Text 3
ВІРШ 3
Devanagari
Деванагарі
शुकमुखादमृतद्रवसंयुतम् ।
पिबत भागवतं रसमालयं
मुहुरहो रसिका भुवि भावुका: ॥ ३ ॥
Text
Текст
śuka-mukhād amṛta-drava-saṁyutam
pibata bhāgavataṁ rasam ālayam
muhur aho rasikā bhuvi bhāvukāḥ
ш́ука-мукха̄д амр̣та-драва-сам̇йутам
пібата бга̄ґаватам̇ расам а̄лайам
мухур ахо расіка̄ бгуві бга̄вука̄х̣
Synonyms
Послівний переклад
nigama — the Vedic literatures; kalpa-taroḥ — the desire tree; galitam — fully matured; phalam — fruit; śuka — Śrīla Śukadeva Gosvāmī, the original speaker of Śrīmad-Bhāgavatam; mukhāt — from the lips of; amṛta — nectar; drava — semisolid and soft and therefore easily swallowable; saṁyutam — perfect in all respects; pibata — do relish it; bhāgavatam — the book dealing in the science of the eternal relation with the Lord; rasam — juice (that which is relishable); ālayam — until liberation, or even in a liberated condition; muhuḥ — always; aho — O; rasikāḥ — those who are full in the knowledge of mellows; bhuvi — on the earth; bhāvukāḥ — expert and thoughtful.
ніґама — ведичних писань ; калпа-тарох̣ — дерево бажань ; ґалітам — достиглий; пгалам — плід; ш́ука — Шріла Шукадева Ґосвамі , первинний промовець « Шрімад - Бгаґаватам »; мукга̄т — з вуст; амр̣та — нектар; драва — м’якіть, що легко ковтати; сам̇йутам — усебічно досконалий; пібата — посмакуйте ж; бга̄ґаватам — книгу, що містить науку вічних відносин з Господом; расам — сік (те, що дає насолоду); а̄лайам — аж до звільнення, і навіть у звільненні; мухух̣ — завжди; ахо — о; расіка̄х̣ — досконалі в знанні смаків; бгуві — на землі; бга̄вука̄х̣ — досвідчені та вдумливі.
Translation
Переклад
O expert and thoughtful men, relish Śrīmad-Bhāgavatam, the mature fruit of the desire tree of Vedic literatures. It emanated from the lips of Śrī Śukadeva Gosvāmī. Therefore this fruit has become even more tasteful, although its nectarean juice was already relishable for all, including liberated souls.
О мужі досвідчені та вдумливі! Насолодіться смаком «Шрімад-Бгаґаватам» — зрілого плоду з дерева бажань ведичної літератури. Цього плоду торкались уста Шрі Шукадеви Ґосвамі і від того він набув ще більшого смаку, хоча його нектар і до того вже давав насолоду всім, навіть звільненим душам.
Purport
Коментар
In the two previous ślokas it has been definitely proved that the Śrīmad-Bhāgavatam is the sublime literature which surpasses all other Vedic scriptures due to its transcendental qualities. It is transcendental to all mundane activities and mundane knowledge. In this śloka it is stated that Śrīmad-Bhāgavatam is not only a superior literature but is the ripened fruit of all Vedic literatures. In other words, it is the cream of all Vedic knowledge. Considering all this, patient and submissive hearing is definitely essential. With great respect and attention, one should receive the message and lessons imparted by the Śrīmad-Bhāgavatam.
ПОЯСНЕННЯ: В двох попередніх шлоках чітко доведено, що «Шрімад-Бгаґаватам» — це піднесене писання, яке своїми трансцендентними якостями перевершує всі інші ведичні писання. Він трансцендентний щодо будь-якої мирської діяльности та матеріального знання. В цій шлоці сказано, що «Шрімад-Бгаґаватам» не лише піднесене писання, але й зрілий плід ведичної літератури. Іншими словами, це вершки всього ведичного знання. Саме тому так важливо терпляче та смиренно слухати його. Послання «Шрімад-Бгаґаватам» і науку, що він дає, належить прийняти з великою шаною
і увагою.
