CHAPTER 36
РОЗДІЛ ТРИДЦЯТЬ ШОСТИЙ
Kaṁsa Sends Akrūra for Kṛṣṇa
Камса посилає Акруру по Крішну
Vṛndāvana was always absorbed in the thought of Kṛṣṇa. Everyone remembered His pastimes and was constantly merged in the ocean of transcendental bliss. But the material world is so contaminated that even in Vṛndāvana the asuras, or demons, tried to disturb the peaceful situation.
Уся Вріндавана думала про Крішну повсякчас. Кожен був занурений в океан трансцендентного блаженства, бо завше згадував Його розваги. Але матеріальний світ дуже занечищений, і тому навіть у Вріндавані асури, демони, пробували порушити мир і спокій.
Once a demon named Ariṣṭāsura entered the village in the form of a great bull with a gigantic body and huge horns, digging up the earth with his hooves. When the demon entered Vṛndāvana, the whole land appeared to tremble, as if there were an earthquake. He roared fiercely, and after digging up the earth on the riverside, he entered the village proper. The fearful roaring of the bull was so piercing that some of the pregnant cows and women had miscarriages. Its body was so big, stout and strong that a cloud hovered over its body just as clouds hover over mountains. Ariṣṭāsura entered Vṛndāvana with such a fearful appearance that just on seeing this great demon all the men and women were afflicted with great fear, and the cows and other animals fled the village.
Одного разу у Вріндавані з’явився демон Аріштасура. Він з’явився в подобі величезного бика з грубим тілом і страшними рогами, й копитами рив землю. Коли демон з’явився у Вріндавані, земля задвигтіла, наче від землетрусу. Люто ревучи, бик зрив копитами цілий берег, а тоді кинувся до самого селища. Він ревів так оглушливо, що в деяких вагітних корів і жінок був викидень. Його тіло було таке величезне й дуже, що на нього сідали хмари, як на гору. Коли у Вріндавані з’явився Аріштасура, на самий вигляд страшного демона кров застигла в жилах у всіх чоловіків та жінок, а корови та інші тварини повтікали з селища.
The situation became very terrible, and all the inhabitants of Vṛndāvana began to cry, “Kṛṣṇa! Kṛṣṇa, please save us!” Kṛṣṇa saw that the cows were running away, and He immediately replied, “Don’t be afraid. Don’t be afraid.” He then appeared before Ariṣṭāsura and said, “You lowest of living entities! Why are you frightening the inhabitants of Gokula? What will you gain by this action? If you have come to challenge My authority, then I am prepared to fight you.” In this way, Kṛṣṇa challenged the demon, and the demon became very angry by the words of Kṛṣṇa. Kṛṣṇa stood before the bull, resting His hand on the shoulder of a friend. The bull proceeded toward Kṛṣṇa in anger. Digging the earth with his hooves, Ariṣṭāsura lifted his tail, and it appeared that clouds were hovering about the tail. His eyes were reddish and moving in anger. Pointing his horns at Kṛṣṇa, he charged Him just like the thunderbolt of Indra. But Kṛṣṇa immediately caught his horns and tossed him away, just as a gigantic elephant repels a small inimical elephant. Although the demon was perspiring and appeared very tired, he took courage and got up. Again he charged Kṛṣṇa with great force and anger. While rushing toward Kṛṣṇa, he breathed very heavily. Kṛṣṇa again caught his horns and immediately threw him to the ground, breaking his horns. Kṛṣṇa then began to kick his body, just as one squeezes a wet cloth on the ground. Being thus kicked by Kṛṣṇa, Ariṣṭāsura rolled over and began to move his legs violently. Bleeding from the mouth and passing stool and urine, his eyes starting from their sockets, he passed to the kingdom of death.
Становище було відчайдушне, жителі Вріндавани заволали: «Крішно! Крішно! Врятуй нас!» Ще Крішна побачив, що корови біжать кудись, і зразу відповів:
— Нічого не бійтеся. — Тоді, вставши навпроти Аріштасури, Крішна звернувся до нього: — Ти, найниціша істото, навіщо лякаєш жителів Ґокули? Чого ти домагаєшся? Якщо це виклик Мені, то Я готовий до бою.
