Mantra Sixteen
МАНТРА ШІСТНАДЦЯТА
Text
Текст
vyūha raśmīn samūha tejo
yat te rūpaṁ kalyāṇa-tamaṁ tat te paśyāmi
yo ’sāv asau puruṣaḥ so ’ham asmi
вйӯха раш́мı̄н самӯха теджо
йат те рӯпам̇ калйа̄н̣атамам̇ тат те паш́йа̄мі
йо ’са̄в асау пурушах̣ со ’хам асмі
Synonyms
Послівний переклад
pūṣan — O maintainer; eka-ṛṣe — the primeval philosopher; yama — the regulating principle; sūrya — the destination of the sūris (great devotees); prājāpatya — the well-wisher of the prajāpatis (progenitors of mankind); vyūha — kindly remove; raśmīn — the rays; samūha — kindly withdraw; tejaḥ — effulgence; yat — so that; te — Your; rūpam — form; kalyāṇa-tamam — most auspicious; tat — that; te — Your; paśyāmi — I may see; yaḥ — one who is; asau — like the sun; asau — that; puruṣaḥ — Personality of Godhead; saḥ — myself; aham — I; asmi — am.
пӯшан—опертя усього; екарше—первинний філософ; йама—той Вищий, що все впорядковує; сӯрйа—мета сурів, великих відданих; пра̄джа̄патйа—той, хто зичить добра пра̄джа̄паті, пращурам людства; вйӯха—усунь, будь ласка; раш́мін—промені; самӯха—будь ласка, відведи; теджах̣—сяйво; йат—так, щоб; те—Твою; рӯпам—форму; калйа̄н̣а-тамам—найбільш сприятливу; тат—ту; те—Твою; паш́йа̄мі—я міг би побачити; йах̣—той, хто; асау—подібний до сонця; асау—той; пурушах̣—Бог-Особа; сах̣—я сам; ахам—я; асмі—є.
Translation
Переклад
O my Lord, O primeval philosopher, maintainer of the universe, O regulating principle, destination of the pure devotees, well-wisher of the progenitors of mankind, please remove the effulgence of Your transcendental rays so that I can see Your form of bliss. You are the eternal Supreme Personality of Godhead, like unto the sun, as am I.
О мій Господь, первинний філософе, опертя всесвіту, вищий судіє, місце призначення чистих відданих, доброзичливце пращурів людства, будь ласка, відведи сяйво Своїх трансцендентних променів, щоб я міг побачити Твою форму блаженства. Ти є вічний Верховний Бог-Особа, подібний до сонця, як і я.
Purport
Коментар
The sun and its rays are one and the same qualitatively. Similarly, the Lord and the living entities are one and the same in quality. The sun is one, but the molecules of the sun’s rays are innumerable. The sun’s rays constitute part of the sun, and the sun and its rays conjointly constitute the complete sun. Within the sun itself resides the sun-god, and similarly within the supreme spiritual planet, Goloka Vṛndāvana, from which the brahma-jyotir effulgence is emanating, the Lord enjoys His eternal pastimes, as verified in the Brahma-saṁhitā (5.29):
Подібно до того, як якісно єдиними є Сонце і його промені, так само якісно єдині Господь і живі істоти. Сонце одне, але корпускул сонячного світла — безліч. Сонячні промені складають частину Сонця, сонячна ж куля разом з промінням складає загальне Сонце, всередині якого перебуває бог Сонця. Подібно до цього і на найвищій планеті Ґолоці Вр̣нда̄вана, що випромінює сяєво брахмаджйоті, перебуває вічний Господь, про що свідчить Брахма-сам̇гіта (5.29), де про Нього сказано так:
lakṣāvṛteṣu surabhīr abhipālayantam
lakṣmī-sahasra-śata-sambhrama-sevyamānaṁ
govindam ādi-puruṣaṁ tam ahaṁ bhajāmi
лакша̄вр̣тешу сурабгı̄р абгіпа̄лайантам
лакшмı̄-сахасра-ш́ата-самбграма-севйама̄нам̇
ґовіндам а̄ді-пурушам̇ там ахам̇ бгаджа̄мі
“I worship Govinda, the primeval Lord, the first progenitor, who is tending the cows fulfilling all desires in abodes filled with spiritual gems and surrounded by millions of wish-fulfilling trees. He is always served with great reverence and affection by hundreds of thousands of Lakṣmīs, or goddesses of fortune.”