The Vedas are compared to the desire tree because they contain all things knowable by man. They deal with mundane necessities as well as spiritual realization. The Vedas contain regulative principles of knowledge covering social, political, religious, economic, military, medicinal, chemical, physical and metaphysical subject matter and all that may be necessary to keep the body and soul together. Above and beyond all this are specific directions for spiritual realization. Regulative knowledge involves a gradual raising of the living entity to the spiritual platform, and the highest spiritual realization is knowledge that the Personality of Godhead is the reservoir of all spiritual tastes, or rasas.
Веди порівнюють до дерева бажань, тому що вони обіймають все, що приступно пізнати людині. В них приділено увагу і її матеріальним потребам, і питанням духовного усвідомлення. Веди містять систематизоване знання з соціології, політики, релігії, економіки, військової справи, медицини, хімії, фізики, метафізики і всі решту відомостей, які потрібні на те, щоб підтримувати життя в тілі. Поза і понад тим знанням — конкретні вказівки щодо духовного усвідомлення. Система пізнання, пропонована у Ведах, поступово підіймає живу істоту на духовний рівень, а вершиною духовного осягнення є усвідомлення того, що Бог-Особа є вмістилище всіх духовних смаків, чи рас.
Every living entity, beginning from Brahmā, the first-born living being within the material world, down to the insignificant ant, desires to relish some sort of taste derived from sense perceptions. These sensual pleasures are technically called rasas. Such rasas are of different varieties. In the revealed scriptures the following twelve varieties of rasas are enumerated: (1) raudra (anger), (2) adbhuta (wonder), (3) śṛṅgāra (conjugal love), (4) hāsya (comedy), (5) vīra (chivalry), (6) dayā (mercy), (7) dāsya (servitorship), (8) sakhya (fraternity), (9) bhayānaka (horror), (10) bībhatsa (shock), (11) śānta (neutrality), (12) vātsalya (parenthood).
Усе живе — від Брахми, першонародженої живої істоти матеріального світу, і до крихітної мурашки — прагне насолоджуватись якимось смаком, що його дають чуття. Цю чуттєву насолоду позначають терміном раса, і є багато різних рас. Явлені писання вирізняють такі дванадцять відмін рас: 1) раудра (гнів), 2) адбгута (подив), 3) шрінґара (кохання), 4) хас’я (забава), 5) віра (лицарство), 6) дая (милосердя), 7) дас’я (слугування), 8) сакг’я (братерськість), 9) бгаянака (жах), 10) бібгатса (приголомшення), 11) шанта (нейтральність), 12) ватсал’я (батьківство).
The sum total of all these rasas is called affection or love. Primarily, such signs of love are manifested in adoration, service, friendship, parental affection, and conjugal love. And when these five are absent, love is present indirectly in anger, wonder, comedy, chivalry, fear, shock and so on. For example, when a man is in love with a woman, the rasa is called conjugal love. But when such love affairs are disturbed there may be wonder, anger, shock, or even horror. Sometimes love affairs between two persons culminate in ghastly murder scenes. Such rasas are displayed between man and man and between animal and animal. There is no possibility of an exchange or rasa between a man and an animal or between a man and any other species of living beings within the material world. The rasas are exchanged between members of the same species. But as far as the spirit souls are concerned, they are one qualitatively with the Supreme Lord. Therefore, the rasas were originally exchanged between the spiritual living being and the spiritual whole, the Supreme Personality of Godhead. The spiritual exchange or rasa is fully exhibited in spiritual existence between living beings and the Supreme Lord.
