TEXT 26

Devanagari

Деванагарі

वेदाहं समतीतानि वर्तमानानि चार्जुन ।
भविष्याणि च भूतानि मां तु वेद न कश्चन ॥ २६ ॥

Text

Текст

vedāhaṁ samatītāni
vartamānāni cārjuna
bhaviṣyāṇi ca bhūtāni
māṁ tu veda na kaścana

веда̄хам̇ саматı̄та̄ні
вартама̄на̄ні ча̄рджуна
бгавішйа̄н̣і ча бгӯта̄ні
ма̄м̇ ту веда на каш́чана

Synonyms

Послівний переклад

veda — know; aham — I; samatītāni — completely past; vartamānāni — present; ca — and; arjuna — O Arjuna; bhaviṣyāṇi — future; ca — also; bhūtāni — all living entities; mām — Me; tu — but; veda — knows; na — not; kaścana — anyone.

веда—знаю; ахам—Я; саматı̄та̄ні—усе минуле; вартама̄на̄ні—теперішнє; ча —також; арджуна—Арджуна; бгавішйа̄н̣і—майбутнє; ча—також; бгӯта̄ні—усі живі істоти; ма̄м—Мене; ту—але; веда—знає; на—не; каш́чана—кожний.

Translation

Переклад

O Arjuna, as the Supreme Personality of Godhead, I know everything that has happened in the past, all that is happening in the present, and all things that are yet to come. I also know all living entities; but Me no one knows.

О Арджуно, як Верховний Бог-Особа, Я знаю все, що відбувалось у минулому, все, що відбувається тепер, і все, що гряде. Я також знаю всіх живих істот, — Мене ж не знає ніхто.

Purport

Коментар

Here the question of personality and impersonality is clearly stated. If Kṛṣṇa, the form of the Supreme Personality of Godhead, were māyā, material, as the impersonalists consider Him to be, then like the living entity He would change His body and forget everything about His past life. Anyone with a material body cannot remember his past life, nor can he foretell his future life, nor can he predict the outcome of his present life; therefore he cannot know what is happening in past, present and future. Unless one is liberated from material contamination, he cannot know past, present and future.

Тут чітко з’ясовано питання про особистісне й імперсональне. Якби Кр̣шн̣а, форма Верховного Бога-Особи, був, як вважають імперсоналісти, ма̄йею, матеріальним за природою, то Він, як і кожна жива істота, змінював би Свої тіла й геть забував би Своє попереднє життя. Той, хто має матеріальне тіло, не здатний пам’ятати свого минулого життя, не може прорікти майбутнього життя і не в змозі передбачити, які плоди принесе йому теперішнє життя; отже, він не може знати про події минулого, теперішнього й майбутнього. Не звільнившись від матеріальної скверни, не можна дізнатись про минуле, теперішнє і майбутнє.

Unlike the ordinary human being, Lord Kṛṣṇa clearly says that He completely knows what happened in the past, what is happening in the present, and what will happen in the future. In the Fourth Chapter we have seen that Lord Kṛṣṇa remembers instructing Vivasvān, the sun-god, millions of years ago. Kṛṣṇa knows every living entity because He is situated in every living being’s heart as the Supersoul. But despite His presence in every living entity as Supersoul and His presence as the Supreme Personality of Godhead, the less intelligent, even if able to realize the impersonal Brahman, cannot realize Śrī Kṛṣṇa as the Supreme Person. Certainly the transcendental body of Śrī Kṛṣṇa is not perishable. He is just like the sun, and māyā is like a cloud. In the material world we can see that there is the sun and that there are clouds and different stars and planets. The clouds may cover all these in the sky temporarily, but this covering is only apparent to our limited vision. The sun, moon and stars are not actually covered. Similarly, māyā cannot cover the Supreme Lord. By His internal potency He is not manifest to the less intelligent class of men. As it is stated in the third verse of this chapter, out of millions and millions of men, some try to become perfect in this human form of life, and out of thousands and thousands of such perfected men, hardly one can understand what Lord Kṛṣṇa is. Even if one is perfected by realization of impersonal Brahman or localized Paramātmā, he cannot possibly understand the Supreme Personality of Godhead, Śrī Kṛṣṇa, without being in Kṛṣṇa consciousness.

Господь Кр̣шн̣а ясно каже, що, на відміну од звичайної людини, Він вичерпно знає про всі події минулого, про все, що діється тепер, і про всі грядущі події. З четвертої глави ми довідуємось, що Господь Кр̣шн̣а пам’ятає, як мільйони років тому Він навчав Вівасва̄на, бога Сонця. Кр̣шн̣а перебуває в серці кожної живої істоти як Наддуша, і тому Він знає кожну живу істоту. Однак, незважаючи на те, що Він присутній у серці кожного у вигляді Наддуші і те, що Він суть Верховний Бог-Особа, нетямущі люди, навіть якщо вони здатні усвідомити безособистісного Брахмана, не можуть осягти Ш́рı̄ Кр̣шн̣у як Верховну Особу. Звичайно, трансцендентне тіло Кр̣шн̣и нетлінне. Він — як те сонце, а ма̄йа̄ — як туча. Ми бачимо, що в матеріальному світі існують сонце, хмари, а також різні зірки й планети. Хмари можуть на деякий час заслати всі небесні світила, проте вони ховають їх лише од наших недосконалих очей. Сонце, Місяць та зорі насправді нічим не прикриті. Так само і майа̄ не може покрити Верховного Господа. Завдяки Своїй внутрішній потенції Він лишається непроявленим для недалеких людей. Як сказано в третьому вірші цієї глави, серед багатьох-багатьох мільйонів людей лише деякі прагнуть досконалості в людській формі життя, а серед тисяч і тисяч таких досконалих людей навряд чи є один, що здатний зрозуміти, хто ж такий Господь Кр̣шн̣а. Навіть досконалий знавець, що осягнув безособистісного Брахмана або ж йоґ, що бачить локалізовану Парама̄тму, не зможуть пізнати Верховного Бога-Особу, Ш́рı̄ Кр̣шн̣у, якщо не перебуватимуть в свідомості Кр̣шн̣и.