«Трансцендентна обитель Господа Кр̣шн̣и — це земля філософського каменю, з якого там зроблені будинки, що стоять у затінку від дерев бажань. Господь доглядає в тому царстві корів сурабгі, а тисячі богинь процвітання, з шанобою схиляючись перед Ним, завжди слугують Йому».
The brahma-jyotir is described in the Brahma-saṁhitā as the rays emanating from that supreme spiritual planet, Goloka Vṛndāvana, just as the sun’s rays emanate from the sun globe. Until one surpasses the glare of the brahma-jyotir, one cannot receive information of the land of the Lord. The impersonalist philosophers, blinded as they are by the dazzling brahma-jyotir, can realize neither the factual abode of the Lord nor His transcendental form. Limited by their poor fund of knowledge, such impersonalist thinkers cannot understand the all-blissful transcendental form of Lord Kṛṣṇa. In this prayer, therefore, Śrī Īśopaniṣad petitions the Lord to remove the effulgent rays of the brahma-jyotir so that the pure devotee can see His all-blissful transcendental form.
Такою в Брахма-сам̇гіті описано обитель Господа Кр̣шн̣и і сказано також, що брахмаджйоті — це сяєво цієї духовної планети Ґолоки Вр̣ндавана, подібно до того, як сонячна куля випромінює сонячні промені. Не подолавши сліпучого сяєва брахмаджйоті, не можна нічого довідатись про Господнє царство. Філософи-імперсоналісти, засліплені сяєвом брахмаджйоті, не спроможні досягнути обителі Господа Кр̣шн̣и, істинної реальності, і побачити Його трансцендентної форми. Такі мислителі, з їхнім обмеженим запасом знань, не здатні бачити сповненого блаженства трансцендентного образу Ш́рı̄ Кр̣шн̣и. Ш́рı̄ Īш́опанішад благає Господа усунути сліпучі промені брахмаджйоті, щоб чистий відданий зміг побачити Його трансцендентний, всеблаженний образ.
By realizing the impersonal brahma-jyotir, one experiences the auspicious aspect of the Supreme, and by realizing the Paramātmā, or all-pervading feature of the Supreme, one experiences an even more auspicious enlightenment. But by meeting the Personality of Godhead Himself face to face, the devotee experiences the most auspicious feature of the Supreme. Since He is addressed as the primeval philosopher and maintainer and well-wisher of the universe, the Supreme Truth cannot be impersonal. This is the verdict of Śrī Īśopaniṣad. The word pūṣan (“maintainer”) is especially significant, for although the Lord maintains all beings, He specifically maintains His devotees. After surpassing the impersonal brahma-jyotir and seeing the personal aspect of the Lord and His most auspicious eternal form, the devotee realizes the Absolute Truth in full.
Осягнувши безособистісне брахмаджйоті, людина на досвіді відчуває цей сприятливий вияв Господа, а осягнувши Парама̄тму, експансію Господа, що проникає у все, вона дізнає ще більшого просвітлення. Але зустрівшись віч-на-віч з Верховним Богом-Особою, відданий пізнає найсприятливіший аспект Всевишнього. До Абсолютної Істини звертаються як до первісного філософа, охоронця й благодійника всесвіту, отже, Її не можна вважати безособистісною. Таким є судження Ш́рı̄ Īш́опанішад. Слово пӯшан — «той, хто все підтримує», є дуже важливим, бо воно стосується Господа, який, хоча і підтримує всі істоти, особливо опікується Своїми відданими. Подолавши імперсональне брахмаджйоті і споглядаючи особистісний аспект Господа в його найбільш сприятливій вічній формі, відданий повністю усвідомлює Абсолютну Істину.
In his Bhagavat-sandarbha, Śrīla Jīva Gosvāmī states: “The complete conception of the Absolute Truth is realized in the Personality of Godhead because He is almighty and possesses full transcendental potencies. The full potency of the Absolute Truth is not realized in the brahma-jyotir; therefore Brahman realization is only partial realization of the Personality of Godhead. O learned sages, the first syllable of the word bhagavān (bha) has two meanings: the first is ‘one who fully maintains,’ and the second is ‘guardian.’ The second syllable (ga) means ‘guide,’ ‘leader’ or ‘creator.’ The syllable vān indicates that every being lives in Him and that He also lives in every being. In other words, the transcendental sound bhagavān represents infinite knowledge, potency, energy, opulence, strength and influence – all without a tinge of material inebriety.”
