Skip to main content

Text 39

ВІРШ 39

Devanagari

Деванагарі

मथुरायां तथा वज्रं शूरसेनपतिं तत: ।
प्राजापत्यां निरूप्येष्टिमग्नीनपिबदीश्वर: ॥ ३९ ॥

Text

Текст

mathurāyāṁ tathā vajraṁ
śūrasena-patiṁ tataḥ
prājāpatyāṁ nirūpyeṣṭim
agnīn apibad īśvaraḥ
матгура̄йа̄м̇ татга̄ ваджрам̇
ш́ӯрасена-патім̇ татах̣
пра̄джа̄патйа̄м̇ нірӯпйешт̣ім
агнін апібад іш́варах̣

Synonyms

Послівний переклад

mathurāyām — at Mathurā; tathā — also; vajram — Vajra; śūrasena-patim — King of the Śūrasenas; tataḥ — thereafter; prājāpatyām — Prājāpatya sacrifice; nirūpya — having performed; iṣṭim — goal; agnīn — fire; apibat — placed in himself; īśvaraḥ — capable.

матгура̄йа̄м  —  в Матгурі; татга̄  —  також; ваджрам  —  Ваджру; ш́ӯрасена-патім  —  царя Шурасени; татах̣  —  тоді; пра̄джа̄патйа̄м—жертвопринесення Праджапат’я; нірӯпйа—  виконав; ішт̣ім  —  мету; аґнін  —  вогонь; апібат  —  помістив у себе; іш́варах̣  —  здатний.

Translation

Переклад

Then he posted Vajra, the son of Aniruddha [grandson of Lord Kṛṣṇa], at Mathurā as the King of Śūrasena. Afterwards Mahārāja Yudhiṣṭhira performed a Prājāpatya sacrifice and placed in himself the fire for quitting household life.

По тому в Матгурі Махараджа Юдгіштгіра настановив Ваджру, сина Аніруддги [внука Господа Крішни], царем Шурасени, після чого відправив жертвопринесення Праджапат’я і примістив вогонь у себе, щоб відійти від сімейного життя.

Purport

Коментар

Mahārāja Yudhiṣṭhira, after placing Mahārāja Parīkṣit on the imperial throne of Hastināpura, and after posting Vajra, the great-grandson of Lord Kṛṣṇa, as the King of Mathurā, accepted the renounced order of life. The system of four orders of life and four castes in terms of quality and work, known as varṇāśrama-dharma, is the beginning of real human life, and Mahārāja Yudhiṣṭhira, as the protector of this system of human activities, timely retired from active life as a sannyāsī, handing over the charge of the administration to a trained prince, Mahārāja Parīkṣit. The scientific system of varṇāśrama-dharma divides the human life into four divisions of occupation and four orders of life. The four orders of life as brahmacārya, gṛhastha, vānaprastha and sannyāsa are to be followed by all, irrespective of the occupational division. Modern politicians do not wish to retire from active life, even if they are old enough, but Yudhiṣṭhira Mahārāja, as an ideal king, voluntarily retired from active administrative life to prepare himself for the next life. Everyone’s life must be so arranged that the last stage of life, say at least the last fifteen to twenty years prior to death, can be absolutely devoted to the devotional service of the Lord to attain the highest perfection of life. It is really foolishness to engage oneself all the days of one’s life in material enjoyment and fruitive activities, because as long as the mind remains absorbed in fruitive work for material enjoyment, there is no chance of getting out from conditioned life, or material bondage. No one should follow the suicidal policy of neglecting one’s supreme task of attaining the highest perfection of life, namely going back home, back to Godhead.

Махараджа Юдгіштгіра посадив Махараджу Парікшіта на імператорський трон в Хастінапурі і поставив Ваджру, правнука Господа Крішни, царем у Матгурі, а тоді прийняв зречений спосіб життя. Систему поділу суспільства на чотири стани життя і чотири касти відповідно до якостей і фаху людей називають варнашрама-дгарма, і вона є початком справжнього людського життя; тож Махараджа Юдгіштгіра, покликаний берегти такий устрій людської діяльности, своєчасно зрікся діяльного життя і, передавши стерно влади добре навченому наступникові, Махараджі Парікшіту, прийняв санн’ясу. Наукова система варнашрама-дгарми поділяє людське суспільство на чотири стани за фахом і також на чотири стани за періодами життя. Кожен повинен ділити своє життя відповідно до чотирьох станів    —    брахмачар’ї, ґріхастги, ванапрастги та санн’яси    —    незалежно від свого фаху. Сучасні політики не хочуть сходити з арени навіть у досить похилому віці, однак Махараджа Юдгіштгіра, ідеальний цар, добровільно зрікся активної урядової діяльности задля того, щоб підготуватися до наступного життя. Кожен мусить влаштувати своє життя так, щоб на його останній стадії, скажімо, щонайменше впродовж останніх п’ятнадцяти-двадцяти років перед смертю, цілковито присвятити себе відданому служінню Господеві і так досягти найвищої досконалости життя. Марнувати ціле життя на матеріальну насолоду й кармічну діяльність    —    чисте безглуздя, бо, поки думки людини занурені в кармічну діяльність заради матеріальної втіхи, їй не вибратися з зумовленого життя, інакше кажучи, з матеріального рабства. Ніхто не повинен іти самогубчим шляхом, нехтуючи своїм найвищим завданням    —     завданням досягти найвищої досконалости життя, повернутися додому, до Бога.