Text 15
ВІРШ 15
Devanagari
Деванагарі
अलङ्कृतां पूर्णकुम्भैर्बलिभिर्धूपदीपकै: ॥ १५ ॥
Text
Текст
dadhy-akṣata-phalekṣubhiḥ
alaṅkṛtāṁ pūrṇa-kumbhair
balibhir dhūpa-dīpakaiḥ
дадгй-акшата-пгалекшубгіх̣
алан̇кр̣та̄м̇ пӯрн̣а-кумбгаір
балібгір дгӯпа-діпакаіх̣
Synonyms
Послівний переклад
dvāri dvāri — the door of each and every house; gṛhāṇām — of all the residential buildings; ca — and; dadhi — curd; akṣata — unbroken; phala — fruit; ikṣubhiḥ — sugarcane; alaṅkṛtām — decorated; pūrṇa-kumbhaiḥ — full waterpots; balibhiḥ — along with articles for worship; dhūpa — incense; dīpakaiḥ — with lamps and candles.
два̄рі два̄рі—біля дверей кожного дому; ґр̣ха̄н̣а̄м—усіх будинків; ча—і; дадгі—кисле молоко; акшата—цілі; пгала — фрукти; ікшубгіх̣—цукровою тростиною; алан̇кр̣та̄м—прикрашені; пӯрн̣а-кумбгаіх̣ — повні глеки з водою; балібгіх̣ — з предметами для ритуалу поклоніння; дгӯпа — ароматичні куріння; діпакаіх̣ — із світильниками й свічками.
Translation
Переклад
In each and every door of the residential houses, auspicious things like curd, unbroken fruits, sugarcane and full waterpots with articles for worship, incense and candles were all displayed.
Біля дверей кожної садиби були виставлені всілякі сприятливі речі — нерозрізані фрукти, кисле молоко, цукрова тростина, повні глеки води і предмети для ритуалу поклоніння, куріння та свічки.
Purport
Коментар
The process of reception according to Vedic rites is not at all dry. The reception was made not simply by decorating the roads and streets as above mentioned, but by worshiping the Lord with requisite ingredients like incense, lamps, flowers, sweets, fruits and other palatable eatables, according to one’s capacity. All were offered to the Lord, and the remnants of the foodstuff were distributed amongst the gathering citizens. So it was not like a dry reception of these modern days. Each and every house was ready to receive the Lord in a similar way, and thus each and every house on the roads and streets distributed such remnants of food to the citizens, and therefore the festival was successful. Without distribution of food, no function is complete, and that is the way of Vedic culture.
Ведичний звичай вітати гостей ніколи не був сухою формальністю. Господа в Двараці вітали не тільки тим, що заздалегідь прикрасили дороги й вулиці, як зазначено вище; жителі ще робили Господеві всілякі підношення — куріння, лампади, квіти, солодощі, фрукти і всілякі смачні страви, які тільки могли зготувати. Все це підносили Господеві, а залишки їжі роздавали жителям міста, що зібрались з приводу події. Отже, то не мало нічого спільного з сучасними офіційними прийомами. У кожному домі були готові так само пишно зустріти Господа, і тому з усіх осель для людей виносили на дороги і вулиці їжу, що лишалася. Свято було чудове. Без роздачі їжі ніяке свято не можна вважати за довершене — так заведено у ведичному суспільстві.