CHAPTER FORTY-FOUR
РОЗДІЛ СОРОК ЧЕТВЕРТИЙ
Devotional Service In Conjugal Love
Віддане служіння у стосунках кохання
A pure devotee’s attraction to Kṛṣṇa in conjugal love is called devotional service in conjugal love. Although such conjugal feelings are not at all material, there is some similarity between this spiritual love and material activities. Therefore, persons who are interested only in material activities are unable to understand this spiritual conjugal love, and these devotional reciprocations appear very mysterious to them. Rūpa Gosvāmī therefore describes conjugal love very briefly.
Якщо чистого відданого приваблюють до Крішни стосунки кохання, це називають відданим служінням у стосунках кохання. Хоча між способами виявляти таку духовну любов і діями матеріаліста є певна подібність, по суті ці духовні любовні почуття нічого спільного з матеріальними не мають. Тому люди, яких цікавить тільки матеріальна діяльність, зрозуміти стосунки духовного кохання неспроможні, а тому любовний обмін такими почуттями у відданості є для них незбагненною тайною. Тому Рупа Ґосвамі описує стосунки кохання дуже стисло.
The impetuses of conjugal love are Kṛṣṇa and His very dear consorts, such as Rādhārāṇī and Her immediate associates. Lord Kṛṣṇa has no rival; no one is equal to Him, and no one is greater than Him. His beauty is also without any rival, and because He excels all others in the pastimes of conjugal love, He is the original object of all conjugal love.
Спонуками кохання є Крішна та Його кохані , як оце Радгарані та Її найближчі подруги. Господь Крішна не має суперників; немає нікого рівного Йому, немає нікого, хто був би вищий за Нього. Його врода також не має собі рівних, а що у любовних розвагах Йому немає рівного, Він є первісним об’єктом усіх стосунків кохання.
In the Gīta-govinda, by Jayadeva Gosvāmī, one gopī tells her friend, “Kṛṣṇa is the reservoir of all pleasure within this universe. His body is as soft as the lotus flower. And His free behavior with the gopīs, which appears exactly like a young boy’s attraction to a young girl, is a subject matter of transcendental conjugal love.” A pure devotee follows in the footsteps of the gopīs and worships the gopīs as follows: “Let me offer my respectful obeisances to all the young cowherd girls, whose bodily features are so attractive. Simply by their beautiful attractive features they are worshiping the Supreme Personality of Godhead, Kṛṣṇa.” Out of all the young gopīs, Śrīmatī Rādhārāṇī is the most prominent.
У книзі «Ґіта-ґовінда» Джаядеви Ґосвамі наведені слова одної ґопі, яка каже своїй подрузі: «Крішна є джерелом усього блаженства у цьому всесвіті. Його тіло ніжне, як лотос. А Його вільне поводження з ґопі — наче Він юнак, якого вабить до дівчат — є самою суттю трансцендентного кохання». Чистий відданий, йдучи стопами ґопі, підносить до них таку молитву: «Я складаю шанобливі поклони усім юним і невимовно привабливим пастушкам. Вони поклоняються Верховному Богові- Особі, Крішні, самою своєю чудовою вродою». А найпіднесенішою з усіх юних ґопі є Шріматі Радгарані.
The beauty of Śrīmatī Rādhārāṇī is described as follows: “Her eyes defeat the attractive features of the eyes of the cakorī bird. When one sees the face of Rādhārāṇī, he immediately hates the beauty of the moon. Her bodily complexion defeats the beauty of gold. Thus, let us all look upon the transcendental beauty of Śrīmatī Rādhārāṇī.” Kṛṣṇa’s attraction for Rādhārāṇī is described by Kṛṣṇa Himself thus: “When I create some joking phrases in order to enjoy the beauty of Rādhārāṇī, Rādhārāṇī hears these joking words with great attention; but by Her bodily features and counterwords She neglects Me. And I even possess unlimited pleasure by Her neglect of Me, for She becomes so beautiful that She increases My pleasure one hundred times.” A similar statement can be found in Gīta-govinda, wherein it is said that when the enemy of Kaṁsa, Śrī Kṛṣṇa, embraces Śrīmatī Rādhārāṇī, He immediately becomes entangled in a loving condition and gives up the company of all other gopīs.
