CHAPTER EIGHT
РОЗДІЛ ВОСЬМИЙ
Offenses to Be Avoided
Образи у відданому служінні та як їх уникати
In the supplementary Vedic literature, there is the following list of thirty-two offenses in the matter of serving the Lord: (1) One should not enter the temple of the Deity in a car or palanquin or with shoes on the feet. (2) One should not fail to observe the various festivals for the pleasure of the Supreme Personality of Godhead, such as Janmāṣṭamī and Ratha-yātrā. (3) One should not avoid bowing down before the Deity. (4) One should not enter the temple to worship the Lord without having washed one’s hands and feet after eating. (5) One should not enter the temple in a contaminated state. (According to Vedic scripture, if someone dies in the family the whole family becomes contaminated for some time, according to its status. For example, if the family is brāhmaṇa their contamination period is twelve days, for the kṣatriyas and vaiśyas it is fifteen days, and for śūdras thirty days.) (6) One should not bow down on one hand. (7) One should not circumambulate in front of Śrī Kṛṣṇa. (The process of circumambulating the temple is that one should begin circumambulating from the Deity’s right-hand side of the temple and come round. Such circumambulation should be performed outside the temple structure at least three times daily.) (8) One should not spread his legs before the Deity. (9) One should not sit before the Deity holding the ankles, elbows or knees with one’s hands. (10) One should not lie down before the Deity of Kṛṣṇa. (11) One should not accept prasāda before the Deity. (12) One should never speak a lie before the Deity. (13) One should not talk very loudly before the Deity. (14) One should not talk with others before the Deity. (15) One should not cry or howl before the Deity. (16) One should not quarrel or fight before the Deity. (17) One should not chastise anyone before the Deity. (18) One should not be charitable to beggars before the Deity. (19) One should not speak very harshly to others before the Deity. (20) One should not wear a fur blanket before the Deity. (21) One should not eulogize or praise anyone else before the Deity. (22) One should not speak any ill names before the Deity. (23) One should not pass air before the Deity. (24) One should not fail to worship the Deity according to one’s means. (In Bhagavad-gītā it is stated that the Lord is satisfied if some devotee offers Him even a leaf or a little water. This formula prescribed by the Lord is universally applicable, even for the poorest man. But that does not mean that one who has sufficient means to worship the Lord very nicely should also adopt this method and try to satisfy the Lord simply by offering water and a leaf. If he has sufficient means, he should offer nice decorations, nice flowers and nice foodstuffs and observe all ceremonies. It is not that one should try to satisfy the Supreme Lord with a little water and a leaf, and for himself spend all his money in sense gratification.) (25) One should not eat anything that is not offered first to Kṛṣṇa. (26) One should not fail to offer fresh fruit and grains to Kṛṣṇa according to the season. (27) After food has been cooked, no one should be offered any foodstuff unless it is first offered to the Deity. (28) One should not sit with his back toward the Deity. (29) One should not offer obeisances silently to the spiritual master, or in other words, one should recite aloud the prayers to the spiritual master while offering obeisances. (30) One should not fail to offer some praise in the presence of the spiritual master. (31) One should not praise himself before the spiritual master. (32) One should not deride the demigods before the Deity.
У доповняльних ведичних писаннях поданий перелік тридцяти двох образ, що їх можливо припуститися у служінні Господу: 1)Не можна в’їжджати до храму Божества у повозі, на паланкіні або входити у взутті. 2)Обов’язково треба святкувати різні свята, що призначені на задоволення Верховного Бога- Особи — Джанмаштамі, Ратга-ятру тощо. 3)Не можна уникати схилятися в поклоні перед Божеством. 4)Не можна входити до храму, де поклоняються Господу, не помивши попередньо рук і стіп після того, як поїли. 5)Не можна входити до храму тому, хто осквернений. (Згідно з ведичними писаннями, коли хтось із членів родини помирає, всю родину вважають на певний час оскверненою, причому тривалість стану осквернености залежить від статусу цієї родини. Визначено, що для родин брахман період осквернення триває дванадцять днів, для членів родин кшатрій та вайшій — п’ятнадцять, для шудр — тридцять днів.) 6)Складаючи поклон, не можна спиратися на одну руку. 7)Не слід обходити нічого і нікого по колі перед Шрі Крішною. (Обходити храм треба починати справа від Божества і йти навколо. Правило щонайменше тричі на день обходити храмову споруду треба виконувати, обходячи храм зовні.) 