Skip to main content

TEXTS 20-23

TEXTS 20-23

Devanagari

Деванагарі

यत्रोपरमते चित्तं निरुद्धं योगसेवया ।
यत्र चैवात्मनात्मानं पश्यन्नात्मनि तुष्यति ॥ २० ॥
सुखमात्यन्तिकं यत्तद्‍बुद्धिग्राह्यमतीन्द्रियम् ।
वेत्ति यत्र न चैवायं स्थितश्चलति तत्त्वत: ॥ २१ ॥
यं लब्ध्वा चापरं लाभं मन्यते नाधिकं तत: ।
यस्मिन्स्थितो न दु:खेन गुरुणापि विचाल्यते ॥ २२ ॥
तं विद्याद्दु:खसंयोगवियोगं योगसंज्ञितम् ॥ २३ ॥

Text

Текст

yatroparamate cittaṁ
niruddhaṁ yoga-sevayā
yatra caivātmanātmānaṁ
paśyann ātmani tuṣyati
йатропарамате чіттам̇
ніруддгам̇ йоґа-севайа̄
йатра чаіва̄тмана̄тма̄нам̇
паш́йанн а̄тмані тушйаті
sukham ātyantikaṁ yat tad
buddhi-grāhyam atīndriyam
vetti yatra na caivāyaṁ
sthitaś calati tattvataḥ
сукгам а̄тйантікам̇ йат тад
буддгі-ґра̄хйам атı̄ндрійам
ветті йатра на чаіва̄йам̇
стгіташ́ чалаті таттватах̣
yaṁ labdhvā cāparaṁ lābhaṁ
manyate nādhikaṁ tataḥ
yasmin sthito na duḥkhena
guruṇāpi vicālyate
йам̇ лабдгва̄ ча̄парам̇ ла̄бгам̇
манйате на̄дгікам̇ татах̣
йасмін стгіто на дух̣кгена
ґурун̣а̄пі віча̄лйате
taṁ vidyād duḥkha-saṁyoga-
viyogaṁ yoga-saṁjñitam
там̇ відйа̄д дух̣кга-сам̇йоґа-
війоґам̇ йоґа-сам̇джн̃ітам

Synonyms

Послівний переклад

yatra — in that state of affairs where; uparamate — cease (because one feels transcendental happiness); cittam — mental activities; niruddham — being restrained from matter; yoga-sevayā — by performance of yoga; yatra — in which; ca — also; eva — certainly; ātmanā — by the pure mind; ātmānam — the Self; paśyan — realizing the position of; ātmani — in the Self; tuṣyati — one becomes satisfied; sukham — happiness; ātyantikam — supreme; yat — which; tat — that; buddhi — by intelligence; grāhyam — accessible; atīndriyam — transcendental; vetti — one knows; yatra — wherein; na — never; ca — also; eva — certainly; ayam — he; sthitaḥ — situated; calati — moves; tattvataḥ — from the truth; yam — that which; labdhvā — by attainment; ca — also; aparam — any other; lābham — gain; manyate — considers; na — never; adhikam — more; tataḥ — than that; yasmin — in which; sthitaḥ — being situated; na — never; duḥkhena — by miseries; guruṇā api — even though very difficult; vicālyate — becomes shaken; tam — that; vidyāt — you must know; duḥkha-saṁyoga — of the miseries of material contact; viyogam — extermination; yoga-saṁjñitam — called trance in yoga.

йатра—за такого стану речей, коли; упарамате—припиняється (тому, що людина відчуває трансцендентне щастя); чіттам—розумова діяльність; ніруддгам—відчужений од матерії; йоґа-севайа̄— заняттям йоґою; йатра—в якому; ча—також; ева—неодмінно; а̄тмана̄—чистим розумом; а̄тма̄нам—«я»; паш́йан—усвідомлюючи становище; а̄тмані—в собі; тушйаті—стає задоволеним; сукгам—щастя; а̄тйантікам—найвище; йат—котре; тат—те; буддгі—інтелектом; ґра̄хйам—що прийняте; атı̄ндрійам—трансцендентне; ветті—знає; йатра—де; на—ніколи; ча—також; ева—неодмінно; айам—він; стгітах̣—розташований; чалаті—рухається; таттватах̣—від істини; йам—той, хто; лабдгва̄—досягає; ча— також; апарам—будь-який інший; ла̄бгам—виграє; манйате—розглядає; на—ніколи; адгікам—більш; татах̣—ніж той; йасмін—в якому; стгітах̣—розташований; на—ніколи; дух̣кгена—нещастями; ґурун̣а̄ апі—хоча навіть й дуже важко; віча̄лйате—стає схвильованим; там—той; відйа̄т—ти мусиш знати; дух̣кга-сам̇йоґа— нещастя внаслідок зв’язку з матерією; війоґам—винищування; йоґа-сам̇джн̃ітам—називають трансом.