Вроду Шріматі Радгарані описано так: «Привабливі очі птахи чакори — ніщо у порівнянні з Її очима. Тому, хто побачив обличчя Радгарані, вже бридко дивитися на чудовий повний місяць у небі. Колір Її шкіри красивіший за колір золота. То затопімо наші очі у трансцендентну вроду Шріматі Радгарані!» Свій потяг до Радгарані Сам Крішна описує так: «Коли Я, бажаючи ще і ще втішатися красою Радгарані, починаю жартувати, Радгарані вислуховує Мої жарти дуже уважно, але усім Своїм виглядом і кожним словом відповіді Вона дає зрозуміти, що нехтує Мене. Ця Її зневага до Мене посилює Моє задоволення у сотні разів, і Я відчуваю безмежне блаженство, бо в такі хвилини Вона робиться невимовно прекрасна». У книзі «Ґіта-ґовінда» є подібне твердження: сказано, що Шрі Крішна, ворог Камси, обіймаючи Шріматі Радгарані, одразу заплутується в сітях Її кохання і заради Неї залишає усіх решту ґопі.
In the Padyāvalī of Rūpa Gosvāmī it is stated that when the gopīs hear the sound of Kṛṣṇa’s flute, they immediately forget all rebukes offered by the elderly members of their families. They forget their defamation and the harsh behavior of their husbands. Their only thought is to go out in search of Kṛṣṇa. When the gopīs meet Kṛṣṇa, the display of their exchanging glances as well as their joking and laughing behavior is called anubhāva, or subecstasy in conjugal love.
У «Пад’явалі» Рупи Ґосвамі сказано, що коли ґопі чують, як грає Крішнина флейта, вони вмить забувають усі докори старших членів родини, їм робиться байдуже до неслави та грубого обходження їхніх чоловіків. У них на думці одне: як їм втекти з дому до Крішни. Коли ґопі зустрічаються з Крішною, їхні жарти, сміх, обмін поглядами називаються анубгавою, або екстазом підлеглого рівня [субекстазом] у стосунках кохання.
In the Lalita-mādhava, Rūpa Gosvāmī explains that the movements of Kṛṣṇa’s eyebrows are just like the Yamunā and that the smiling of Rādhārāṇī is just like the moonshine. When the Yamunā and the moonshine come in contact on the bank of the river, the water tastes just like nectar, and drinking it gives great satisfaction. It is as cooling as piles of snow. Similarly, in the Padyāvalī, one constant companion of Rādhārāṇī says, “My dear moon-faced Rādhārāṇī, Your whole body appears very content, yet there are signs of tears in Your eyes. Your speech is faltering, and Your chest is also heaving. By all these signs I can understand that You must have heard the blowing of Kṛṣṇa’s flute, and as a result of this, Your heart is now melting.”
У «Лаліта-мадгаві» Рупа Ґосвамі робить таке порівняння: коли брови Крішни рухаються, це наче Ямуна несе свої хвилі, а коли Радгарані усміхається, це наче місяць заливає все своїм світлом. Коли при березі Ямуни річкові води та місячне світло сходяться, вода стає на смак точно нектар, і пити її — щира втіха. Ця вода охолоджує розпашіле тіло, наче кучугури снігу. У «Пад’явалі» одна нерозлучна подруга Радгарані каже: «Люба Радгарані, чиє обличчя наче місяць уповні! По Тобі видно, що Ти вдоволена, але разом з тим я бачу в Твоїх очах сльози. Голос Твій переривається, груди здіймаються з тяжким зітханням. За цими ознаками я можу здогадатися, що Ти почула голос Крішниної флейти, і від цього серце Твоє тане».
