Skip to main content

TEXT 40

TEXT 40

Devanagari

Деванагарі

श्रीभगवानुवाच
पार्थ नैवेह नामुत्र विनाशस्तस्य विद्यते ।
न हि कल्याणकृत्कश्चिद्दुर्गतिं तात गच्छति ॥ ४० ॥

Text

Текст

śrī-bhagavān uvāca
pārtha naiveha nāmutra
vināśas tasya vidyate
na hi kalyāṇa-kṛt kaścid
durgatiṁ tāta gacchati
ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча
па̄ртга наівеха на̄мутра
віна̄ш́ас тасйа відйате
на хі калйа̄н̣а-кр̣т каш́чід
дурґатім̇ та̄та ґаччгаті

Synonyms

Послівний переклад

śrī-bhagavān uvāca — the Supreme Personality of Godhead said; pārtha — O son of Pṛthā; na eva — never is it so; iha — in this material world; na — never; amutra — in the next life; vināśaḥ — destruction; tasya — his; vidyate — exists; na — never; hi — certainly; kalyāṇa-kṛt — one who is engaged in auspicious activities; kaścit — anyone; durgatim — to degradation; tāta — My friend; gacchati — goes.

ш́рı̄-бгаґава̄н ува̄ча—Верховний Бог-Особа сказав; па̄ртга—син Пр̣тги; на ева—ніколи такого не буває; іха—у цьому матеріальному світі; на—ніколи; амутра—в наступному житті; віна̄ш́ах̣— руйнування; тасйа—його; відйате—існує; на—ніколи; хі—неодмінно; калйа̄н̣а-кр̣т—той, хто зайнятий сприятливою діяльністю; каш́чіт—кожен; дурґатім—до занепаду; та̄та—Мій друг; ґаччгаті—йде.

Translation

Переклад

The Supreme Personality of Godhead said: Son of Pṛthā, a transcendentalist engaged in auspicious activities does not meet with destruction either in this world or in the spiritual world; one who does good, My friend, is never overcome by evil.

Верховний Бог-Особа сказав: Сину Пр̣тги, трансценденталіст, що вдається до сприятливої діяльності, не зазнає загибелі ні в цьому світі, ні в світі духовному. Мій друже, зло ніколи не переможе того, хто творить добро.

Purport

Коментар

In the Śrīmad-Bhāgavatam (1.5.17) Śrī Nārada Muni instructs Vyāsadeva as follows:

В Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (1.5.17) Ш́рı̄ На̄рада Муні так повчає Вйа̄садеву:

tyaktvā sva-dharmaṁ caraṇāmbujaṁ harer
bhajann apakvo ’tha patet tato yadi
yatra kva vābhadram abhūd amuṣya kiṁ
ko vārtha āpto ’bhajatāṁ sva-dharmataḥ
тйактва̄ сва-дгармам̇ чаран̣а̄мбуджам̇ харер
бгаджанн апакво ’тга патет тато йаді
йатра ква ва̄бгадрам абгӯд амушйа кім̇
ко ва̄ртга а̄пто ’бгаджата̄м̇ сва-дгарматах̣

“If someone gives up all material prospects and takes complete shelter of the Supreme Personality of Godhead, there is no loss or degradation in any way. On the other hand a nondevotee may fully engage in his occupational duties and yet not gain anything.” For material prospects there are many activities, both scriptural and customary. A transcendentalist is supposed to give up all material activities for the sake of spiritual advancement in life, Kṛṣṇa consciousness. One may argue that by Kṛṣṇa consciousness one may attain the highest perfection if it is completed, but if one does not attain such a perfectional stage, then he loses both materially and spiritually. It is enjoined in the scriptures that one has to suffer the reaction for not executing prescribed duties; therefore one who fails to discharge transcendental activities properly becomes subjected to these reactions. The Bhāgavatam assures the unsuccessful transcendentalist that there need be no worries. Even though he may be subjected to the reaction for not perfectly executing prescribed duties, he is still not a loser, because auspicious Kṛṣṇa consciousness is never forgotten, and one so engaged will continue to be so even if he is lowborn in the next life. On the other hand, one who simply follows strictly the prescribed duties need not necessarily attain auspicious results if he is lacking in Kṛṣṇa consciousness.

«Якщо хтось облишає всі матеріальні сподівання й цілком вдається до заступництва Верховного Бога-Особи, він нічого не втрачає й не зазнає занепаду. З іншого боку, невідданий може бездоганно виконувати свої фахові обов’язки й однак нічого не здобути». Для здійснення матеріальних планів існує різноманітна традиційна й визначена у ш́а̄страх діяльність. Трансценденталіст же повинен відмовитись од будь-якої матеріальної діяльності задля духовного поступу в житті, в свідомості Кр̣шн̣и. Хтось може заперечити, що, мовляв, на шляху свідомості Кр̣шн̣и можна досягти досконалості лише пройшовши його до кінця, а якщо ж людина не досягла такого досконалого стану, то вона програє як з матеріального, так і з духовного погляду. Ш́а̄стри вчать, що людина мусить страждати від наслідків невиконання визначених їй обов’язків, і той, хто не зможе належними чином виконувати трансцендентної діяльності, споживатиме гіркі плоди такого нехтування обов’язками. Бга̄ґаватам запевняє невдалого трансценденталіста, що йому нема чого хвилюватись. Навіть якщо він і зазнаватиме впливу зворотніх наслідків на невдале виконання визначених обов’язків, все одно він не програє, тому що благотворна свідомість Кр̣шн̣и ніколи не забувається, і той, хто вже відчував її, в майбутньому знову звернеться до неї, хоч, можливо, і народиться наступного життя в низькій родині. З іншого боку, ще невідомо, чи досягне сприятливих результатів той, хто лише строго дотримується визначених обов’язків, але якщо йому бракує свідомості Кр̣шн̣и.