Ш́рı̄ла Джı̄ва Ґосва̄мı̄ в своїй книзі Бгаґавад-сандарбга стверджує:
татга̄ чаівам̇ ваісш́іст̣йе пра̄пте пӯрн̣а̄вірбга̄ватвена̄кган̣д̣а-таттва-рӯпо ’сау бгаґава̄н брахма ту спгут̣ам апракат̣іта-ваіш́ішт̣йа̄ка̄ратвена тасйаіва̄самйаґ а̄вірбга̄ва ітй а̄ґа̄там
самбгартеті татга̄ бгарта̄
бга-ка̄ро ’ртга-двайа̄нвітах̣
нета̄ ґамайіта̄ срашт̣а̄
ґа-ка̄ра̄ртгас татга̄ муне
аіш́варйасйа самаґрасйа
вı̄рйасйа йаш́асах̣ ш́рійах̣
джн̃а̄на-ваіра̄ґйайош́ ча̄пі
ш́анн̣а̄м̇ бгаґа ітін̇ґана̄
васанті татра бгӯта̄ні
бгӯта̄тманй акгіла̄тмані
са ча бгӯтешв аш́еш́ешу
ва-ка̄ра̄ртгас тато ’вйайах̣
джн̃а̄на-ш́акті-балайш́варйа-вı̄рйа-те джа̄м̇сй аш́ешатах̣
бгаґавач-чгабда-ва̄чйа̄ні віна̄ хейаір ґуна̄дібгіх̣
«Досконале усвідомлення Абсолютної Істини полягає в тому, щоб пізнати Бога-Особу, бо Він всемогутній і володіє всіма трансцендентними потенціями. Довершеність потенцій Абсолютної Істини не реалізується в брахмаджйоті, отже, усвідомлення Брахмана є лише частковим осягненням Бога-Особи. О вчені мудреці, перший склад слова бгаґава̄н має подвійне значення: «той, хто все підтримує» і «той, хто опікується всім». Другий склад ґа вказує на провідника, правителя або ж творця. Склад ва або ба говорить про те, що кожна істота існує в Ньому і що Він також перебуває в кожній істоті. Іншими словами, трансцендентне слово бгаґава̄н вказує на необмежене знання, безконечні потенції, енерґію, багатства, силу й вплив і все це без жодного відтінку матеріального сп’яніння» (Бгаґавад-сандарбга 3.1, 3 – 6).
The Lord fully maintains His unalloyed devotees, and He guides them progressively on the path toward devotional perfection. As the leader of His devotees, He ultimately awards the desired results of devotional service by giving Himself to them. The devotees of the Lord see the Lord eye to eye by His causeless mercy; thus the Lord helps His devotees reach the supermost spiritual planet, Goloka Vṛndāvana. Being the creator, He can bestow all necessary qualifications upon His devotees so that they can ultimately reach Him. The Lord is the cause of all causes. In other words, since there is nothing that caused Him, He is the original cause. Consequently He enjoys His own Self by manifesting His own internal potency. The external potency is not exactly manifested by Him, for He expands Himself as the puruṣas, and it is in these forms that He maintains the features of the material manifestation. By such expansions, He creates, maintains and annihilates the cosmic manifestation.
Господь усіма сторонами піклується про тих, хто неподільно віддається Йому і веде їх шляхом вдосконалення відданого служіння. Бувши проводарем відданих, Він, зрештою, винагороджує їх найбільш бажаним плодом відданого служіння, даруючи їм Себе. Віддані з безпідставної Господньої ласки можуть бачити Його віч-на-віч, і таким чином Господь допомагає Своїм відданим досягти вищої духовної планети — Ґолоки Вр̣нда̄вана. Як творець, Він наділяє Свого відданого всіма необхідними здібностями, щоб відданий, зрештою, міг досягнути Його. Господь є причина всіх причин й немає нічого, що було б Йому причиною, Він — первинне джерело, першопричина. Він насолоджується Сам у Собі, проявляючи Свою внутрішню потенцію.
Його зовнішня потенція не є Його безпосереднім виявленням — Він спочатку проявляє Себе у формі пуруш і уже цими Своїми експансіями Він зусебічно підтримує матеріальне проявлення. Це завдяки Своїм експансіям Він творить, підтримує і знищує все космічне проявлення.