Translation

Переклад

In the stage of perfection called trance, or samādhi, one’s mind is completely restrained from material mental activities by practice of yoga. This perfection is characterized by one’s ability to see the Self by the pure mind and to relish and rejoice in the Self. In that joyous state, one is situated in boundless transcendental happiness, realized through transcendental senses. Established thus, one never departs from the truth, and upon gaining this he thinks there is no greater gain. Being situated in such a position, one is never shaken, even in the midst of greatest difficulty. This indeed is actual freedom from all miseries arising from material contact.

На стадії досконалості, яку називають трансом, або сама̄дгі, матеріально спрямована діяльність розуму повністю гамується завдяки заняттям йоґою. Здатність бачити свою сутність чистим розумом й відчувати вищий смак і радість у собі є характерною ознакою такої досконалості. Перебуваючи в такому блаженному стані, людина за допомогою своїх трансцендентних чуттів зазнає безмежного трансцендентного щастя. Пізнавши його, вона ніколи не відхиляється од істини, бо вважає, що немає вищого здобутку. За такого стану вона залишається непохитною навіть посеред найбільших труднощів. Це і є справжня свобода від усіх злигоднів, що постають із зв’язку з матерією.

Purport

Коментар

By practice of yoga one becomes gradually detached from material concepts. This is the primary characteristic of the yoga principle. And after this, one becomes situated in trance, or samādhi, which means that the yogī realizes the Supersoul through transcendental mind and intelligence, without any of the misgivings of identifying the self with the Superself. Yoga practice is more or less based on the principles of the Patañjali system. Some unauthorized commentators try to identify the individual soul with the Supersoul, and the monists think this to be liberation, but they do not understand the real purpose of the Patañjali system of yoga. There is an acceptance of transcendental pleasure in the Patañjali system, but the monists do not accept this transcendental pleasure, out of fear of jeopardizing the theory of oneness. The duality of knowledge and knower is not accepted by the nondualist, but in this verse transcendental pleasure – realized through transcendental senses – is accepted. And this is corroborated by Patañjali Muni, the famous exponent of the yoga system. The great sage declares in his Yoga-sūtras (4.33): puruṣārtha-śūnyānāṁ guṇānāṁ pratiprasavaḥ kaivalyaṁ svarūpa-pratiṣṭhā vā citi-śaktir iti.

Практикуючи йоґу, людина поступово збувається матеріальних уявлень. Це — найважливіший принцип йоґи. Після того людина входить в стан трансу, або сама̄дгі, і це означає, що вона за допомогою трансцендентного розуму та інтелекту усвідомила Наддушу, чітко відрізняючи себе від Верховної душі. Методику йоґи в більшій або меншій мірі засновано на засадах системи Патан̃джалі. Деякі неавторитетні коментатори намагаються ототожнити індивідуальну душу з Наддушею, а моністи вважають, що це і є звільнення, але вони не розуміють істинної мети системи йоґи Патан̃джалі. В системі Патан̃джалі визнано трансцендентну насолоду, але моністи не визнають її, остерігаючись підставити під сумнів теорію єдності. Моністи не визнають різниці між знанням і тим, хто пізнає, але в даному вірші прийнято трансцендентну насолоду, якої дізнають за допомогою трансцендентних чуттів. І Патан̃джалі Муні, знаменитий тлумач системи йоґи, підтримує такий погляд. Великий мудрець каже в своїх Йоґа-сӯтрах (4.34): пуруша̄ртга-ш́ӯнйа̄на̄м̇ ґун̣а̄на̄м̇ пратіпрасавах̣ каівалйам̇ сварӯпа-пратішт̣га̄ ва̄ чіті-ш́актір іті.

