Skip to main content

TEXT 16

TEXT 16

Devanagari

Деванагарі

एवं प्रवर्तितं चक्रं नानुवर्तयतीह यः ।
अघायुरिन्द्रियारामो मोघं पार्थ स जीवति ॥ १६ ॥

Text

Текст

evaṁ pravartitaṁ cakraṁ
nānuvartayatīha yaḥ
aghāyur indriyārāmo
moghaṁ pārtha sa jīvati
евам̇ правартітам̇ чакрам̇
на̄нувартайатı̄ха йах̣
аґга̄йур індрійа̄ра̄мо
моґгам̇ па̄ртга са джı̄ваті

Synonyms

Послівний переклад

evam — thus; pravartitam — established by the Vedas; cakram — cycle; na — does not; anuvartayati — adopt; iha — in this life; yaḥ — one who; agha-āyuḥ — whose life is full of sins; indriya-ārāmaḥ — satisfied in sense gratification; mogham — uselessly; pārtha — O son of Pṛthā (Arjuna); saḥ — he; jīvati — lives.

евам—таким чином; правартітам—який встановлюють Веди; чакрам—кругообіг; на—не; анувартайаті—приймає; іха—у цьому житті; йах̣—той, хто; аґга-а̄йух̣—чиє життя гріховне; індрійа-а̄ра̄мах̣—задоволений чуттєвими насолодами; моґгам—без користі; па̄ртга—син Пр̣тги (Арджуна); сах̣—він; джı̄ваті—живе.

Translation

Переклад

My dear Arjuna, one who does not follow in human life the cycle of sacrifice thus established by the Vedas certainly leads a life full of sin. Living only for the satisfaction of the senses, such a person lives in vain.

Мій дорогий Арджуно, життя людини, як не проходить через цикл жертвопринесень, що його встановлюють Веди, безумовно сповнене гріху. Живучи лише для задоволення чуттів, така людина живе даремно.

Purport

Коментар

The mammonist philosophy of “work very hard and enjoy sense gratification” is condemned herein by the Lord. Therefore, for those who want to enjoy this material world, the above-mentioned cycle of performing yajñas is absolutely necessary. One who does not follow such regulations is living a very risky life, being condemned more and more. By nature’s law, this human form of life is specifically meant for self-realization, in either of the three ways – namely karma-yoga, jñāna-yoga or bhakti-yoga. There is no necessity of rigidly following the performances of the prescribed yajñas for the transcendentalists who are above vice and virtue; but those who are engaged in sense gratification require purification by the above-mentioned cycle of yajña performances. There are different kinds of activities. Those who are not Kṛṣṇa conscious are certainly engaged in sensory consciousness; therefore they need to execute pious work. The yajña system is planned in such a way that sensory conscious persons may satisfy their desires without becoming entangled in the reaction of sense-gratificatory work. The prosperity of the world depends not on our own efforts but on the background arrangement of the Supreme Lord, directly carried out by the demigods. Therefore, the yajñas are directly aimed at the particular demigods mentioned in the Vedas. Indirectly, it is the practice of Kṛṣṇa consciousness, because when one masters the performance of yajñas one is sure to become Kṛṣṇa conscious. But if by performing yajñas one does not become Kṛṣṇa conscious, such principles are counted as only moral codes. One should not, therefore, limit his progress only to the point of moral codes, but should transcend them, to attain Kṛṣṇa consciousness.

У цьому вірші Господь картає філософію мамоністів, тих, що проповідують працю в поті чола й чуттєві втіхи. Тому для тих, хто хоче насолоджуватись матеріальним світом, вищезгаданий цикл жертвопринесень абсолютно необхідний. А ті, хто не слідує таким правилам, дуже ризикують зазнавати дедалі суворішої кари. Згідно з законами природи, людська форма життя спеціально призначена для самоусвідомлення, яке здійснюють за допомогою одного з трьох способів: карма-йоґи, джн̃ана-йоґи або бгакті- йоґи. Трансценденталістам, які перебувають вище добра і зла, нема потреби суворо дотримуватись рекомендованих жертвопринесень, але для тих, хто занурений у чуттєве задоволення, необхідно очиститись шляхом вищезгаданого циклу йаджн̃и. Діяльність буває різного роду. Людина поза свідомістю Кр̣шн̣и, безсумнівно, стоїть на чуттєвій платформі й тому мусить виконувати якусь благочестиву діяльність. Систему йаджн̃и замислено таким чином, що наділені чуттєвою свідомістю люди можуть задовольнити свої бажання, не заплутуючись в наслідках діяльності задля почуттєвої втіхи. Добробут світу залежить не від наших власних зусиль, його основа є підтримуваний напівбогами первинний порядок, що встановлений Верховним Господом. Тому йаджн̃и призначаються конкретним напівбогам, про яких згадано у Ведах. Посередньо такий процес являє собою свідомість Кр̣шн̣и, тому що, свідомо виконуючи йаджн̃и, людина безумовно віднайде свідомість Кр̣шн̣и. Але якщо виконання йаджн̃и не приводить до свідомості Кр̣шн̣и, тоді це просто ритуальна діяльність у відповідності з моральним кодексом. Не слід обмежувати свій духовний розвиток засадами моралі, треба перевершити їх і таким способом віднайти свідомість Кр̣шн̣и.