Text 1
ВІРШ 1
Devanagari
Деванагарі
आनर्तान् स उपव्रज्य स्वृद्धाञ्जनपदान्स्वकान् ।
दध्मौ दरवरं तेषां विषादं शमयन्निव ॥ १ ॥
Text
Текст
ānartān sa upavrajya
svṛddhāñ jana-padān svakān
dadhmau daravaraṁ teṣāṁ
viṣādaṁ śamayann iva
а̄нарта̄н са упавраджйа
свр̣ддга̄н̃ джана-пада̄н свака̄н
дадгмау дараварам̇ теша̄м̇
віша̄дам̇ ш́амайанн іва
Synonyms
Послівний переклад
sūtaḥ uvāca — Sūta Gosvāmī said; ānartān — the country known as Ānartān (Dvārakā); saḥ — He; upavrajya — reaching the border of; svṛddhān — most prosperous; jana-padān — city; svakān — His own; dadhmau — sounded; daravaram — the auspicious conchshell (Pāñcajanya); teṣām — of them; viṣādam — dejection; śamayan — pacifying; iva — seemingly.
сӯтах̣ ува̄ча — Сута Ґосвамі сказав; а̄нарта̄н — країни, відомої як Анартан (Дварака); сах̣ — Він; упавраджйа — досягши кордонів; свр̣ддга̄н — найзаможнішого; джана-пада̄н — міста; свака̄н — Свого ; дадгмау — засурмив ; дараварам — благословенну мушлю ( Панчаджан’ю ) ; теша̄м — їхній; віша̄дам — тугу; ш́амайан — заспокоїти; іва — наче.
Translation
Переклад
Sūta Gosvāmī said: Upon reaching the border of His most prosperous metropolis, known as the country of the Ānartas [Dvārakā], the Lord sounded His auspicious conchshell, heralding His arrival and apparently pacifying the dejection of the inhabitants.
Сута Ґосвамі сказав: Зрештою Господь дістався до Своєї процвітаючої метрополії, відомої як країна анартів [Дварака], і одразу на кордоні засурмив у Свою мушлю. Благословенна мушля оповістила жителів столиці про Його приїзд і одразу розвіяла їхню тугу.
Purport
Коментар
The beloved Lord was away from His own prosperous metropolis of Dvārakā for a considerably long period because of the Battle of Kurukṣetra, and thus all the inhabitants were overcome with melancholia due to the separation. When the Lord descends to the earth, His eternal associates also come with Him, just as the entourage of a king accompanies him. Such associates of the Lord are eternally liberated souls, and they cannot bear the separation of the Lord even for a moment because of intense affection for the Lord. Thus the inhabitants of the city of Dvārakā were in a mood of dejection and expected the arrival of the Lord at any moment. So the heralding sound of the auspicious conchshell was very encouraging, and apparently the sound pacified their dejection. They were still more aspirant to see the Lord amongst themselves, and all of them became alert to receive Him in the befitting manner. These are the signs of spontaneous love of Godhead.
Під час подій, пов’язаних з битвою на Курукшетрі, найукоханіший Господь був відсутній у Своїй процвітаючій столиці Двараці досить довго, і через розлуку з Господом її жителів огорнув смуток. Коли Господь сходить на Землю, то з Ним, наче почет із царем, приходять також і Його вічні супутники. Ці супутники Господа — вічно вільні душі, і вони так люблять Господа, що навіть миттєва розлука з Ним для них нестерпна. Жителі Двараки перебували у смутку і все ждали, коли Господь приїде. Тому вітальні звуки благословенної мушлі Господа підбадьорили їх і розвіяли їхній смуток. Вони ще сильніше запрагли побачити Господа знову в своєму місті і всі заходилися готувати Йому гідну зустріч. Так виявляється спонтанна любов до Бога.