Для бика Крішнині слова був прямий виклик, і демон знавіснів. Розлючений, бик почав сунути на Крішну, Крішна ж стояв перед ним, поклавши руку на плече Свого друга. Аріштасура рив копитами землю, хвіст задрав, аж, здавалося, хмари чіплялися за нього, налиті кров’ю очі оберталися в очницях. Наставивши роги на Крішну, він кинувся на Нього, наче блискавиця Індри. Але Крішна ухопивсь за роги демона і відкинув його геть, як великий сильний слон войовниче слоненя. Демона, знесиленого, кинуло в піт, але, зібравшись на силі і дусі, він підвівся і знов несамовито кинувся на Крішну, важко одсапуючи. Крішна знов спіймав його за роги і кинув об землю, аж роги зламалися. Тоді Крішна почав бити його, як вибивають праником мокру білизну. Аріштасура качався по землі і несамовито хвицав ногами. Його очі повилазили з лоба, і, стікаючи кров’ю, бик, весь у власних випорожненнях, відійшов у царство смерти.
The demigods in the celestial planets showered flowers on Kṛṣṇa for His wonderful achievement. Kṛṣṇa was already the life and soul of the inhabitants of Vṛndāvana, and after killing this demon in the shape of a bull, He became the cynosure of all eyes. With Balarāma, He triumphantly entered Vṛndāvana village, and the inhabitants glorified Him and Balarāma with great jubilation. When a person performs some wonderful feat, his kinsmen and relatives and friends naturally become jubilant.
Півбоги з небесних планет почали сипати на Крішну квіти, прославляючи Його надзвичайні подвиги. Крішна був сама душа жителів Вріндавани, і, вбивши того демона у подобі бика, дарував відраду цілому селищу. Крішна з Баларамою, наче два тріумфатори, вступили у Вріндавану, а жителі радісно вітали і вславлювали Їх. Коли людина здійснює щось надзвичайне, природно, що її рідні й друзі торжествують.
It was after this incident that the great sage Nārada disclosed to Kaṁsa the secret of Kṛṣṇa. Nārada Muni is generally known as deva-darśana, which means that he can be seen only by demigods or persons on the same level with the demigods. But Nārada visited Kaṁsa, who was not at all on the level of the demigods, and allowed Kaṁsa to see him. Of course, Kaṁsa also saw Kṛṣṇa, what to speak of Nārada Muni. But unless one sees the Lord or His devotees with purified eyes, one cannot derive the actual benefit. Of course, anyone who associates with a pure devotee derives imperceptible benefit, which is called ajñāta-sukṛti. One cannot understand how he is making progress, yet he makes progress by seeing the devotee of the Lord. Nārada Muni’s mission was to finish things quickly. Kṛṣṇa appeared in order to kill the demons, and Kaṁsa was the chief among them. Nārada wanted to expedite things; therefore, he immediately approached Kaṁsa with all the real information. “You are to be killed by the eighth son of Vasudeva,” Nārada told Kaṁsa. “That eighth son is Kṛṣṇa. You were misled by Vasudeva into believing that the eighth issue of Vasudeva was a daughter. Actually, the daughter was born to Yaśodā, the wife of Nanda Mahārāja, and Vasudeva exchanged his son for the daughter, so you were misled. Kṛṣṇa is the son of Vasudeva, as is Balarāma. Being afraid of your atrocious nature, Vasudeva has tactfully hidden Them in Vṛndāvana, out of your sight.” Nārada further informed Kaṁsa, “Kṛṣṇa and Balarāma have been living incognito in the care of Nanda Mahārāja. All the asuras, your companions who were sent to Vṛndāvana to kill different children, were killed by Kṛṣṇa and Balarāma.”