This citi-śakti, or internal potency, is transcendental. Puruṣārtha means material religiosity, economic development, sense gratification and, at the end, the attempt to become one with the Supreme. This “oneness with the Supreme” is called kaivalyam by the monist. But according to Patañjali, this kaivalyam is an internal, or transcendental, potency by which the living entity becomes aware of his constitutional position. In the words of Lord Caitanya, this state of affairs is called ceto-darpaṇa-mārjanam, or clearance of the impure mirror of the mind. This “clearance” is actually liberation, or bhava-mahā-dāvāgni-nirvāpaṇam. The theory of nirvāṇa – also preliminary – corresponds with this principle. In the Bhāgavatam (2.10.6) this is called svarūpeṇa vyavasthitiḥ. The Bhagavad-gītā also confirms this situation in this verse.

Ця чіті-ш́акті, або внутрішня потенція, — трансцендентна. Пуруша̄ртга означає матеріально спрямовану релігійність, економічний розвиток, чуттєве задоволення і, зрештою, прагнення злитись із Всевишнім. Таку «єдність із Всевишнім» моністи називають каівалйам. Але, згідно з Патан̃джалі, каівалйам — це внутрішня, або трансцендентна потенція, за допомогою якої жива істота усвідомлює своє одвічне природне становище. Господь Чаітанйа називає такий стан чето-дарпан̣а-ма̄рджанам, очищенням забрудненого свічада розуму. Це «очищення» насправді і є звільнення, або бгава- маха̄-да̄ва̄ґні-нірва̄пан̣ам. Теорія нірва̄н̣и — як підготовчої стадії — також не суперечить цьому принципові. В Бга̄ґаватам (2.10.6) це називано сварӯпен̣а вйавастгітіх̣. У даному вірші Бгаґавад-ґı̄та̄ також підтримує таке положення.

After nirvāṇa, or material cessation, there is the manifestation of spiritual activities, or devotional service to the Lord, known as Kṛṣṇa consciousness. In the words of the Bhāgavatam, svarūpeṇa vyavasthitiḥ: this is the “real life of the living entity.” Māyā, or illusion, is the condition of spiritual life contaminated by material infection. Liberation from this material infection does not mean destruction of the original eternal position of the living entity. Patañjali also accepts this by his words kaivalyaṁ svarūpa-pratiṣṭhā vā citi-śaktir iti. This citi-śakti, or transcendental pleasure, is real life. This is confirmed in the Vedānta-sūtra (1.1.12) as ānanda-mayo ’bhyāsāt. This natural transcendental pleasure is the ultimate goal of yoga and is easily achieved by execution of devotional service, or bhakti-yoga. Bhakti-yoga will be vividly described in the Seventh Chapter of Bhagavad-gītā.

Після нірва̄н̣и, тобто припинення матеріальної діяльності, проявляється діяльність духовна, або віддане служіння Господу, тобто свідомість Кр̣шн̣и. В Бга̄ґаватам пояснюється, що сварӯпен̣а вйавастгітіх̣ означає «істинне життя живої істоти». Ма̄йа̄, або ілюзія, — це опоганений матеріальною заразою стан духовного життя. Звільнення від такої матеріальної інфекції не означає руйнування одвічного первинного становища живої істоти. Патан̃джалі також визнає це, кажучи: каівалйам̇ сварӯпа-пратішт̣га̄ ва̄ чіті-ш́актір іті. Ця чіті-ш́акті, або трансцендентна насолода і є справжнє життя. Це також підтверджено у Веда̄нта-сӯтрі (1.1.12): а̄нанда-майо ’бгйа̄са̄т. Природна трансцендентна насолода є кінцевою метою йоґи і її легко досягнути за допомогою відданого служіння Господеві, бгакті-йоґи. Бгакті-йоґу виразно описано в сьомій главі Бгаґавад-ґı̄ти.

In the yoga system, as described in this chapter, there are two kinds of samādhi, called samprajñāta-samādhi and asamprajñāta-samādhi. When one becomes situated in the transcendental position by various philosophical researches, he is said to have achieved samprajñāta-samādhi. In the asamprajñāta-samādhi there is no longer any connection with mundane pleasure, for one is then transcendental to all sorts of happiness derived from the senses. When the yogī is once situated in that transcendental position, he is never shaken from it. Unless the yogī is able to reach this position, he is unsuccessful. Today’s so-called yoga practice, which involves various sense pleasures, is contradictory. A yogī indulging in sex and intoxication is a mockery. Even those yogīs who are attracted by the siddhis (perfections) in the process of yoga are not perfectly situated. If yogīs are attracted by the by-products of yoga, then they cannot attain the stage of perfection, as is stated in this verse. Persons, therefore, indulging in the make-show practice of gymnastic feats or siddhis should know that the aim of yoga is lost in that way.