In the same Padyāvalī there is the following description, which is taken as a sign of frustration in conjugal love. Śrīmatī Rādhārāṇī said, “Dear Mr. Cupid, please do not excite Me by throwing your arrows at My body. Dear Mr. Air, please do not arouse Me with the fragrance of flowers. I am now bereft of Kṛṣṇa’s loving attitude, and so, under the circumstances, what is the use of My sustaining this useless body? There is no need for such a body by any living entity.” This is a sign of frustration in ecstatic love for Kṛṣṇa.
Ще у «Пад’явалі» є вірш, у якому, як вважають, описаний відчай у стосунках кохання. Шріматі Радгарані каже: «Любий пане Купідоне, не турбуй Мене, не випускай в Мене свої стріли. Любий пане Ваю [бог повітря], зроби ласку, не збуджуй Мене пахощами квітів. Крішна більше не кохає Мене — то навіщо Мені далі жити в цьому нікчемному тілі? Мати таке тіло не схотіла б жодна жива істота». Це — вияв відчаю в екстатичній любові до Крішни.
Similarly, in Dāna-keli-kaumudī, Śrīmatī Rādhārāṇī, pointing to Kṛṣṇa, says, “This clever boy of the forest has the beauty of a bluish lotus flower, and He can attract all the young girls of the universe. Now, after giving Me a taste of His transcendental body, He has enthused Me, and it is more than I can tolerate. I am now feeling like a female elephant who has been enthused by a male elephant!” This is an instance of jubilation in ecstatic love with Kṛṣṇa.
Ще у книзі «Дана-келі-каумуді» Шріматі Радгарані, вказуючи на Крішну, каже: «Цей меткий юнак, що живе в лісі, прекрасний, як блакитний лотос, і Він здатний причарувати всіх дівчат усесвіту. Давши Мені звідати смаку Його трансцендентного тіла, Він розпалив у Мені вогонь палкого кохання, і його жару Мені несила терпіти. Я тепер наче та слониха, що збуджена образом свого слона!» Це — приклад захвату в екстатичній любові до Крішни.
The steady ecstasy of conjugal love is the original cause of bodily enjoyment. In the Padyāvalī this original cause of union is described when Rādhārāṇī tells one of Her constant companions, “My dear friend, who is this boy whose eyelids, dancing constantly, have increased the beauty of His face and attracted My desire for conjugal love? His ears are decorated with buds of aśoka flowers, and He has dressed Himself in yellow robes. By the sound of His flute, this boy has already made Me impatient.”
Стійкий екстаз кохання є відначальною причиною відчуття тілесної втіхи. У «Пад’явалі» цю первісну причину єднання описує Радгарані, звертаючись до однієї зі Своїх наперсниць: «Люба подруго, що то за хлопець, чиї вії невтомно танцюють і тим збільшують красу Його обличчя та пробуджують в Мені бажання кохати? Вуха Його прикрашені пуп’янками ашоки, а вбраний Він у жовті шати. Почувши голос Його флейти, Я згубила спокій».
The conjugal love of Rādhā-Kṛṣṇa is never disturbed by any personal consideration. The undisturbed nature of the conjugal love between Rādhā and Kṛṣṇa is described thus: “Just a little distance away from Kṛṣṇa was mother Yaśodā, and Kṛṣṇa was surrounded by all of His friends. In front of His eyes was Candrāvalī, and, at the same time, on a chunk of stone in front of the entrance to Vraja stood the demon known as Vṛṣāsura. But even in such circumstances, when Kṛṣṇa saw Rādhārāṇī standing just behind a bush of many creepers, immediately His beautiful eyebrows moved just like lightning toward Her.”
Кохання Радги та Крішни не осквернюють ніякі егоїстичні міркування. Гармонію Їхнього кохання описують так: «Невіддалік Крішни була матір Яшода, а навколо Крішни були всі Його друзі. Просто перед Ним була Чандравалі, і до того ж на кам’яній брилі перед в’їздом у Враджу стояв демон Врішасура. Але коли — навіть за усіх цих обставин — Крішна побачив Радгарані у заростях лози, Його прекрасні брови вмить метнулися до Неї, наче дві блискавиці».