Невдовзі великий мудрець Нарада відкрив Камсі одну таємницю щодо Крішни. Нарада Муні відомий як дева-даршана. Це означає, що бачити його здатні лише півбоги або ті, хто, перебуває на одному з ними рівні. Але Нарада прийшов до Камси, що аж ніяк не був на рівні півбогів, і той Нараду побачив. Авжеж, Камса бачив і Крішну, тож те, що він бачив Нараду Муні, не диво. Але назагал, щоб побачити Господа чи Його відданих, слід очистити свій зір. Безперечно, спілкуючись з чистим відданим, людина отримує користь, навіть якщо не відчуває цього, і це зветься аґ’ята-сукріті. Бачачи відданого Господа, вона робить поступ, хоча й не розуміє, як це відбувається. Завдання Наради Муні було якнайшвидше довести справу до кінця. Крішна прийшов, щоб убити демонів, а Камса був найгірший демон. Прагнучи прискорити плин подій, Нарада пішов до Камси розповісти всю правду. Нарада сказав Камсі:
— Тебе має вбити восьмий син Васудеви й Девакі. Цей восьмий їхній син — Крішна. Васудева обдурив тебе, переконавши, що його восьмий нащадок — дівчинка. Насправді ж дочку народила Яшода, дружина Нанди Махараджі. Тоді Васудева поміняв дітей і так тебе перехитрив. І Крішна, і Баларама — сини Васудеви. Боячись твоєї жорстокої натури, Васудева розважливо сховав Їх подалі від твоїх очей, у Вріндавані. — Далі Нарада повідомив Камсу: — Крішна й Баларама живуть невпізнані під опікою Нанди Махараджі. Вони вже вбили всіх твоїх помічників-асурів, яких ти посилав у Вріндавану вбивати дітей.
As soon as Kaṁsa got this information from Nārada Muni, he took out his sharp sword and prepared to kill Vasudeva for his duplicity. But Nārada pacified him. “You are not to be killed by Vasudeva,” he said. “Why are you so anxious to kill him? Better try to kill Kṛṣṇa and Balarāma.” But in order to satisfy his wrath, Kaṁsa arrested Vasudeva and his wife and shackled them in iron chains. Acting on the new information, Kaṁsa immediately called for the Keśī demon and asked him to go to Vṛndāvana immediately to kill Balarāma and Kṛṣṇa. In actuality, Kaṁsa asked Keśī to go to Vṛndāvana to be killed by Kṛṣṇa and Balarāma and thus get salvation.
Почувши таке від Наради Муні, Камса схопився за гострий меч, заміряючись убити Васудеву за дволичність. Але Нарада стримав його.
— То не Васудева має вбити тебе, — сказав він. — Навіщо тобі його смерть? Краще спробуй убити Крішну й Балараму.
Та Камса мав якось дати вихід гніву, тож узяв Васудеву з дружиною під варту і закував їх у кайдани. Діючи згідно із щойно отриманою звісткою, Камса негайно закликав демона Кеші й наказав зараз рушати до Вріндавани привезти звідтіля Крішну й Балараму. Вийшло так, що він послав Кеші у Вріндавану, щоб його вбили Крішна з Баларамою — і Кеші отримав звільнення.
Then Kaṁsa called for his expert elephant trainers, as well as for the wrestlers Cāṇūra, Muṣṭika, Śala, Tośala, etc., and he told them, “My dear friends, try to hear me attentively. At Nanda Mahārāja’s place in Vṛndāvana there are two brothers, Kṛṣṇa and Balarāma. They are actually two sons of Vasudeva. As you know, I have been destined to be killed by Kṛṣṇa; there is a prophecy to this effect. Now I am requesting you to arrange for a wrestling match. People from different parts of the country will come to see the festival. I will arrange to get those two boys here, and you will try to kill Them in the wrestling arena.”
Далі Камса прикликав до себе досвідчених погоничів слонів — Чануру, Муштіку, Шалу й Тошалу та інших, і сказав їм:
— Друзі, слухайте уважно. В домі Нанди Махараджі у Вріндавані перебувають два брати, Крішна й Баларама. Але насправді Вони сини Васудеви. Ви знаєте, що доля рокувала мені вмерти від руки Крішни — так сказав голос з неба. Я прохаю вас влаштувати змагання борців. На це свято зберуться люди з цілої країни, і я беру на себе, щоб ті два хлопці також прибули, а ви постарайтеся вбити Їх на борецькому помості.
