Texts 32-33
ВІРШІ 32-33
Devanagari
Деванагарі
सुनन्दनन्दशीर्षण्या ये चान्ये सात्वतर्षभा: ॥ ३२ ॥
अपि स्वस्त्यासते सर्वे रामकृष्णभुजाश्रया: ।
अपि स्मरन्ति कुशलमस्माकं बद्धसौहृदा: ॥ ३३ ॥
Text
Текст
śrutadevoddhavādayaḥ
sunanda-nanda-śīrṣaṇyā
ye cānye sātvatarṣabhāḥ
ш́рутадеводдгава̄дайах̣
сунанда-нанда-ш́іршан̣йа̄
йе ча̄нйе са̄тватаршабга̄х̣
rāma-kṛṣṇa-bhujāśrayāḥ
api smaranti kuśalam
asmākaṁ baddha-sauhṛdāḥ
ра̄ма-кр̣шн̣а-бгуджа̄ш́райа̄х̣
апі смаранті куш́алам
асма̄кам̇ баддга-саухр̣да̄х̣
Synonyms
Послівний переклад
tathā eva — similarly; anucarāḥ — constant companions; śaureḥ — of Lord Śrī Kṛṣṇa such as; śrutadeva — Śrutadeva; uddhava-ādayaḥ — Uddhava and others; sunanda — Sunanda; nanda — Nanda; śīrṣaṇyāḥ — other leaders; ye — all of them; ca — and; anye — others; sātvata — liberated souls; ṛṣabhāḥ — the best men; api — if; svasti — doing well; āsate — are; sarve — all of them; rāma — Balarāma; kṛṣṇa — Lord Kṛṣṇa; bhuja-āśrayāḥ — under the protection of; api — if also; smaranti — do remember; kuśalam — welfare; asmākam — about ourselves; baddha-sauhṛdāḥ — bound by eternal friendship.
татга̄ ева — так само ; анучара̄х̣ — постійні супутники ; ш́аурех̣ — Господа Шрі Крішни ; ш́рутадева — Шрутадева ; уддгава-а̄дайах̣—Уддгава та інші; сунанда—Сунанда; нанда — Нанда; ш́іршан̣йа̄х̣—інші провідні особи; йе—усі з них; ча — та; анйе — інші; са̄твата — звільнені душі; р̣шабга̄х̣ — найліпші з людей; апі — чи; свасті — добре; а̄сате — ведеться; сарве — їм усім; ра̄ма — Баларами; кр̣шн̣а — Господа Крішни; бгуджа-а̄ш́райа̄х̣ — під опікою; апі — чи також; смаранті — пам’ятають ; куш́алам — за добробут ; асма̄кам — нас; баддга-саухр̣да̄х̣ — з ким зв’язані вічною дружбою.
Translation
Переклад
Also, Śrutadeva, Uddhava and others, Nanda, Sunanda and other leaders of liberated souls who are constant companions of the Lord are protected by Lord Balarāma and Kṛṣṇa. Are they all doing well in their respective functions? Do they, who are all eternally bound in friendship with us, remember our welfare?
А Шрутадева й Уддгава, Нанда, Сунанда та інші провідні особи серед звільнених душ, вічні супутники Господа, кого захищають Господь Баларама і Крішна — як їхні справи? Чи цікавляться вони, зв’язані з нами вічною дружбою, про наш добробут?
Purport
Коментар
The constant companions of Lord Kṛṣṇa, such as Uddhava, are all liberated souls, and they descended along with Lord Kṛṣṇa to this material world to fulfill the mission of the Lord. The Pāṇḍavas are also liberated souls who descended along with Lord Kṛṣṇa to serve Him in His transcendental pastimes on this earth. As stated in the Bhagavad-gītā (4.8), the Lord and His eternal associates, who are also liberated souls like the Lord, come down on this earth at certain intervals. The Lord remembers them all, but His associates, although liberated souls, forget due to their being taṭasthā-śakti, or marginal potency of the Lord. That is the difference between the viṣṇu-tattva and jīva-tattva. The jīva-tattvas are infinitesimal potential particles of the Lord, and therefore they require the protection of the Lord at all times. And to the eternal servitors of the Lord, the Lord is pleased to give all protection at all times. The liberated souls never, therefore, think themselves as free as the Lord or as powerful as the Lord, but they always seek the protection of the Lord in all circumstances, both in the material world and in the spiritual world. This dependence of the liberated soul is constitutional, for the liberated souls are like sparks of a fire that are able to exhibit the glow of fire along with the fire and not independently. Independently the glow of the sparks is extinguished, although the quality of fire or the glowing is there. Thus those who give up the protection of the Lord and become so-called lords themselves, out of spiritual ignorance, come back again to this material world, even after prolonged tapasya of the severest type. That is the verdict of all Vedic literature.
ПОЯСНЕННЯ: Постійні супутники Господа Крішни, як-от Уддгава, — звільнені душі, і вони зійшли у матеріальний світ з Господом, щоб разом з Ним виконувати Його місію. Пандави також звільнені душі, вони зійшли разом з Господом Крішною, щоб служити Йому в Його трансцендентних розвагах на цій планеті. У «Бгаґавад-ґіті» (4.8) сказано, що Господь та Його вічні супутники, а вони, як і Сам Господь, є вічно вільні, приходять на Землю через певні проміжки часу. Господь пам’ятає всі сходження, тимчасом як Його супутники незважаючи на те, що всі вони вільні душі, забувають усе, бо належать до татастга-шакті, межової енерґії Господа. В цьому й полягає різниця між вішну-таттвою та джіва-таттвою. Джіва-таттви — це безмежно малі частки енерґії Господа, і тому вони завжди потребують Його захисту. І Господь завжди радо захищає Своїх вічних слуг. Отож звільнені душі ніколи не вважають свою свободу чи могутність за рівну Господній, вони шукають захисту в Господа за будь-яких обставин — і коли перебувають у матеріальному світі, і коли перебувають у світі духовному. Ця залежність звільненої душі не від’ємна від її природи: звільнені душі подібні до іскор вогню, що здатні світити тільки у вогні, а незалежно від нього світити не можуть. Іскрам притаманні якості вогню і його осяйність, та коли вони не залежні від вогню, поза ним, вони згасають. Так само й ті, хто через духовну сліпоту відмовляється від захисту всевишнього володаря, захотівши самим зробитися «володарем», знову опиняються в матеріальному світі, хоч би скільки найсуворіших тапасій вони виконували впродовж хоч якого часу. Це — висновок усіх ведичних писань.