Another instance is described as follows: “On one side of the courtyard the dead body of Śaṅkhāsura was lying, surrounded by many jackals. On another side were many learned brāhmaṇas who were all self-controlled. They were offering nice prayers, which were as soothing as the cool breeze in summer. In front of Kṛṣṇa, Lord Baladeva was standing, causing a cooling effect. But even amid all these different circumstances of soothing and disturbing effects, the lotus flower of ecstatic conjugal love that Kṛṣṇa felt for Rādhārāṇī could not wither.” This love of Kṛṣṇa for Rādhārāṇī is often compared to a blooming lotus; the only difference is that Kṛṣṇa’s love remains ever-increasingly beautiful.
Наводять ще інший приклад: «На одній стороні подвір’я лежало мертве тіло Шанкгасури, навколо нього зграя шакалів. На іншій стороні було багато вчених брахман, що досконало опанували свої чуття. Ці брахмани промовляли вишукані молитви, що заспокоювали, наче прохолодний легіт влітку. Просто перед Крішною стояв Господь Баладева, від якого віяло прохолодою. Але лотос екстатичного кохання Крішни до Радги не в’янув навіть поміж усіх цих різноманітних прохолоджувальних та зсушуючих впливників». Любов Крішни до Радгарані часто порівнюють з квітучим лотосом, і єдина відмінність між ними полягає в тому, що краса квітучого лотосу любови Крішни до Радгарані вічно зростає.
Conjugal love is divided into two portions: vipralambha, or conjugal love in separation, and sambhoga, or conjugal love in direct contact. Vipralambha, separation, has three subdivisions, known as (1) pūrva-rāga, or preliminary attraction, (2) māna, or seeming anger, and (3) pravāsa, or separation by distance.
У стосунках кохання можна виділити такі дві складові: віпраламбга, або кохання у розлуці, і самбгоґа, або кохання у безпосередньому зв’язку. Стосунки віпраламбга далі підрозділяються на три різновиди: 1)пурва-раґа, або початковий потяг; 2)мана, або удаваний гнів; 3)праваса, або розлука через віддаленість у просторі.
When the lover and the beloved have a distinct feeling of not meeting each other, that stage is called pūrva-rāga, or preliminary attraction. In Padyāvalī Rādhārāṇī told Her companion, “My dear friend, I was just going to the bank of the Yamunā, and all of a sudden a very nice boy whose complexion is like a dark blue cloud became visible in front of My eyes. He glanced over Me in a way that I cannot describe. But since this has occurred, I am sorry that I can no longer engage My mind in the duties of My household affairs.” This is an instance of preliminary attraction for Kṛṣṇa. In Śrīmad-Bhāgavatam, Tenth Canto, fifty-third chapter, verse 2, Kṛṣṇa told the messenger brāhmaṇa who came from Rukmiṇī, “My dear brāhmaṇa, just like Rukmiṇī I cannot sleep at night, and My mind is always fixed on her. I know that her brother Rukmī is against Me and that due to his persuasion My marriage with her has been cancelled.” This is another instance of preliminary attraction.
Коли закохані гостро відчувають, що їм не скоро вдасться зустрітися, їхні почуття належать до різновиду пурва-раґа, або початкового потягу. У «Пад’явалі» Радгарані каже Своїй подрузі: «Люба подруго, Я йшла до Ямуни, аж раптом просто на дорозі з’явився напрочуд гарний юнак, чиє тіло кольором нагадувало темно-синю хмару. Він поглянув на Мене, і того погляду описати Я не на силі. То хай вже люди дарують Мені, що відтоді Мій розум тікає хатніх справ». Це — приклад почуттів за початкового потягу до Крішни. У Десятій пісні «Шрімад- Бгаґаватам» (53.2) Крішна, звертаючись до брахмани, якого послала Рукміні, каже: «Любий брахмано! Мене, так само як Рукміні, вночі не береться сон, і Моє серце завжди з нею. Я знаю, що її брат Рукмі лихої думки про Мене і що через це Я не зможу одружитися з нею». Це — інший приклад почуттів за початкового потягу.
