TEXT 7

Devanagari

Деванагарі

योगयुक्तो विश‍ुद्धात्मा विजितात्मा जितेन्द्रिय: ।
सर्वभूतात्मभूतात्मा कुर्वन्नपि न लिप्यते ॥ ७ ॥

Text

Текст

yoga-yukto viśuddhātmā
vijitātmā jitendriyaḥ
sarva-bhūtātma-bhūtātmā
kurvann api na lipyate

йоґа-йукто віш́уддга̄тма̄
віджіта̄тма̄ джітендрійах̣
сарва-бгӯта̄тма-бгӯта̄тма̄
курванн апі на ліпйате

Synonyms

Послівний переклад

yoga-yuktaḥ — engaged in devotional service; viśuddha-ātmā — a purified soul; vijita-ātmā — self-controlled; jita-indriyaḥ — having conquered the senses; sarva-bhūta — to all living entities; ātma-bhūta-ātmā — compassionate; kurvan api — although engaged in work; na — never; lipyate — is entangled.

йоґа-йуктах̣—зайнятий відданим служінням; віш́уддга-а̄тма̄—душа, що очистилась; віджіта-а̄тма̄—той, хто владає собою; джіта- індрійах̣—перемігши почуття; сарва-бгӯта—усім живим істотам; а̄тма-бгӯта-а̄тма̄—той, хто співчуває; курван апі—хоча й заглиблений у роботу; на—ніколи; ліпйате—зв’язаний.

Translation

Переклад

One who works in devotion, who is a pure soul, and who controls his mind and senses is dear to everyone, and everyone is dear to him. Though always working, such a man is never entangled.

Той, хто робить усе з відданістю, хто є чиста душа, хто владає розумом і приборкав чуття — той любий усім, і він співчуває кожному. Хоча він завжди працює, діяльність не сковує його.

Purport

Коментар

One who is on the path of liberation by Kṛṣṇa consciousness is very dear to every living being, and every living being is dear to him. This is due to his Kṛṣṇa consciousness. Such a person cannot think of any living being as separate from Kṛṣṇa, just as the leaves and branches of a tree are not separate from the tree. He knows very well that by pouring water on the root of the tree, the water will be distributed to all the leaves and branches, or by supplying food to the stomach, the energy is automatically distributed throughout the body. Because one who works in Kṛṣṇa consciousness is servant to all, he is very dear to everyone. And because everyone is satisfied by his work, he is pure in consciousness. Because he is pure in consciousness, his mind is completely controlled. And because his mind is controlled, his senses are also controlled. Because his mind is always fixed on Kṛṣṇa, there is no chance of his being deviated from Kṛṣṇa. Nor is there a chance that he will engage his senses in matters other than the service of the Lord. He does not like to hear anything except topics relating to Kṛṣṇa; he does not like to eat anything which is not offered to Kṛṣṇa; and he does not wish to go anywhere if Kṛṣṇa is not involved. Therefore, his senses are controlled. A man of controlled senses cannot be offensive to anyone. One may ask, “Why then was Arjuna offensive (in battle) to others? Wasn’t he in Kṛṣṇa consciousness?” Arjuna was only superficially offensive because (as has already been explained in the Second Chapter) all the assembled persons on the battlefield would continue to live individually, as the soul cannot be slain. So, spiritually, no one was killed on the Battlefield of Kurukṣetra. Only their dresses were changed by the order of Kṛṣṇa, who was personally present. Therefore Arjuna, while fighting on the Battlefield of Kurukṣetra, was not really fighting at all; he was simply carrying out the orders of Kṛṣṇa in full Kṛṣṇa consciousness. Such a person is never entangled in the reactions of work.

Той, хто йде шляхом визволення в свідомості Кр̣шн̣и, — дуже дорогий усім живим істотам, і кожна жива істота люба йому. І це — вияв свідомості Кр̣шн̣и. Така людина завжди бачить, що кожна жива істота невід’ємна від Кр̣шн̣и, подібно до того, як листя і гілля нероздільні з деревом. Він добре знає, що вода, якою поливають корінь, напоїть гілля і листя дерева, так само, як їжа, потрапивши в шлунок, постачає енерґію всьому тілу. Той, хто діє в свідомості Кр̣шн̣и, — є слуга кожного, і тому він дуже дорогий кожному. Й оскільки всі задоволені його діяльністю, свідомість його чиста. Якщо ж свідомість його чиста, то він повністю владає своїм розумом, а за допомогою врівноваженого розуму він легко вгамовує свої чуття. Його розум завжди зосереджений на Кр̣шн̣і — і тому не може трапитись такого, щоб він відступився од Кр̣шн̣и, або щоб його почуття було втягнуто в якусь іншу діяльність, окрім служіння Господеві. Він хоче слухати тільки про Кр̣шн̣у, і не бажає їсти нічого, що не було запропоноване Кр̣шн̣і. Він нікуди не хоче йти, якщо це не пов’язано з Кр̣шн̣ою. Таким чином він панує над своїми чуттями. Людина, чуття якої приборкані, не ображає нікого. Може виринути питання: «Але ж Арджуна під час битви поводився зі своїми супротивниками вельми негречно! Хіба таке поводження личить людині, що перебуває в свідомості Кр̣шн̣и?» Однак це лише на перший погляд Арджуна здавався аґресивним, адже, як це було з’ясовано в другій главі, всі присутні на полі бою продовжуватимуть жити як індивідуальні істоти, бо не можна вбити духовної душі. Таким чином, з духовного погляду нікого не було вбито на полі бою Курукшетра. За велінням Кр̣шн̣и, присутнього там особисто, вони лише змінили свій «одяг». Тому Арджуна, воюючи на полі бою Курукшетра, насправді не воював зовсім, — він, сповнений свідомості Кр̣шн̣и, просто виконував накази Кр̣шн̣и. Така людина ніколи не заплутується в кармічних наслідках своєї діяльності.