Сукупним вираженням всіх цих рас є любов. Ця любов проявляється в обожнюванні, слугуванні, приязності, батьківській любові та коханні — це найголовніші її прояви. Якщо любов не проявляється у ці п’ять способів, вона проявляється непрямо: через гнів, подив, сміх, лицарськість, страх, відразу і т. ін. Візьмемо для прикладу стосунки закоханих, це називають расою кохання. Коли в любовних взаєминах виникає якесь непорозуміння, внаслідок того постають подив, гнів, відраза і навіть жах. Подеколи кульмінацією любовної історії стає страхітлива сцена вбивства. Всі ці раси існують між людьми або між тваринами. Проте ніякого обміну расою між людиною й твариною або між людиною та істотою з якогось іншого виду життя в матеріальному світі бути не може. Взаємообмін расою відбувається між істотами одного й того самого виду. Але якщо виходити з того, що всі є духовні душі, то всі є якісно єдині з Верховним Господом. Отже, відначально обмін расами відбувався між кожною окремою духовною істотою і духовним цілим, Верховним Богом-Особою. Духовний взаємообмін, раса, між живими істотами й Верховним Господом вповні розкривається в духовному бутті.
The Supreme Personality of Godhead is therefore described in the śruti-mantras, Vedic hymns, as “the fountainhead of all rasas.” When one associates with the Supreme Lord and exchanges one’s constitutional rasa with the Lord, then the living being is actually happy.
Саме тому ведичні гімни , шруті - мантри, змальовують Верховного Бога-Особу як «першоджерело усіх рас». Жива істота поістині щаслива лише тоді, коли вона перебуває в товаристві Верховного Господа і обмінюється з Ним расою, яка відповідає її природному становищу.
These śruti-mantras indicate that every living being has its constitutional position, which is endowed with a particular type of rasa to be exchanged with the Personality of Godhead. In the liberated condition only, this primary rasa is experienced in full. In the material existence, the rasa is experienced in the perverted form, which is temporary. And thus the rasas of the material world are exhibited in the material form of raudra (anger) and so on.
У шруті-мантрах також вказано: кожна жива істота має своє відначально притаманне їй становище з властивим для цього становища певним типом раси, якою вона обмінюється з Богом-Особою. Повністю пізнати свою відначальну расу можуть тільки звільнені істоти. В матеріальному світі расу досвідчують в спотвореній, тимчасовій формі, і тому в матеріальному світі раси проявляються у матеріальній формі раудри (гніву) тощо.
Therefore, one who attains full knowledge of these different rasas, which are the basic principles of activities, can understand the false representations of the original rasas which are reflected in the material world. The learned scholar seeks to relish the real rasa in the spiritual form. In the beginning he desires to become one with the Supreme. Thus, less intelligent transcendentalists cannot go beyond this conception of becoming one with the spirit whole, without knowing of the different rasas.
Отже той, хто цілковито оволодів знанням про різні раси (а рушійна сила усієї діяльности саме вони), може зрозуміти, як ті відначальні раси віддзеркалені в матеріальному світі оманними відбитками. Той, хто мудрий і вчений, шукає смаку істинної раси в її духовній формі. Такі люди починають з того, що прагнуть стати єдиним з Усевишнім. Не володіючи знанням за різні раси, менш розумні трансценденталісти так ніколи і не спромагаються піднятися над концепцією злиття з духовним цілим.
In this śloka, it is definitely stated that spiritual rasa, which is relished even in the liberated stage, can be experienced in the literature of the Śrīmad-Bhāgavatam due to its being the ripened fruit of all Vedic knowledge. By submissively hearing this transcendental literature, one can attain the full pleasure of his heart’s desire. But one must be very careful to hear the message from the right source. Śrīmad-Bhāgavatam is exactly received from the right source. It was brought by Nārada Muni from the spiritual world and given to his disciple Śrī Vyāsadeva. The latter in turn delivered the message to his son Śrīla Śukadeva Gosvāmī, and Śrīla Śukadeva Gosvāmī delivered the message to Mahārāja Parīkṣit just seven days before the King’s death. Śrīla Śukadeva Gosvāmī was a liberated soul from his very birth. He was liberated even in the womb of his mother, and he did not undergo any sort of spiritual training after his birth. At birth no one is qualified, neither in the mundane nor in the spiritual sense. But Śrī Śukadeva Gosvāmī, due to his being a perfectly liberated soul, did not have to undergo an evolutionary process for spiritual realization. Yet despite his being a completely liberated person situated in the transcendental position above the three material modes, he was attracted to this transcendental rasa of the Supreme Personality of Godhead, who is adored by liberated souls who sing Vedic hymns. The Supreme Lord’s pastimes are more attractive to liberated souls than to mundane people. He is of necessity not impersonal because it is only possible to carry on transcendental rasa with a person.