Як з’ясовано в даній главі, в системі йоґи є два різновиди сама̄дгі, які називають сампраджн̃а̄та-сама̄дгі і асампраджн̃а̄та-сама̄дгі. Коли людина шляхом різних філософських досліджень досягає трансцендентного стану, кажуть, що вона досягла сампраджн̃ата- сама̄дгі. Але стан асампраджн̃а̄та-сама̄дгі не має нічого спільного із світськими насолодами, тому що людина стає трансцендентною до будь-якого щастя матеріально-чуттєвого походження. І, досягши такого трансцендентного стану, йоґ стає непохитним. Йоґ не знатиме успіху, якщо не перебуватиме в такому стані. Нинішні так звані «заняття йоґою», що включають в себе різні почуттєві втіхи, — досить сумнівні. Йоґ, який захоплюється сексом і наркотиками — це посміховисько. Навіть становище йоґів, яких приваблюють сіддги (різного роду досконалості) на шляху йоґи, не вельми гарне. Якщо йоґів приваблюють супровідні ефекти йоґи, то вони не зможуть досягнути ступеня досконалості, як це стверджується у даному вірші. Тому «йоґи», які роблять виставу з гімнастичних трюків або сіддг, повинні знати, що таким шляхом вони втрачають мету йоґи.

The best practice of yoga in this age is Kṛṣṇa consciousness, which is not baffling. A Kṛṣṇa conscious person is so happy in his occupation that he does not aspire after any other happiness. There are many impediments, especially in this age of hypocrisy, to practicing haṭha-yoga, dhyāna-yoga and jñāna-yoga, but there is no such problem in executing karma-yoga or bhakti-yoga.

Найкращим способом йоґи для цієї епохи є свідомість Кр̣шн̣и, і на цьому шляху зовсім мало перешкод. Людина в свідомості Кр̣шн̣и черпає стільки блаженства в своїх повсякденних заняттях, що не прагне ніякого іншого щастя. Існує чимало перешкод, особливо в нашому віці лицемірства, для занять хат̣га-йоґою, дгйа̄на-йоґою або джн̃а̄на-йогою, але у здійсненні карма-йоґи й бгакті-йоґи таких проблем немає.

As long as the material body exists, one has to meet the demands of the body, namely eating, sleeping, defending and mating. But a person who is in pure bhakti-yoga, or in Kṛṣṇa consciousness, does not arouse the senses while meeting the demands of the body. Rather, he accepts the bare necessities of life, making the best use of a bad bargain, and enjoys transcendental happiness in Kṛṣṇa consciousness. He is callous toward incidental occurrences – such as accidents, disease, scarcity and even the death of a most dear relative – but he is always alert to execute his duties in Kṛṣṇa consciousness, or bhakti-yoga. Accidents never deviate him from his duty. As stated in the Bhagavad-gītā (2.14), āgamāpāyino ’nityās tāṁs titikṣasva bhārata. He endures all such incidental occurrences because he knows that they come and go and do not affect his duties. In this way he achieves the highest perfection in yoga practice.

Доки існує матеріальне тіло, людині доводиться йти назустріч його потребам: їсти, спати, захищатись й паруватись. Однак той, хто перебуває в стані чистої бгакті-йоґи, або в свідомості Кр̣шн̣и, задовольняючи потреби свого тіла, не збуджує почуттів. Він просто задовольняє свої найнеобхідніші потреби, здобуваючи, так би мовити, найбільшу вигоду з невдалої угоди, і насолоджується трансцендентним щастям в свідомості Кр̣шн̣и. Він спокійно сприймає будь- які випадкові події, такі, наприклад, як аварія, хвороба, злидні й навіть смерть найкревнішого родича, але він завжди готовий виконувати свої обов’язки в свідомості Кр̣шн̣и, або бгакті-йозі. Нещасні випадки ніколи не відхиляють його од виконання свого обов’язку. В Бгаґавад-ґı̄ті (2.14) сказано: а̄ґама̄па̄йіно ’нітйа̄с та̄м̇с тітікшасва бга̄рата. Він терпляче зносить всі такі непередбачені події, бо знає, що вони приходять і відходять й не впливають на виконання його обов’язків. Таким шляхом він досягає найвищої досконалості йоґи.