TEXT 8

Devanagari

Деванагарі

रसोऽहमप्सु कौन्तेय प्रभास्मि शशिसूर्ययो: ।
प्रणव: सर्ववेदेषु शब्द: खे पौरुषं नृषु ॥ ८ ॥

Text

Текст

raso ’ham apsu kaunteya
prabhāsmi śaśi-sūryayoḥ
praṇavaḥ sarva-vedeṣu
śabdaḥ khe pauruṣaṁ nṛṣu

расо ’хам апсу каунтейа
прабга̄смі ш́аш́і-сӯрйайох̣
пран̣авах̣ сарва-ведешу
ш́абдах̣ кге паурушам̇ нр̣шу

Synonyms

Послівний переклад

rasaḥ — taste; aham — I; apsu — in water; kaunteya — O son of Kuntī; prabhā — the light; asmi — I am; śaśi-sūryayoḥ — of the moon and the sun; praṇavaḥ — the three letters a-u-m; sarva — in all; vedeṣu — the Vedas; śabdaḥ — sound vibration; khe — in the ether; pauruṣam — ability; nṛṣu — in men.

расах̣—смак; ахам—Я; апсу—у воді; каунтейа—син Кунтı̄; прабга̄—світло; асмі—Я є; ш́аш́і-сӯрйайох̣—місяця й сонця; пран̣авах̣—три літери «А-У-М»; сарва—у всіх; ведешу—Ведах; ш́абдах̣— звукова вібрація; кге—в ефірі; паурушам—здібність; нр̣шу—в людині.

Translation

Переклад

O son of Kuntī, I am the taste of water, the light of the sun and the moon, the syllable oṁ in the Vedic mantras; I am the sound in ether and ability in man.

О сину Кунтı̄, Я — смак води, світло сонця й місяця і склад «ом̇» в ведичних мантрах. Я — звук в ефірі й талант в людині.

Purport

Коментар

This verse explains how the Lord is all-pervasive by His diverse material and spiritual energies. The Supreme Lord can be preliminarily perceived by His different energies, and in this way He is realized impersonally. As the demigod in the sun is a person and is perceived by his all-pervading energy, the sunshine, so the Lord, although in His eternal abode, is perceived by His all-pervading diffusive energies. The taste of water is the active principle of water. No one likes to drink sea water, because the pure taste of water is mixed with salt. Attraction for water depends on the purity of the taste, and this pure taste is one of the energies of the Lord. The impersonalist perceives the presence of the Lord in water by its taste, and the personalist also glorifies the Lord for His kindly supplying tasty water to quench man’s thirst. That is the way of perceiving the Supreme. Practically speaking, there is no conflict between personalism and impersonalism. One who knows God knows that the impersonal conception and personal conception are simultaneously present in everything and that there is no contradiction. Therefore Lord Caitanya established His sublime doctrine: acintya bheda- and abheda-tattva – simultaneous oneness and difference.

У цьому вірші пояснюється, як саме Господь проявляє Свою всюдисущість за допомогою Своїх різноманітних матеріальних та духовних енерґій. Верховного Господа можна спочатку відчути через Його різні енерґії, — таким способом усвідомлюють Його безособистісний аспект. Напівбог Сонця — особа, і його присутність можна відчувати в його енерґії, сонячному світлі, яке поширюється скрізь, — так само і Господа, хоча Він і перебуває в Своїй вічній обителі, сприймають через Його енерґії, що проникають й поширюються всюди. Основна якість води — її смак — її дійовий чинник. Пити морську воду неприємно, бо її чистий смак змішано із сіллю. Вода смакує нам залежно від своєї чистоти, і такий чистий смак — одна з Господніх енерґій. Імперсоналіст відчуває присутність Господа у воді через її смак, а персоналіст ще й вихваляє Господа за те, що Він милосердно дає людині смачну воду вгамувати спрагу. Саме так слід сприймати Всевишнього. Насправді між персоналізмом та імперсоналізмом немає ніяких суперечностей. Той, хто пізнав Бога, знає, що поняття про імперсональне та особистісне присутнє водночас у всьому без жодних суперечностей. Тому Господь Чаітанйа утвердив Свою величну доктрину ачінтйа бгеда-й-абгеда-таттви: одночасної єдності й відмінності.

The light of the sun and the moon is also originally emanating from the brahma-jyotir, which is the impersonal effulgence of the Lord. And praṇava, or the oṁ-kāra transcendental sound in the beginning of every Vedic hymn, addresses the Supreme Lord. Because the impersonalists are very much afraid of addressing the Supreme Lord Kṛṣṇa by His innumerable names, they prefer to vibrate the transcendental sound oṁ-kāra. But they do not realize that oṁ-kāra is the sound representation of Kṛṣṇa. The jurisdiction of Kṛṣṇa consciousness extends everywhere, and one who knows Kṛṣṇa consciousness is blessed. Those who do not know Kṛṣṇa are in illusion, and so knowledge of Kṛṣṇa is liberation, and ignorance of Him is bondage.

Світло сонця й місяця також первісно випромінюється з брахмаджйоті, яке є безособистісним сяєвом Господа. І пран̣ава, тобто трансцендентний звук ом̇ка̄ра, що ним починається кожний ведичний гімн, є зверненням до Верховного Господа. Імперсоналісти дуже бояться звертатись до Верховного Господа Кр̣шн̣и за Його незчисленними іменами, і тому вони вважають за краще викликати вібрацію трансцендентного звуку ом̇ка̄ри. Вони не усвідомлюють того, що ом̇ка̄ра — це звуковий образ Кр̣шн̣и. Повноваження свідомості Кр̣шн̣и поширюються скрізь, і благословенний той, хто пізнав свідомість Кр̣шн̣и. Ті ж, хто не знає Кр̣шн̣и, перебувають в ілюзії, і, отже, знання про Кр̣шн̣у є звільненням, а забуття Його — рабством.