Text 2
ВІРШ 2
Devanagari
Деванагарі
निधनं च यथैवासीत्स प्रेत्य गतवान् यथा ॥ २ ॥
Text
Текст
karmāṇi ca mahātmanaḥ
nidhanaṁ ca yathaivāsīt
sa pretya gatavān yathā
карма̄н̣і ча маха̄тманах̣
нідганам̇ ча йатгаіва̄сіт
са претйа ґатава̄н йатга̄
Synonyms
Послівний переклад
tasya — his (of Mahārāja Parīkṣit); janma — birth; mahā-buddheḥ — of great intelligence; karmāṇi — activities; ca — also; mahā-ātmanaḥ — of the great devotee; nidhanam — demise; ca — also; yathā — as it was; eva — of course; āsīt — happened; saḥ — he; pretya — destination after death; gatavān — achieved; yathā — as it were.
тасйа — його (Махараджі Парікшіта); джанма — народження; маха̄-буддгех̣ — що має видатний інтелект; карма̄н̣і — діяння ; ча — також ; маха̄ - а̄тманах̣ — великого відданого ; нідганам — відхід; ча — також; йатга̄ — як було; ева — певно; а̄сіт — сталося; сах̣ — він; претйа — призначення після смерти; ґатава̄н — досяг; йатга̄ — якого.
Translation
Переклад
How was the great emperor Parīkṣit, who was a highly intelligent and great devotee, born in that womb? How did his death take place, and what did he achieve after his death?
Повідай нам, як з цього лона народився великий імператор Парікшіт, що відзначався видатним інтелектом і відданістю, та як він помер і чого досяг після смерти.
Purport
Коментар
The king of Hastināpura (now Delhi) used to be the emperor of the world, at least till the time of the son of Emperor Parīkṣit. Mahārāja Parīkṣit was saved by the Lord in the womb of his mother, so he could certainly be saved from an untimely death due to the ill will of the son of a brāhmaṇa. Because the Age of Kali began to act just after the assumption of power by Mahārāja Parīkṣit, the first sign of misgivings was exhibited in the cursing of such a greatly intelligent and devoted king as Mahārāja Parīkṣit. The king is the protector of the helpless citizens, and their welfare, peace and prosperity depend on him. Unfortunately, by the instigation of the fallen Age of Kali, an unfortunate brāhmaṇa’s son was employed to condemn the innocent Mahārāja Parīkṣit, and so the King had to prepare himself for death within seven days. Mahārāja Parīkṣit is especially famous as one who is protected by Viṣṇu, and when he was unduly cursed by a brāhmaṇa’s son, he could have invoked the mercy of the Lord to save him, but he did not want to because he was a pure devotee. A pure devotee never asks the Lord for any undue favor. Mahārāja Parīkṣit knew that the curse of the brāhmaṇa’s son upon him was unjustified, as everyone else knew, but he did not want to counteract it because he knew also that the Age of Kali had begun and that the first symptom of the age, namely degradation of the highly talented brāhmaṇa community, had also begun. He did not want to interfere with the current of the time, but he prepared himself to meet death very cheerfully and very properly. Being fortunate, he got at least seven days to prepare himself to meet death, and so he properly utilized the time in the association of Śukadeva Gosvāmī, the great saint and devotee of the Lord.
Цар Хастінапури (нині Делі), царював над цілим світом. Так було принаймні до часів сина Махараджі Парікшіта. Господь врятував Махараджу Парікшіта, коли той був ще в лоні матері, а тому Він, певно, міг би врятувати його й від передчасної смерти, яку наслав лихий син брахмани. Невдовзі по тому, як до влади прийшов Махараджа Парікшіт, почалася епоха Калі, і першою призвісткою майбутнього занепаду було те, що хлопчик-брахмана прокляв Махараджу Парікшіта, царя великої мудрости й відданости. Цар — це заступник безпорадних громадян, і від нього залежать їхній добробут, спокій та процвітання. На жаль, під впливом доби занепаду, Калі-юґи, нещасливий син брахмани прокляв неповинного Махараджу Парікшіта, і цар мусив за сім днів приготуватися до приходу смерти. Махараджа Парікшіт був особливо знаменитий тим, що його оберігав Вішну, отож коли син брахмани несправедливо прокляв Парікшіта, той міг би вдатись до Господа по ласку і порятунок, однак, бувши чистим відданим, він не схотів того робити. Чистий відданий ніколи не прохає в Господа особливої ласки для себе. Махараджа Парікшіт знав, що його проклято несправедливо, — це було відомо всім — а проте не хотів робити нічого на протидію прокляттю, бо знав і те, що почалася доба Калі, а разом з нею і занепад високообдарованої громади брахман. Парікшіт не хотів втручатися у природний плин подій; натомість він приготувався гідно й радісно зустріти смерть. Для того, щоб приготуватися до неї, йому пощастило мати принаймні сім днів. Парікшіт використав цей час якнайліпше, провівши його в спілкуванні з Шукадевою Ґосвамі, великим святим і відданим Господа.