Text 6
ВІРШ 6
Devanagari
Деванагарі
अजातशत्रावभवन् जन्तूनां राज्ञि कर्हिचित् ॥ ६ ॥
Text
Текст
daiva-bhūtātma-hetavaḥ
ajāta-śatrāv abhavan
jantūnāṁ rājñi karhicit
даіва-бгӯта̄тма-хетавах̣
аджа̄та-ш́атра̄в абгаван
джантӯна̄м̇ ра̄джн̃і кархічіт
Synonyms
Послівний переклад
na — never; ādhayaḥ — anxieties; vyādhayaḥ — diseases; kleśāḥ — trouble due to excessive heat and cold; daiva-bhūta-ātma — all due to the body, supernatural power and other living beings; hetavaḥ — due to the cause of; ajāta-śatrau — unto one who has no enemy; abhavan — happened; jantūnām — of the living beings; rājñi — unto the King; karhicit — at any time.
на — ніколи; а̄дгайах̣ — турботи; вйа̄дгайах̣ — хвороби; клеш́а̄х̣ — страждання, які спричиняє надмірна спека чи холод; даіва-бгӯта-а̄тма — причина яких є тіло, надприродні сили та інші живі істоти; хетавах̣ — з причини; аджа̄та-ш́атрау — з тим, хто не має ворогів; абгаван — приходили; джантӯна̄м — живих істот; ра̄джн̃і — при цареві; кархічіт — будь-коли.
Translation
Переклад
Because of the King’s having no enemy, the living beings were not at any time disturbed by mental agonies, diseases, or excessive heat or cold.
Цар не мав жодного ворога, і тому живих істот не турбували ні муки розуму, ні хвороби, ані надмірна спека чи холод.
Purport
Коментар
To be nonviolent to human beings and to be a killer or enemy of the poor animals is Satan’s philosophy. In this age there is enmity toward poor animals, and therefore the poor creatures are always anxious. The reaction of the poor animals is being forced on human society, and therefore there is always the strain of cold or hot war between men, individually, collectively or nationally. At the time of Mahārāja Yudhiṣṭhira, there were no different nations, although there were different subordinate states. The whole world was united, and the supreme head, being a trained king like Yudhiṣṭhira, kept all the inhabitants free from anxiety, diseases and excessive heat and cold. They were not only economically well-to-do, but also physically fit and undisturbed by supernatural power, by enmity from other living beings and by disturbance of bodily and mental agonies. There is a proverb in Bengali that a bad king spoils the kingdom and a bad housewife spoils the family. This truth is applicable here also. Because the King was pious and obedient to the Lord and sages, because he was no one’s enemy and because he was a recognized agent of the Lord and therefore protected by Him, all the citizens under the King’s protection were, so to speak, directly protected by the Lord and His authorized agents. Unless one is pious and recognized by the Lord, he cannot make others happy who are under his care. There is full cooperation between man and God and man and nature, and this conscious cooperation between man and God and man and nature, as exemplified by King Yudhiṣṭhira, can bring about happiness, peace and prosperity in the world. The attitude of exploiting one another, the custom of the day, will only bring misery.
Не чинити насильство над людьми і водночас бути ворогом бідних тварин і вбивати їх можуть тільки послідовники філософії Сатани. Нині людина — ворог тварин, і тому нещасні створіння завжди сповнені страху. Людське суспільство мусить якось відпокутувати страждання нещасних тварин, і тому напруга у світі не зникає: тривають «холодні» та «гарячі» війни, воюють між собою народи, громади й окремі особистості. За правління Махараджі Юдгіштгіри люди не розмежовувалися на нації, дарма що його царство складалося з окремих держав, що корилися імператорові. Такі держави об’єднував в імперію верховний правитель, цар з належною підготовкою, яким і був Юдгіштгіра, і цар дбав, щоб ніхто з його підданих не знав страху, хвороб, а також надмірної спеки чи холоду. Жителі не лише процвітали, а й були здорові фізично, їх не турбували ні надприродні сили, ні ворожі живі істоти, ані розумові чи тілесні проблеми. В Бенґалії є таке прислів’я: поганий цар — погана і держава, погана дружина — погана і родина. Сказане можна докласти й тут. Цар був побожний, корився Господу і мудрецям, в нього не було ворогів. Він був визнаний представник Господа, а отже перебував під Його захистом, і тому всі громадяни під царською рукою були, так би мовити, під безпосереднім захистом Самого Господа та Його представників. Людина непобожна і не вповноважена від Господа нездатна зробити щасливими людей, що ввірені її опіці. Між людиною й Богом, людиною й природою існує цілковита гармонія, і приклад царя Юдгіштгіри доводить, що коли людина свідомо діє заодно з Богом і заодно з природою, у світі панують мир, щастя й процвітання. Натомість бажання визискувати інших, яке й рухає людиною нині, породжує самі нещастя.