The living entities are also differentiated expansions of the Lord’s Self, and because some of them desire to be lords and imitate the Supreme Lord, He allows them to enter into the cosmic creation with the option to fully utilize their propensity to lord it over nature. Because of the presence of His parts and parcels, the living entities, the entire phenomenal world is stirred into action and reaction. Thus the living entities are given full facilities to lord it over material nature, but the ultimate controller is the Lord Himself in His plenary feature as Paramātmā, the Supersoul, who is one of the puruṣas.
Живі істоти також є індивідуальними експансіями Самого Господа, які відділились від Нього. Деякі з них, мавпуючи Господа, намагаються панувати над природою і Він дозволяє їм увійти в космічне творіння, даруючи можливість повністю реалізувати свою схильність панувати. Внаслідок присутності Його невід’ємних часток, живих істот, все у феноменальному світі приходить до руху, все діє, взаємодіє і породжує наслідки. Живим істотам надаються всі сприятливі умови владарювати над матеріальною природою, хоча остаточним судією і вершителем залишається Сам Господь у вигляді Парама̄тми, Наддуші, Його повновладного вияву, яка є однією з пуруш.
Thus there is a gulf of difference between the living entity (ātmā) and the controlling Lord (Paramātmā), the soul and the Supersoul. Paramātmā is the controller, and the ātmā is the controlled; therefore they are in different categories. Because the Paramātmā fully cooperates with the ātmā, He is known as the constant companion of the living being.
Отже, між живою істотою, а̄тмою, і Парама̄тмою, Господом, що вершить правосуддя, тобто, між душею і Наддушею, існує бездонна різниця. А̄тма̄ підчиняється Парама̄тмі і тому вони ніколи не можуть перебувати на одному й тому ж рівні. А що Парама̄тма̄ в усьому сприяє а̄тмі, то Вона відома як постійний супутник живої істоти.
The all-pervading feature of the Lord – which exists in all circumstances of waking and sleeping as well as in potential states and from which the jīva-śakti (living force) is generated as both conditioned and liberated souls – is known as Brahman. Since the Lord is the origin of both Paramātmā and Brahman, He is the origin of all living entities and all else that exists. One who knows this engages himself at once in the devotional service of the Lord. Such a pure and fully cognizant devotee of the Lord is fully attached to Him in heart and soul, and whenever such a devotee assembles with similar devotees, they have no engagement but the glorification of the Lord’s transcendental activities. Those who are not as perfect as the pure devotees – namely, those who have realized only the Brahman or Paramātmā features of the Lord – cannot appreciate the activities of the perfect devotees. The Lord always helps the pure devotees by imparting necessary knowledge within their hearts, and thus out of His special favor He dissipates all the darkness of ignorance. The speculative philosophers and yogīs cannot imagine this, because they more or less depend on their own strength. As stated in the Kaṭha Upaniṣad (1.2.23), the Lord can be known only by those whom He favors, and not by anyone else. Such special favors are bestowed upon His pure devotees only. Śrī Īśopaniṣad thus points to the favor of the Lord, which is beyond the purview of the brahma-jyotir.
Усепроникаючий вияв Господа, що присутній за всіх обставин: під час сну, неспання, а також в потенційних станах, і з якого джı̄ва-ш́акті (життєва сила) породжується у формі як обумовлених, так і звільнених душ — називають Брахманом.
Господь є джерело як Брахмана, так і Парама̄тми, і тому Він є джерелом усіх живих істот і взагалі усього сущого. Той, хто пізнав це, одразу ж приступає до відданого служіння Господеві. Чисті віддані, які завжди усвідомлюють Господа, усім серцем і душею прихиляються до Нього і, зустрічаючись з такими ж чистими відданими, вже не мислять собі іншого діла, окрім вихваляння трансцендентної Господньої діяльності. Ті ж, хто ще не досягли рівня досконалості чистих відданих, а також ті, хто усвідомив лише такі аспекти Господа, як Брахман і Парама̄тма̄, не здатні правильно оцінювати вчинки досконалих відданих. Господь завжди допомагає чистим відданим і вкладає в їхні серця всі необхідні знання, й відтак, з Його особливої ласки, пітьма невігластва зникає. Цього не можуть уявити спекулятивні філософи та йоґи, тому що вони більшою чи меншою мірою покладаються лише на свої власні сили. В Катга Упанішаді сказано, що Господа можуть пізнати лише ті, до кого Він виявляє Свою особливу ласку, й ніхто інший. Такою особливою милістю Він обдаровує тільки Своїх чистих відданих. Отже, Ш́рı̄ Īш́опанішад вказує на таку Господню милість, яку являє Він, але не брахмаджйоті.