Wrestling matches are still enjoyed by people in northern India, and it appears from the statements of Śrīmad-Bhāgavatam that five thousand years ago wrestling was also popular. Kaṁsa planned to arrange such a wrestling competition and to invite people to visit. He also told the trainers of the elephants, “Be sure to bring the elephant named Kuvalayāpīḍa and keep him at the gate of the wrestling arena. Try to capture Kṛṣṇa and Balarāma on Their arrival and have the elephant kill Them.”
В північній Індії місцеві жителі і тепер тішаться борецькими змаганнями, а з «Шрімад-Бгаґаватам» дізнаємось, що ті змагання мали успіх і п’ять тисяч років тому. Камса взяв намір влаштувати таке змагання й запросити на нього багато людей. Погоничам слонів він наказав:
— Мусите привести до входу на борецьку арену слона Кувалаяпіду. Коли Крішна й Баларама прийдуть, спробуйте зупинити Їх при вході, і хай слон Їх уб’є.
Kaṁsa also advised his friends to arrange to worship Lord Śiva by offering animal sacrifices and performing the sacrifice called Dhanur-yajña and the sacrifice performed on the fourteenth day of the moon, known as Caturdaśī. This date falls three days after Ekādaśī, and it is set aside for the worship of Lord Śiva. One of the plenary portions of Lord Śiva is called Kālabhairava. This form of Lord Śiva is worshiped by demons who offer animals killed before him. The process is still current in India in a place called Vaidyanātha-dhāma, where demons offer animal sacrifices to the deity of Kālabhairava. Kaṁsa belonged to this demoniac group. He was also an expert diplomat, and so he quickly arranged for his demon friends to try to kill Kṛṣṇa and Balarāma.
Ще Камса намовив своїх прихильників виконати офіру Господу Шіві — принести в жертву тварин, а також виконати жертвопринесення Дганур-яґ’ю і ще одну яґ’ю, яку виконують на чотирнадцятий день місяця, чатурдаші. Це третій після екадаші день, і його відводять саме на поклоніння Господу Шіві. Одна з повних часток Господа Шіви зветься Калабгайрава, і демони поклоняються Господеві Шіві саме в цій формі, приносячи йому в жертву тварин. Цей звичай досі існує у Вайд’янатга-дгамі в Індії, там демони офірують Калабгайраві тварин. До таких демонів належав і Камса. До того ж він був досвідчений дипломат і тому швидко намовив своїх прихильників убити Крішну й Балараму.
He then called for Akrūra, one of the descendants in the family of Yadu, in which Kṛṣṇa was born as the son of Vasudeva. When Akrūra came to see Kaṁsa, Kaṁsa very politely shook hands with him and said, “My dear Akrūra, actually I have no better friend than you in the Bhoja and Yadu dynasties. You are the most munificent person, so as a friend I am begging charity from you. Actually I have taken shelter of you exactly as King Indra takes shelter of Lord Viṣṇu. I request you to go immediately to Vṛndāvana and find the two boys named Kṛṣṇa and Balarāma. They are the sons of Nanda Mahārāja. Take this nice chariot, especially prepared for the boys, and bring Them here immediately. That is my request to you. Now, my plan is to kill these two boys. As soon as They come in the gate, there will be a giant elephant named Kuvalayāpīḍa waiting, and possibly he will be able to kill Them. But if somehow or other They escape, They will next meet the wrestlers and will be killed by them. That is my plan. And after killing these two boys, I shall kill Vasudeva and Nanda, who are supporters of the Vṛṣṇi and Bhoja dynasties. I shall also kill my father, Ugrasena, and his brother Devaka, because they are actually my enemies and are hindrances to my diplomacy and politics. Thus I shall get rid of all my enemies. Jarāsandha is my father-in-law, and I have a great monkey friend named Dvivida. With their help it will be easy to kill all the kings on the surface of the earth who support the demigods. This is my plan. In this way I shall be free from all opposition, and it will be very pleasant to rule the world without obstruction. You may know also that Śambara, Narakāsura and Bāṇāsura are my intimate friends, and when I begin this war against the kings who support the demigods, they will help me considerably. Surely I shall be rid of all my enemies. Please go immediately to Vṛndāvana and encourage the boys to come here to see the beauty of Mathurā and take pleasure in the wrestling competition.”
