TEXT 15

Devanagari

Деванагарі

मामुपेत्य पुनर्जन्म दु:खालयमशाश्वतम् ।
नाप्‍नुवन्ति महात्मान: संसिद्धिं परमां गता: ॥ १५ ॥

Text

Текст

mām upetya punar janma
duḥkhālayam aśāśvatam
nāpnuvanti mahātmānaḥ
saṁsiddhiṁ paramāṁ gatāḥ

ма̄м упетйа пунар джанма
дух̣кга̄лайам аш́а̄ш́ватам
на̄пнуванті маха̄тма̄нах̣
сам̇сіддгім̇ парама̄м̇ ґата̄х̣

Synonyms

Послівний переклад

mām — Me; upetya — achieving; punaḥ — again; janma — birth; duḥkha-ālayam — place of miseries; aśāśvatam — temporary; na — never; āpnuvanti — attain; mahā-ātmānaḥ — the great souls; saṁsiddhim — perfection; paramām — ultimate; gatāḥ — having achieved.

ма̄м—Мене; упетйа—досягаючи; пунах̣—знову; джанма—народження; дух̣кга-а̄лайам—в місці злигоднів; аш́а̄ш́ватам—тимчасовому; на—ніколи; а̄пнуванті—досягає; маха̄-а̄тма̄нах̣—великі душі; сам̇сіддгім—досконалість; парама̄м—кінцеву; ґата̄х̣—досягнувши.

Translation

Переклад

After attaining Me, the great souls, who are yogīs in devotion, never return to this temporary world, which is full of miseries, because they have attained the highest perfection.

Досягши Мене, великі душі, віддані Мені йоґи, ніколи не повертаються назад у цей тимчасовий, сповнений страждань світ, бо вони сягнули вищої досконалості.

Purport

Коментар

Since this temporary material world is full of the miseries of birth, old age, disease and death, naturally he who achieves the highest perfection and attains the supreme planet, Kṛṣṇaloka, Goloka Vṛndāvana, does not wish to return. The supreme planet is described in Vedic literature as avyakta and akṣara and paramā gati; in other words, that planet is beyond our material vision, and it is inexplicable, but it is the highest goal, the destination for the mahātmās (great souls). The mahātmās receive transcendental messages from the realized devotees and thus gradually develop devotional service in Kṛṣṇa consciousness and become so absorbed in transcendental service that they no longer desire elevation to any of the material planets, nor do they even want to be transferred to any spiritual planet. They only want Kṛṣṇa and Kṛṣṇa’s association, and nothing else. That is the highest perfection of life. This verse specifically mentions the personalist devotees of the Supreme Lord, Kṛṣṇa. These devotees in Kṛṣṇa consciousness achieve the highest perfection of life. In other words, they are the supreme souls.

П О Я С Н Е Н Н Я : Скороминущий матеріальний світ сповнюють страждання, що пов’язані з народженням, старістю, хворобами та смертю, і тому природно, що той, хто досяг найвищої досконалості, піднявшись на верховну планету Кр̣шн̣алоку, Ґолоку Вр̣ндава̄на, не бажає повертатись звідти. У ведичній літературі верховну планету описано як авйакту, акшару та парама̄ ґаті; іншими словами, ця планета перебуває поза нашим матеріальним баченням, вона незбагненна, але вона є найвищою метою, тим місцем, куди потрапляють маха̄тми (великі душі). Маха̄тми сприймають трансцендентне послання од відданих, які пізнали себе, й відтак, поступово вдосконалюючи своє віддане служіння в свідомості Кр̣шн̣и, досягають таких трансцендентних вершин, що більше не бажають піднятись ні на жодну матеріальну планету ба й навіть на жодну планету духовного світу. Вони бажають лише Кр̣шн̣и й спілкування з Ним. В цьому полягає вища досконалість життя. В даному вірші описано саме тих відданих-персоналістів, які вшановують Верховного Господа Кр̣шн̣у. Такі віддані в свідомості Кр̣шн̣и досягають найвищої досконалості життя. Іншими словами, вони є найдосконалішими душами.