Skip to main content

TEXT 11

TEXT 11

Devanagari

Деванагарі

ये यथा मां प्रपद्यन्ते तांस्तथैव भजाम्यहम् ।
मम वर्त्मानुवर्तन्ते मनुष्याः पार्थ सर्वशः ॥ ११ ॥

Text

Текст

ye yathā māṁ prapadyante
tāṁs tathaiva bhajāmy aham
mama vartmānuvartante
manuṣyāḥ pārtha sarvaśaḥ
йе йатга̄ ма̄м̇ прападйанте
та̄м̇с татгаіва бгаджа̄мй ахам
мама вартма̄нувартанте
манушйа̄х̣ па̄ртга сарваш́ах̣

Synonyms

Послівний переклад

ye — all who; yathā — as; mām — unto Me; prapadyante — surrender; tān — them; tathā — so; eva — certainly; bhajāmi — reward; aham — I; mama — My; vartma — path; anuvartante — follow; manuṣyāḥ — all men; pārtha — O son of Pṛthā; sarvaśaḥ — in all respects.

йе—усі, хто; йатга̄—як; ма̄м—Мені; прападйанте—віддаються; та̄н—їх; татга̄—так; ева—неодмінно; бгаджа̄мі—нагороджую; ахам—Я; мама—Моїм; вартма—шляхом; анувартанте—слідують; манушйа̄х̣—усі люди; па̄ртга—син Пр̣тги; сарваш́ах̣—з усякого погляду.

Translation

Переклад

As all surrender unto Me, I reward them accordingly. Everyone follows My path in all respects, O son of Pṛthā.

До якої міри людина віддає себе Мені — відповідно Я винагороджую її. Кожен у всьому слідує Моїм шляхом, о сину Пр̣тги.

Purport

Коментар

Everyone is searching for Kṛṣṇa in the different aspects of His manifestations. Kṛṣṇa, the Supreme Personality of Godhead, is partially realized in His impersonal brahma-jyotir effulgence and as the all-pervading Supersoul dwelling within everything, including the particles of atoms. But Kṛṣṇa is fully realized only by His pure devotees. Consequently, Kṛṣṇa is the object of everyone’s realization, and thus anyone and everyone is satisfied according to one’s desire to have Him. In the transcendental world also, Kṛṣṇa reciprocates with His pure devotees in the transcendental attitude, just as the devotee wants Him. One devotee may want Kṛṣṇa as supreme master, another as his personal friend, another as his son and still another as his lover. Kṛṣṇa rewards all the devotees equally, according to their different intensities of love for Him. In the material world, the same reciprocations of feelings are there, and they are equally exchanged by the Lord with the different types of worshipers. The pure devotees both here and in the transcendental abode associate with Him in person and are able to render personal service to the Lord and thus derive transcendental bliss in His loving service. As for those who are impersonalists and who want to commit spiritual suicide by annihilating the individual existence of the living entity, Kṛṣṇa helps also by absorbing them into His effulgence. Such impersonalists do not agree to accept the eternal, blissful Personality of Godhead; consequently they cannot relish the bliss of transcendental personal service to the Lord, having extinguished their individuality. Some of them, who are not firmly situated even in the impersonal existence, return to this material field to exhibit their dormant desires for activities. They are not admitted into the spiritual planets, but they are again given a chance to act on the material planets. For those who are fruitive workers, the Lord awards the desired results of their prescribed duties, as the yajñeśvara; and those who are yogīs seeking mystic powers are awarded such powers. In other words, everyone is dependent for success upon His mercy alone, and all kinds of spiritual processes are but different degrees of success on the same path. Unless, therefore, one comes to the highest perfection of Kṛṣṇa consciousness, all attempts remain imperfect, as is stated in the Śrīmad-Bhāgavatam (2.3.10):

Кожен шукає Кр̣шн̣у в різноманітних аспектах Його виявів. Верховного Бога-Особу можна частково усвідомити в Його безособистісному аспекті, випромінюванні брахмаджйоті, а також як Наддушу, яка проникає в усе й перебуває всередині всього, навіть усередині атомів. Але цілковито усвідомити Кр̣шн̣у можуть лише Його чисті віддані. Отже, Кр̣шн̣а є метою пізнання кожного і, таким чином, кожен задовольняється згідно зі своїм бажанням віднайти Його. В трансцендентному світі Кр̣шн̣а також відповідає на любов Своїх чистих відданих, вступаючи з ними в певні трансцендентні стосунки, як вони того бажають. Один відданий може хотіти, щоб Кр̣шн̣а був його вищим учителем, інший — щоб Він був його особистим товаришем, третій бажає мати Кр̣шн̣у за сина, а четвертий — щоб Він був його коханим. Кр̣шн̣а нагороджує всіх відданих порівну, згідно з їхньою любов’ю до Нього. В матеріальному світі має місце такий же взаємообмін почуттями, і Господь в рівній мірі віддячує Своїм різним шанувальникам. Чисті віддані як тут, так і в духовній обителі спілкуються з Богом особисто, і в любовному служінні Господеві як особі вони черпають правдиве духовне блаженство. Що ж стосується імперсоналістів, які хочуть зчинити духовне самогубство, знищивши своє індивідуальне існування як живої істоти, то Кр̣шн̣а допомагає і їм, даючи можливість розчинитись у Своєму випромінюванні. Імперсоналісти не погоджуються визнати вічного, сповненого блаженства Бога-Особу; відмовившись од своєї індивідуальності, вони не можуть насолоджуватись щастям трансцендентного особистого служіння Господеві. Деякі з них, ті, що не утвердилися навіть в безособистісному існуванні, повертаються до цього матеріального оточення, щоб виявити своє приховане прагнення діяльності. Їм недоступні духовні планети, але вони знову отримують можливість діяти на планетах матеріальних. Тим, хто працює задля плодів, Господь, як йаджн̃еш́вара, дає те, чого вони бажають і заради чого виконують свої визначені обов’язки, а йоґам, які бажають містичної влади, дарується така влада. Іншими словами, чи ввінчаються прагнення людини успіхом, чи ні — залежить лише від Його милості, і всі різноманітні способи духовного пізнання є лише різного рівня досягненнями на одному й тому ж шляху. Й доки людина не прийде до вищого рівня — свідомості Кр̣шн̣и, всі її намагання залишаються недосконалими, як це стверджує Ш́рı̄мад-Бга̄ґаватам (2.3.10):

akāmaḥ sarva-kāmo vā
mokṣa-kāma udāra-dhīḥ
tīvreṇa bhakti-yogena
yajeta puruṣaṁ param
ака̄мах̣ санва-ка̄мо ва̄
мокша-ка̄ма уда̄ра-дгı̄х̣
тı̄врен̣а бгакті-йоґена
йаджета пурушам̇ парам

“Whether one is without desire [the condition of the devotees], or is desirous of all fruitive results or is after liberation, one should with all efforts try to worship the Supreme Personality of Godhead for complete perfection, culminating in Kṛṣṇa consciousness.”

«Чи позбавлена бажань людина (стан відданих), чи прагне отримати винагороду за свій труд, чи шукає звільнення, — вона повинна від усього серця молити Верховного Бога-Особу про досягнення цілковитої досконалості, вершиною якої є свідомість Кр̣шн̣и».