8)Не слід випростувати ніг перед Божеством. 9)Не слід сидіти перед Божеством, обхопивши руками щиколодки чи коліна або тримаючи себе за лікті. 10)Не можна лежати перед Божеством Крішни. 11)Не слід приймати прасад перед очима Божества. 12)Ні в якому разі не можна казати неправди перед Божеством. 13)Не слід голосно розмовляти перед Божеством. 14)Не слід розмовляти з іншими перед Божеством. 15)Не можна кричати або голосити перед Божеством. 16)Не можна сваритися чи битись перед Божеством. 17)Не слід картати когось перед Божеством. 18)Не слід давати жебракам милостиню перед очима Божества. 19)Не слід грубо розмовляти з іншими перед Божеством. 20)Не слід мати на собі накидку із звірячого хутра перед Божеством. 21)Не можна уславлювати або вихваляти когось перед Божеством. 22)Не можна нікому казати образливих слів перед Божеством. 23)Не слід випускати гази перед Божеством. 24)Треба поклонятися Божеству відповідно до власних можливостей. (У «Бгаґавад-ґіті» сказано, що Господь задоволений навіть якщо відданий піднесе Йому якийсь листочок чи трохи води. Цей припис від Господа прийнятний для всіх, і дотримуватися його доступно навіть найбіднішій людині. Але це не означає, що людина, яка має можливості вшановувати Господа щедро, також може задовольнити Його скромним підношенням з води та листя. Хто має відповідні можливості, повинний пропонувати Господеві гарні прикраси, запашні квіти, смачні страви і виконувати усі обряди. Негаразд пропонувати Господу трохи води та листочок і разом з тим витрачати великі гроші на чуттєве задоволення.) 25)Не слід їсти ніякої їжі, якщо вона спершу не запропонована Крішні. 26)Обов’язково треба пропонувати Крішні свіжі фрукти і зернові відповідно до сезону. 27)Коли страву зготовано, не можна пропонувати її нікому, спершу не запропонувавши Божеству. 28)Не слід сидіти спиною до Божества. 29)Складаючи поклон духовному вчителеві, не слід проказувати молитву нечутно — поклонившись, її треба проказувати вголос. 30)Коли присутній духовний вчитель, слід не пропустити нагоди прославити його. 31)Не слід вихваляти себе перед духовним вчителем. 32)Не слід гудити півбогів перед Божеством.
This is a list of thirty-two offenses. Besides these there are a number of offenses which are mentioned in the Varāha Purāṇa. They are as follows: (1) One should not touch the Deity in a dark room. (2) One should not fail to strictly follow the rules and regulations in worshiping the Deity. (3) One should not enter the temple of the Deity without first making some sound. (4) One should not offer any foodstuff to the Deity which has been seen by dogs or other lower animals. (5) One should not break silence while worshiping. (6) One should not pass urine or evacuate while engaged in worshiping. (7) One should not offer incense without offering some flower. (8) Useless flowers without any fragrance should not be offered. (9) One should not fail to wash his teeth very carefully every day. (10) One should not enter the temple directly after sexual intercourse. (11) One should not enter the temple after touching a woman during her menstrual period. (12) One should not enter the temple after touching a dead body. (13) One should not enter the temple wearing garments of red or blue color or garments which are unwashed. (14) One should not enter the temple after seeing a dead body. (15) One should not pass air within the temple. (16) One should not be angry within the temple. (17) One should not enter the temple after visiting a crematorium. (18) One should not belch before the Deity. So, until one has fully digested his food, he should not enter the temple. (19) One should not smoke marijuana, or gañjā. (20) One should not take opium or similar intoxicants. (21) One should not enter the Deity room or touch the body of the Deity after having smeared oil over his body. (22) One should not show disrespect to a scripture teaching about the supremacy of the Lord. (23) One should not introduce any opposing scripture. (24) One should not chew betel before the Deity. (25) One should not offer a flower that was kept in an unclean pot. (26) One should not worship the Lord while sitting on the bare floor; one must have a sitting place or carpet. (27) One should not touch the Deity before one has completed taking bath. (28) One should not decorate his forehead with the three-lined tilaka. (29) One should not enter the temple without washing his hands and feet.