As far as māna, or anger, is concerned, there is the following incident described in Gīta-govinda: “When Śrīmatī Rādhārāṇī saw Kṛṣṇa enjoying Himself in the company of several other gopīs, She became a little jealous because Her special prestige was being dimmed. Therefore, She immediately left the scene and took shelter in a nice flower bush where the black drones were humming. Then, hiding Herself behind the creepers, She began to express Her sorrow to one of Her consorts.” This is an instance of a seeming disagreement.
Що стосується мани, або гніву, в «Ґіта-ґовінді» оповідається про такий випадок: «Коли Шріматі Радгарані побачила, як Крішна втішається у товаристві кількох інших ґопі, в Її серце уп’ялася стріла ревнощів, тому що, зрозуміла Вона, Її становище не є виключним, як Вона Собі те уявляла. Тому Вона негайно пішла геть і сховалася поміж квітучих чагарів, серед яких гуділи чорні джмелі. Сховавшись за ліанами, Вона почала виливати смуток Свого серця одній зі Своїх наперсниць». Це — приклад удаваної незгоди.
An example of pravāsa, or being out of contact because of living in a distant place, is given in the Padyāvalī as follows: “Since the auspicious day when Kṛṣṇa left for Mathurā, Śrīmatī Rādhārāṇī has been pressing Her head on one of Her hands and constantly shedding tears. Her face is always wet now, and therefore there is no chance of Her sleeping even for a moment.” When the face becomes wet, the sleeping tendency is immediately removed. So when Rādhārāṇī was always weeping for Kṛṣṇa because of His separation, there was no chance of Her getting any sleep for Herself. In the Prahlāda-saṁhitā Uddhava says, “The Supreme Personality of Godhead, Govinda, panic-stricken due to being pierced by the arrows of Cupid, is always thinking of you [the gopīs], and He is not even accepting His regular lunch. Nor is He getting any proper rest.”
Приклад праваси, коли закоханих розділяє простір, наведений у «Пад’явалі»: «Крішна відбув до Матгури сприятливого дня, але відтак Шріматі Радгарані сидить, обіперши голову на одну руку, і безперервно плаче. Обличчя Її тепер завжди мокре від сліз, і Вона геть-чисто забула, що таке сон». Коли обличчя мокре від сліз, заснути неможливо. Радгарані, безперервно плачучи за Крішною у розлуці з Ним, не могла заснути. У книзі «Прахлада-самхіта» Уддгава каже: «Верховний Бог-Особа, Ґовінда, уражений стрілами Купідона, сильно страждає. Забувши навіть про Свої звичайні їжу та відпочинок, Він невідступно думає про вас [ґопі]».
When the lover and beloved come together and enjoy one another by direct contact, this stage is called sambhoga. There is a statement in Padyāvalī as follows: “Kṛṣṇa embraced Śrīmatī Rādhārāṇī in such an expert manner that He appeared to be celebrating the dancing ceremony of the peacocks.”
Коли закохані сходяться разом і насолоджуються своїми інтимними взаєминами, це називається самбгоґа. У «Пад’явалі» читаємо: «Коли Крішна обвив руками стан Шріматі Радгарані, здалося, що то Він робить з Нею па з урочистої танцювальної церемонії павичів».
Śrī Rūpa Gosvāmī thus ends the fifth wave of his Ocean of the Nectar of Devotion. He offers his respectful obeisances to the Supreme Personality of Godhead, who appeared as Gopāla, the eternal form of the Lord.
На тому Шрі Рупа Ґосвамі завершує п’яту хвилю свого «Океану нектару відданости». Він складає шанобливі поклони Верховному Богові-Особі у подобі Ґопали, вічної форми Господа.
Thus ends the Bhaktivedanta summary study of the third division of Bhakti-rasāmṛta-sindhu in the matter of the five primary relationships with Kṛṣṇa.
Так закінчує Бгактіведанта оглядовий виклад третьої частини книги «Бгакті-расамріта-сіндгу», в якій поданий опис п’яти головних типів стосунків з Крішною.