Потім Камса закликав Акруру, що належав до родини Яду (Крішна народився в тій самій родині як син Васудеви). Коли Акрура прийшов до Камси, той люб’язно потис йому руку і сказав:
— Любий Акруро, кращого друга за тебе я не маю ні в династії Бгоджа, ані серед Яду. Ти — найщедріший з усіх, і я, як твій друг, благаю в тебе милостині. Я шукаю твоєї допомоги, як Індра шукає допомоги у Господа Вішну. Прошу, негайно їдь у Вріндавану і знайди там двох хлопців — Крішну й Балараму. Вони сини Нанди Махараджі. Для Них приготовано цю чудову колісницю, бери її й поспішись привезти їх сюди. Отаке моє до тебе прохання. Цих двох хлопців я хочу вбити. Біля в’їзду на Них чекатиме велетенський слон Кувалаяпіда, і, сподіваюся, він Їх уб’є. Але якщо Їм вдасться втекти, далі Їх зустрінуть борці, і вже тоді Вони певно загинуть. Такий мій замір: убити цих двох хлопців, а тоді Васудеву й Нанду, що є опорою династій Врішні й Бгоджа. Ще я вб’ю свого батька Уґрасену і його брата Деваку, адже насправді вони мої вороги і все стоять мені поперек дороги в дипломатії й політиці. Так я збудуся всіх ворогів. Джарасандга — мій тесть, і ще я маю друга — мавпу Двівіду. З їхньою допомогою я легко згладжу з лиця землі всіх царів, які на боці півбогів. Такий мій план. Позбувшись усіх суперників, я царюватиму щасливо і без жодних перешкод на всій землі. Ти, мабуть, знаєш, що Шамбара, Наракасура й Банасура — мої близькі друзі. Від них мені буде велика поміч, коли я розпочну війну проти царів, котрі підтримують півбогів. Так я напевно винищу всіх ворогів. То рушай до Вріндавани негайно й запроси тих хлопців приїхати помилуватися краєвидами Матгури й потішитися змаганнями борців.
After hearing this plan of Kaṁsa’s, Akrūra replied, “My dear king, your plan is very excellently made to counteract the hindrances to your diplomatic activities. But you should maintain equilibrium, for the result of your activities may be fruitful or may not be fruitful. After all, man proposes, God disposes. We may make very great plans, but unless they are sanctioned by the supreme authority, they will fail. Everyone in this material world knows that the supernatural power is the ultimate disposer of everything. One may make a very great plan with his fertile brain, but he must know that he will be subjected to the fruits, misery and happiness. But I have nothing to say against your proposal. As a friend, I shall carry out your order and bring Kṛṣṇa and Balarāma here, as you desire.”
Вислухавши про Камсині заміри, Акрура відповів:
— Любий царю, твій план, як подолати перешкоди на шляху твоєї дипломатії, прекрасний. Але маєш зберігати рівновагу, бо ще невідомо, на що поверне. Кінець кінцем, людина мислить, а Бог креслить. Хоч які будуй великі плани, вони не здійсняться, як немає згоди на те від вищої влади. Кожен знає, що в матеріальному світі всім порядкує надприродна сила. Наш плідний розум може будувати великі плани, але слід тямити, що плодом може бути як щастя, так і страждання. Особисто я нічого проти твого задуму не маю. Я твій друг і тому твій загад виконаю — привезу, як ти бажаєш, Крішну й Балараму.
After instructing his friends in various ways, Kaṁsa retired, and Akrūra went back to his home.
Роздавши своїм спільникам накази, Камса пішов геть, Акрура ж повернувся додому.
Thus ends the Bhaktivedanta purport of the thirty-sixth chapter of Kṛṣṇa, “Kaṁsa Sends Akrūra for Kṛṣṇa.”
Так закінчується Бгактіведантів виклад тридцять шостого розділу книги «Крішна, Верховний Бог-Особа», назва якому «Камса посилає Акруру по Крішну».