Тут перелічено тридцять дві образи. Окрім цих образ є й інші, що їх згадано у «Вараха Пурані». Вони такі: 1)Не можна торкатися до Божества у темній кімнаті. 2)Виконуючи ритуал поклоніння Божеству, слід точно дотримуватись усіх правил і приписів. 3)Перед тим, як увійти у храм до Божества, потрібно попередити про свій прихід якимось звуком. 4)Не можна пропонувати Божеству жодної їжі, якщо на неї подивився собака чи ще якась нижча тварина. 5)Виконуючи ритуал поклоніння, слід зберігати мовчанку. 6)Не можна переривати ритуалу поклоніння Божеству, щоб помочитись чи випорожнити шлунок. 7)Не слід пропонувати Божеству запашні куріння, не запропонувавши квітів. 8)Не можна пропонувати Божеству квітів без запаху. 9)Треба щодня старанно чистити зуби. 10)Не можна заходити в храм безпосередньо після статевих зносин. 11)Не можна торкатися до жінки під час її менструального періоду. 12)Не можна заходити до храму після того, як торкнулися мертвого тіла. 13)Не можна заходити до храму в одежі червоного чи синього кольору чи в нечистій одежі. 14)Не слід входити до храму після того, як бачили труп. 15)Не слід випускати гази у храмі. 16)Не можна гніватися в храмі. 17)Не можна входити до храму після відвідин крематорію. 18)Не можна відригувати у храмі перед Божеством. Тобто доки їжу цілком не перетравлено, до храму входити не слід. 19)Не слід курити маріхуани чи анаші. 20)Не можна приймати опіуму чи інших дурманних речовин. 21)Не слід входити до кімнати Божества або торкатися Божества, перед тим намастивши тіло маслом. 22)Не слід виявляти неповаги до будь-якого священного писання, що проголошує верховну владу Господа. 23)Не слід обговорювати писань, що суперечать Ведам. 24)Не можна жувати бетель перед Божеством. 25)Не слід пропонувати квітів, які тримали у нечистому горщику. 26)Не можна виконувати ритуал поклоніння Господу, сидячи просто долі; треба мати якесь сидіння чи килимок. 27)Не слід торкатися Божества, не зробивши перед тим омовіння. 28)Не слід прикрашати своє чоло тілакою з трьох горизонтальних ліній. 29)Не слід входити до храму, не обмивши попередньо рук та стіп.
Other rules are that one should not offer foodstuff which is cooked by a non-Vaiṣṇava, one should not worship the Deity before a nondevotee, and one should not engage himself in the worship of the Lord while seeing a nondevotee. One should not worship the Deity without first worshiping the demigod Gaṇapati, who drives away all impediments in the execution of devotional service. In the Brahma-saṁhitā it is stated that Gaṇapati worships the lotus feet of Lord Nṛsiṁha-deva and in that way has become auspicious for the devotees in clearing out all impediments. Therefore, all devotees should worship Gaṇapati. The Deities should not be bathed in water that has been touched by the nails or fingers. When a devotee is perspiring, he should not engage himself in worshiping the Deity. Similarly, there are many other prohibitions. For example, one should not cross or step over the flowers offered to the Deities, nor should one take a vow in the name of God. These are all different kinds of offenses in the matter of executing devotional service, and one should be careful to avoid them.
Є ще інші правила: не слід пропонувати Божествам їжі, яку готував невідданий, не дозволено виконувати ритуал поклоніння Божествам в присутності невідданого. Також слід вшановувати півбога Ґанапаті, який усуває перешкоди на шляху відданого служіння. «Брахма-самхіта» стверджує, що Ґанапаті поклоняється лотосовим стопам Господа Нрісімхадеви, і тому для відданих сприятливо вшановувати його, бо це знищує перешкоди на шляху відданого служіння. Отже, віддані повинні поклонятись Ґанапаті. Божеств не дозволяється купати у воді, якщо її торкнулися нігтями чи пальцями. Якщо на тілі виступив піт, відданий не може поклонятися Божеству. Є також багато інших заборонних приписів. Наприклад, не можна наступати на чи переступати через квіти, запропоновані Божествам, а також присягатися іменем Бога. Усіх цих образ, що трапляються у процесі виконання відданого служіння, слід якомога ретельніше уникати.
In the Padma Purāṇa it is stated that even a person whose life is completely sinful will be completely protected by the Lord if he simply surrenders unto Him. So it is accepted that one who surrenders unto the Supreme Personality of Godhead becomes free from all sinful reactions. And even when a person becomes an offender unto the Supreme Personality of Godhead Himself, he can still be delivered simply by taking shelter of the holy names of the Lord: Hare Kṛṣṇa, Hare Kṛṣṇa, Kṛṣṇa Kṛṣṇa, Hare Hare/ Hare Rāma, Hare Rāma, Rāma Rāma, Hare Hare. In other words, the chanting of Hare Kṛṣṇa is beneficial for eradicating all sins, but if one becomes an offender to the holy names of the Lord, then he has no chance of being delivered.
«Падма Пурана» стверджує, що Господь готовий зусебіч захищати навіть найбільшого грішника, якщо той просто віддасться Йому. Отже визнано, що, віддавши себе Верховному Богу-Особі, людина звільняється від усіх наслідків своїх гріхів. І навіть той, чиє ставлення до Верховного Бога-Особи було образливим, теж може звільнитись від наслідків цього, якщо просто прийме притулок святих імен Господа: Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе / Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе. Іншими словами, повторення «Харе Крішна» викорінює будь-які гріхи; але людина, яка чинить образу проти самих святих імен Господа, втрачає усяку надію на спасіння.