У цій шлоці певно сказано, що смаку духовної раси, яким втішаються навіть звільнені душі, можна скуштувати, слухаючи «Шрімад-Бгаґаватам», бо він є зрілий плід усього ведичного знання. Той, хто буде смиренно слухати цей трансцендентний твір, зможе повністю задоволити бажання свого серця. Але треба бути обачним, адже слухати це послання потрібно з достовірного джерела. «Шрімад-Бгаґаватам» отримано саме так. Нарада Муні приніс його з духовного світу і передав своєму учневі Шрі В’ясадеві. Той передав це послання своєму синові Шрілі Шукадеві Ґосвамі, а Шріла Шукадева Ґосвамі переказав його Махараджі Парікшітові за сім днів до царевої смерти. Шріла Шукадева Ґосвамі був звільнена душа від самого народження. Він був звільнений навіть коли перебував у лоні матері, а з’явившись на світ, не вчився духовного знання. Щойно народившись, людина не здатна ні до чого: як у мирському, так і в духовному розумінні. Проте Шрі Шукадева Ґосвамі був досконала звільнена душа, і тому для духовного усвідомлення йому не треба було іти шляхом поступового розвитку. Однак, хоча він, цілковито звільнена особа, був втверджений у своєму трансцендентному становищі, що поза впливом трьох матеріальних ґун, його привабила трансцендентна раса Верховного Бога-Особи, що Його з великою шаною вихваляють ведичними гімнами звільнені душі. Розваги Верховного Господа сильніше притягають звільнені душі, аніж мирян. Господь ні в якому разі не може бути безособистісним, бо трансцендентну расу можна мати тільки з особою.
In the Śrīmad-Bhāgavatam the transcendental pastimes of the Lord are narrated, and the narration is systematically depicted by Śrīla Śukadeva Gosvāmī. Thus the subject matter is appealing to all classes of persons, including those who seek liberation and those who seek to become one with the supreme whole.
« Шрімад - Бгаґаватам » — це оповідь про трансцендентні розваги Господа, і Шріла Шукадева Ґосвамі послідовно описує їх. Це писання промовляє до всіх людей, в тому числі і до тих, які шукають звільнення чи прагнуть стати єдиним з верховним цілим.
In Sanskrit the parrot is also known as śuka. When a ripened fruit is cut by the red beaks of such birds, its sweet flavor is enhanced. The Vedic fruit which is mature and ripe in knowledge is spoken through the lips of Śrīla Śukadeva Gosvāmī, who is compared to the parrot not for his ability to recite the Bhāgavatam exactly as he heard it from his learned father, but for his ability to present the work in a manner that would appeal to all classes of men.
Санскритське слово шука означає також «папуга». Коли папуги надкльовують своїми червоними дзьобами стиглий плід, він робиться ще солодший. Цей самий плід Вед, зрілий та налитий знанням, зійшов з вуст Шріли Шукадеви Ґосвамі, якого порівнюють з папугою не через те, що він міг переказати «Бгаґаватам» слово в слово так, як почув був від свого вченого батька, а через те, що він зумів подати твір так, що він промовляє до людей всіх класів.
