Text 32
ВІРШ 32
Devanagari
Деванагарі
परेभ्य: शङ्कित: स्नेहात्प्रायुङ्क्त चतुरङ्गिणीम् ॥ ३२ ॥
Text
Текст
gopīthāya madhu-dviṣaḥ
parebhyaḥ śaṅkitaḥ snehāt
prāyuṅkta catur-aṅgiṇīm
ґопітха̄йа мадгу-двішах̣
паребгйах̣ ш́ан̇кітах̣ снеха̄т
пра̄йун̇кта чатур-ан̇гін̣ім
Synonyms
Послівний переклад
ajāta-śatruḥ — Mahārāja Yudhiṣṭhira, who was no one’s enemy; pṛtanām — defensive forces; gopīthāya — for giving protection; madhu-dviṣaḥ — of the enemy of Madhu (Śrī Kṛṣṇa); parebhyaḥ — from others (enemies); śaṅkitaḥ — being afraid of; snehāt — out of affection; prāyuṅkta — engaged; catuḥ-aṅginīm — four defensive divisions.
аджа̄та-ш́атрух̣ — Махараджа Юдгіштгіра, що не був ні для кого ворогом; пр̣тана̄м — оборонні сили; ґопітга̄йа — щоб захищати; мадгу-двішах̣ — ворога Мадгу (Господа Крішну); паребгйах̣ — від інших (від ворогів); ш́ан̇кітах̣ — з остраху перед ; снеха̄т — з любови ; пра̄йун̇кта — залучив ; чатух̣- ан̇ґін̣м — чотири оборонні з’єднання.
Translation
Переклад
Mahārāja Yudhiṣṭhira, although no one’s enemy, engaged four divisions of defense [horse, elephant, chariot and army] to accompany Lord Kṛṣṇa, the enemy of the asuras [demons]. The Mahārāja did this because of the enemy, and also out of affection for the Lord.
Махараджа Юдгіштгіра, хоча й не був ні для кого ворогом, послав бойові з’єднання чотирьох різновидів [кінноту, слонів, колісниці й піхоту] обороняти дорогою Господа Крішну, ворога асурів [демонів]. Махараджа Юдгіштгіра зробив це, остерігаючись нападу, а також з великої любови до Господа.
Purport
Коментар
Natural defensive measures are horses and elephants combined with chariots and men. Horses and elephants are trained to move to any part of the hills or forests and plains. The charioteers could fight with many horses and elephants by the strength of powerful arrows, even up to the standard of the brahmāstra (similar to modern atomic weapons). Mahārāja Yudhiṣṭhira knew well that Kṛṣṇa is everyone’s friend and well-wisher, and yet there were asuras who were by nature envious of the Lord. So out of fear of attack from others and out of affection also, he engaged all varieties of defensive forces as bodyguards of Lord Kṛṣṇa. If required, Lord Kṛṣṇa Himself was sufficient to defend Himself from the attack of others who counted the Lord as their enemy, but still He accepted all the arrangements made by Mahārāja Yudhiṣṭhira because He could not disobey the King, who was His elder cousin. The Lord plays the part of a subordinate in His transcendental sporting, and thus sometimes He puts Himself in the care of Yaśodāmātā for His protection in His so-called helplessness of childhood. That is the transcendental līlā, or pastime of the Lord. The basic principle for all transcendental exchanges between the Lord and His devotees is exhibited to enjoy a transcendental bliss for which there is no comparison, even up to the level of brahmānanda.
Природні оборонні сили складають коні й слони в поєднанні з колісницями й людьми. Коней і слонів вчать долати будь-які узгір’я, ліси чи рівнини. Воїни на колісницях були здатні битися проти багатьох коней чи слонів за допомогою могутніх стріл, руйнівна сила яких сягала сили брахмастри (зброї, подібної до сучасної атомної). Махараджа Юдгіштгіра добре знав, що Крішна — друг і доброзичливець кожному, однак були ще й асури, ворожі до Господа з самої своєї природи. Остерігаючись їхніх нападів, а також з великої любови до Господа він вислав свої військові з’єднання усіх різновидів захищати Його дорогою. Господь Крішна міг і Сам в разі потреби захистити Себе від нападу тих, хто вважав Його за ворога. Але Він дозволив Махараджі Юдгіштгірі вдатися до оборонних заходів, бо не міг не послухатися царя, що доводився Йому старшим братом. У Своїх трансцендентних іграх Господь бере роль молодшого і тому подеколи віддає Себе під опіку Яшодамати, щоб вона захищала Його як безпорадну дитину. Така Його трансцендентна ліла, розвага. Основа всіх трансцендентних взаємин між Господом та Його відданими — це насолода трансцендентним блаженством, з яким не зрівняється ніщо, навіть блаженство брахмананди.