dealings of the Lord. Simply by appreciating the dealings of the Lord with His pure devotees, one can attain salvation. The Lord’s dealings with His devotees appear to be ordinary human dealings, but one who knows them in truth becomes at once eligible to go back home, back to Godhead. The Pāṇḍavas were so malleable to the will of the Lord that they could sacrifice any amount of energy for the service of the Lord, and by such unalloyed determination they could secure the Lord’s mercy in any shape they desired.
Для бездомісних відданих, як-от Пандави, Господь Крішна є буквально всім. Для Пандав Він був Верховним Господом, духовним вчителем, Божеством на поклоніння, провідником, колісничим, другом, слугою, посланцем і будь-ким, ким вони могли Його уявити. Господь теж відповідав на почуття Пандав. Махараджа Парікшіт, чистий відданий Господа, був здатний оцінити те, як Господь відповідав трансцендентною взаємністю на почуття Своїх чистих відданих. Просто збагнути стосунки Господа з Його чистими відданими вже вистачить, щоб досягти звільнення. Ззовні ці стосунки видаються звичайними стосунками між звичайними людьми, однак той, хто насправді збагнув їхню суть, одразу стає гідним повернутися додому, до Бога. Пандави, покірливі Господній волі, були готові пожертвувати на служіння Йому скільки завгодно енерґії. Завдяки їхній непохитній рішучості в служінні ласка Господа проливалася на них в будь-якій бажаній для них формі.