The offenses against the chanting of the holy name are as follows: (1) To blaspheme the devotees who have dedicated their lives for propagating the holy name of the Lord. (2) To consider the names of demigods like Lord Śiva or Lord Brahmā to be equal to, or independent of, the name of Lord Viṣṇu. (Sometimes the atheistic class of men take it that any demigod is as good as the Supreme Personality of Godhead, Viṣṇu. But one who is a devotee knows that no demigod, however great he may be, is independently as good as the Supreme Personality of Godhead. Therefore, if someone thinks that he can chant “Kālī, Kālī!” or “Durgā, Durgā!”and it is the same as Hare Kṛṣṇa, that is the greatest offense.) (3) To disobey the orders of the spiritual master. (4) To blaspheme the Vedic literature or literature in pursuance of the Vedic version. (5) To consider the glories of chanting Hare Kṛṣṇa to be imagination. (6) To give some interpretation on the holy name of the Lord. (7) To commit sinful activities on the strength of the holy name of the Lord. (It should not be taken that because by chanting the holy name of the Lord one can be freed from all kinds of sinful reaction, one may continue to act sinfully and after that chant Hare Kṛṣṇa to neutralize his sins. Such a dangerous mentality is very offensive and should be avoided.) (8) To consider the chanting of Hare Kṛṣṇa one of the auspicious ritualistic activities offered in the Vedas as fruitive activities (karma-kāṇḍa). (9) To instruct a faithless person about the glories of the holy name. (Anyone can take part in chanting the holy name of the Lord, but in the beginning one should not be instructed about the transcendental potency of the Lord. Those who are too sinful cannot appreciate the transcendental glories of the Lord, and therefore it is better not to instruct them in this matter.) (10) To not have complete faith in the chanting of the holy names and to maintain material attachments, even after understanding so many instructions on this matter.
Образ, що їх можна припуститися, оспівуючи святе ім’я Господа, налічується десять: 1)Ганити відданих, що присвятили своє життя на поширення святого імені Господа. 2)Вважати, що імена півбогів (Господа Шіви, Господа Брахми тощо) рівномогутні чи незалежні від імені Господа Вішну. (Іноді атеїстично налаштовані люди обстоюють, що Верховний Бог-Особа Вішну нічим не вищий за будь-кого з півбогів. Відданий, проте, знає, що жодному півбогу, хоч би який великий він був, не зрівнятися з Верховним Богом-Особою і не стати незалежному від Нього. Отже, якщо хтось думає: «Якщо я повторюватиму «Ка̄лі»* або «Дурґа», то це буде те саме, що й повторювати «Харе Крішна», він чинить найбільшу образу.) 3)Не коритися наказам духовного вчителя. 4)Ганити писання ведичної традиції або літературу, що не має розбіжностей з відначальними положеннями Вед. 5)Вважати славу оспівування мантри Харе Крішна виплодом уяви. 6)Витлумачувати святе ім’я Господа. 7)Чинити гріховно, сподіваючись, що сила оспівування святого імені Господа звільнить від наслідків цих гріхів. (Не слід гадати, що раз оспівування святого імені Господа очищує від усіх наслідків гріховної діяльности, то можна і далі діяти гріховно, а потім нейтралізовувати наслідки таких дій, повторюючи «Харе Крішна». Такий умонастрій є дуже образливий, і його слід якомога уникати.) 8)Вважати повторення «Харе Крішна» за сприятливу ритуалістичну діяльність, яку у Ведах у розділі карма-канда пропонують виконувати заради певних матеріальних наслідків. 9)Описувати невіруючим велич святого імені Господа. (Оспівувати святе ім’я Господа може кожний, але розповідати за трансцендентну могутність Господа початківцеві не слід. Люди гріховні не на силі поцінувати трансцендентну славу Господа, і тому ліпше не розповідати їм про це.) 10)Не мати цілковитої віри в оспівування святих імен і, навіть вислухавши численні повчання щодо цього, далі триматися своїх матеріальних прив’язаностей. * Слово «Ка̄лі» (ім’я півбогині, що уособлює руйнівні сили матеріальної природи) зберігаємо в транслітераційному написанні, з «а̄» і «і», щоб відрізняти від «Калі» (ім’я істоти, яка уособлює теперішню епоху) (прим. пер.).
Every devotee who claims to be a Vaiṣṇava must guard against these offenses in order to quickly achieve the desired success.
Кожний відданий, який вважає себе за вайшнаву, мусить стерегтися чинити ці образи, і тоді йому вдасться швидко досягнути бажаного успіху.