The subject matter is so presented through the lips of Śrīla Śukadeva Gosvāmī that any sincere listener that hears submissively can at once relish transcendental tastes which are distinct from the perverted tastes of the material world. The ripened fruit is not dropped all of a sudden from the highest planet of Kṛṣṇaloka. Rather, it has come down carefully through the chain of disciplic succession without change or disturbance. Foolish people who are not in the transcendental disciplic succession commit great blunders by trying to understand the highest transcendental rasa known as the rāsa dance without following in the footsteps of Śukadeva Gosvāmī, who presents this fruit very carefully by stages of transcendental realization. One should be intelligent enough to know the position of Śrīmad-Bhāgavatam by considering personalities like Śukadeva Gosvāmī, who deals with the subject so carefully. This process of disciplic succession of the Bhāgavata school suggests that in the future also Śrīmad-Bhāgavatam has to be understood from a person who is factually a representative of Śrīla Śukadeva Gosvāmī. A professional man who makes a business out of reciting the Bhāgavatam illegally is certainly not a representative of Śukadeva Gosvāmī. Such a man’s business is only to earn his livelihood. Therefore one should refrain from hearing the lectures of such professional men. Such men usually go to the most confidential part of the literature without undergoing the gradual process of understanding this grave subject. They usually plunge into the subject matter of the rāsa dance, which is misunderstood by the foolish class of men. Some of them take this to be immoral, while others try to cover it up by their own stupid interpretations. They have no desire to follow in the footsteps of Śrīla Śukadeva Gosvāmī.
З вуст Шріли Шукадеви Ґосвамі оповідь плине так, що кожен, хто слухає її щиро і смиренно, неодмінно відчує насолоду трансцендентних смаків, що геть відмінні від спотворених смаків матеріального світу. Цей зрілий плід з Крішналоки, найвищої планети, не впав раптом — його дбайливо передано ланцюгом учнівської послідовности, без жодних пошкоджень чи змін. Нерозумні люди, які не перебувають в трансцендентній учнівській послідовності, силкуються пізнати найвищу трансцендентну расу, відому як танець раса, не ступаючи в слід Шукадеви Ґосвамі, і це величезна помилка. Шукадева Ґосвамі якнайдбайливіше передає плід «Бгаґаватам», ведучи поступово зі ступеня на ступінь в трансцендентному усвідомленні. Треба застосувати інтелект і усвідомити велич «Шрімад-Бгаґаватам», взявши до уваги, як обережно ставляться до нього такі особистості, як Шукадева Ґосвамі. Метод учнівської послідовности у школі «бгаґавати» передбачає, що осягати «Шрімад-Бгаґаватам» і далі слід тільки від того, хто є істинний представник Шукадеви Ґосвамі. Певно ж, професійний декламатор, що наживається на «Шрімад- Бгаґаватам», не дбаючи ні про які засади, не є представником Шукадеви Ґосвамі. В нього один клопіт: заробити собі на прожиток. Отож, лекції таких рецитувальників відвідувати не варто. Зазвичай такі люди приступаються одразу до найпотаємнішого в творі, не переймаючись тим, щоби щабель за щаблем осягати цей дуже серйозний предмет. Вони, як вже повелося, з ходу беруться розповідати про танець раса, і нерозумні люди сприймають його перекручено й хибно. Хтось вважає його за щось розпусне, а інші затемнюють його суть власними недолугими тлумаченнями. Ніхто з них не має охоти ступати в слід Шріли Шукадеви Ґосвамі.
One should conclude, therefore, that the serious student of the rasa should receive the message of Bhāgavatam in the chain of disciplic succession from Śrīla Śukadeva Gosvāmī, who describes the Bhāgavatam from its very beginning and not whimsically to satisfy the mundaner who has very little knowledge in transcendental science. Śrīmad-Bhāgavatam is so carefully presented that a sincere and serious person can at once enjoy the ripened fruit of Vedic knowledge simply by drinking the nectarean juice through the mouth of Śukadeva Gosvāmī or his bona fide representative.
Підсумок сказаного в тому, що серйозний дослідник раси повинен отримати послання «Бгаґаватам» через учнівську послідовність, яка йде від Шукадеви Ґосвамі, бо він оповідає «Шрімад-Бгаґаватам» послідовно від початку, не стараючись догодити примхливим смакам матеріалістів, що мало розуміють у трансцендентній науці. «Шрімад-Бгаґаватам» подано настільки дбайливо, що щира й серйозна людина може одразу насолодитися стиглим плодом ведичного знання. Для цього їй треба просто пити нектарний сік, що сходить з вуст Шукадеви Ґосвамі чи його істинного представника.