The purport may be understood as follows. Humanity may be divided into two sections, namely, the regulated and the nonregulated. Those who are engaged simply in bestial sense gratifications without knowledge of their next life or spiritual salvation belong to the nonregulated section. And those who follow the principles of prescribed duties in the scriptures are classified amongst the regulated section. The nonregulated section, both civilized and noncivilized, educated and noneducated, strong and weak, are full of animal propensities. Their activities are never auspicious, because while enjoying the animal propensities of eating, sleeping, defending and mating, they perpetually remain in material existence, which is always miserable. On the other hand, those who are regulated by scriptural injunctions, and who thus rise gradually to Kṛṣṇa consciousness, certainly progress in life.

Це слід розуміти так. Людей можна розділити на дві групи: ті, хто веде впорядкований спосіб життя і хто — невпорядкований. Ті, хто занурився лише у тваринне чуттєве задоволення, не відаючи про наступне життя й духовне визволення, складають ту частину людства, що веде невпорядковане життя. А ті, що живуть згідно з приписами ш́а̄стр, складають іншу групу. Ті, що живуть невпорядкованим життям, цивілізовані чи нецивілізовані, освічені чи неосвічені, сильні чи слабкі, — сповнені тваринних нахилів. Їхня діяльність завжди несприятлива, тому що, задовольняючи тваринні нахили до їжі, сну, самозахисту й злягання, вони довічно залишатимуться в матеріальному, завжди злиденному, існуванні. З іншого боку, життя тих, що керуються приписами ш́а̄стр й поступово піднімаються до свідомості Кр̣шн̣и, неодмінно повертає на краще.

Those who are following the path of auspiciousness can be divided into three sections, namely (1) the followers of scriptural rules and regulations who are enjoying material prosperity, (2) those who are trying to find ultimate liberation from material existence, and (3) those who are devotees in Kṛṣṇa consciousness. Those who are following the rules and regulations of the scriptures for material happiness may be further divided into two classes: those who are fruitive workers and those who desire no fruit for sense gratification. Those who are after fruitive results for sense gratification may be elevated to a higher standard of life – even to the higher planets – but still, because they are not free from material existence, they are not following the truly auspicious path. The only auspicious activities are those which lead one to liberation. Any activity which is not aimed at ultimate self-realization or liberation from the material bodily concept of life is not at all auspicious. Activity in Kṛṣṇa consciousness is the only auspicious activity, and anyone who voluntarily accepts all bodily discomforts for the sake of making progress on the path of Kṛṣṇa consciousness can be called a perfect transcendentalist under severe austerity. And because the eightfold yoga system is directed toward the ultimate realization of Kṛṣṇa consciousness, such practice is also auspicious, and no one who is trying his best in this matter need fear degradation.

Тих, хто обрав сприятливий для духовного поступу шлях, можна поділити на три групи: 1) вірних послідовників заповідей та статуту ш́а̄стр, які насолоджуються матеріальним процвітанням; 2) тих, хто прагне остаточно звільнитись від матеріального існування і, 3) відданих у свідомості Кр̣шн̣и. Далі, тих, хто дотримується заповідей і статуту ш́а̄стр задля матеріального щастя, можна поділити ще на два класи: кармічних працівників і тих, хто не прагне плодів роботи для свого чуттєвого задоволення. Кармı̄, що прагнуть результатів своєї праці для того, щоб задовольняти свої чуття, можуть сягнути більш високого життєвого рівня і навіть вищих планет, однак вони не вільні від матеріального існування, отже, їх шлях насправді не дуже сприятливий. Сприятливими є лише ті дії, що ведуть до звільнення. Будь-яка діяльність, що не передбачає остаточного самоусвідомлення або звільнення від матеріалістичних тілесних уявлень про життя, ніколи не буде сприятливою. Єдиною сприятливою діяльністю є діяльність в свідомості Кр̣шн̣и, і кожен, хто добровільно приймає всі тілесні незручності задля того, щоб йти вперед шляхом свідомості Кр̣шн̣и, може називатися досконалим трансценденталістом, який веде строге аскетичне життя. Система восьмиступеневої йоґи скерована на досягнення свідомості Кр̣шн̣и, і тому вона також є сприятливою, й ніхто не повинен боятись занепаду, якщо він докладає всіх зусиль на цій терені.