TEXT 60
TEXT 60
Devanagari
Деванагарі
इन्द्रियाणि प्रमाथीनि हरन्ति प्रसभं मनः ॥ ६० ॥
Text
Текст
puruṣasya vipaścitaḥ
indriyāṇi pramāthīni
haranti prasabhaṁ manaḥ
пурашасйа віпаш́чітах̣
індрійа̄н̣і прама̄тгı̄ні
харанті прасабгам̇ манах̣
Synonyms
Послівний переклад
йататах̣—той, хто докладає зусиль; хі—звичайно; апі—незважаючи на; каунтейа—син Кунтı̄; пурушасйа—людини; віпаш́чітах̣— прозорливий; індрійа̄н̣і—чуття; прама̄тгı̄ні —що легко збуджуються; харанті—кидають; прасабгам—силою; манах̣—розум.
Translation
Переклад
The senses are so strong and impetuous, O Arjuna, that they forcibly carry away the mind even of a man of discrimination who is endeavoring to control them.
Чуття настільки сильні й неспокійні, о Арджуно, що здатні подужати розум навіть проникливої людини, яка намагається керувати ними.
Purport
Коментар
There are many learned sages, philosophers and transcendentalists who try to conquer the senses, but in spite of their endeavors, even the greatest of them sometimes fall victim to material sense enjoyment due to the agitated mind. Even Viśvāmitra, a great sage and perfect yogī, was misled by Menakā into sex enjoyment, although the yogī was endeavoring for sense control with severe types of penance and yoga practice. And, of course, there are so many similar instances in the history of the world. Therefore, it is very difficult to control the mind and senses without being fully Kṛṣṇa conscious. Without engaging the mind in Kṛṣṇa, one cannot cease such material engagements. A practical example is given by Śrī Yāmunācārya, a great saint and devotee, who says:
Існує чимало мудреців, філософів і трансценденталістів, які намагаються оволодіти своїми почуттями, однак, попри їхні зусилля, навіть найвидатніші з них іноді стають жертвами матеріального чуттєвого задоволення через збудливий розум. Навіть Віш́ва̄мітру, великого мудреця і досконалого йоґа, спокусила Менака̄, незважаючи на всі його зусилля приборкати почуття за допомогою суворого аскетизму і практики йоґи. Світова історія знає чимало таких випадків. Тобто, поза свідомістю Кр̣шн̣и дуже важко володіти своїм розумом й чуттями. Якщо не зосередити розуму на Кр̣шн̣і, то неможливо відмовитись од матеріальної діяльності. Практичний приклад дає нам Ш́рı̄ Йа̄муна̄ча̄рйа, великий святий і відданий, кажучи:
nava-nava-rasa-dhāmany udyataṁ rantum āsīt
tad-avadhi bata nārī-saṅgame smaryamāne
bhavati mukha-vikāraḥ suṣṭhu niṣṭhīvanaṁ ca
нава-нава-раса-дга̄манй удйатам̇ рантум а̄сı̄т
тад-авадгі бата на̄рı̄-сан̇ґаме смарйама̄не
бгаваті мукга-віка̄рах̣ сушт̣гу нішт̣гı̄ванам̇ ча
“Since my mind has been engaged in the service of the lotus feet of Lord Kṛṣṇa, and I have been enjoying an ever new transcendental humor, whenever I think of sex life with a woman, my face at once turns from it, and I spit at the thought.”
«Відтоді, як мій розум заглибився в служіння лотосним стопам Господа Кр̣шн̣и, я постійно черпаю в цьому вічно нову духовну радість, і при одній лише думці про статеві зносини з жінкою я відвертаюсь і спльовую».
Kṛṣṇa consciousness is such a transcendentally nice thing that automatically material enjoyment becomes distasteful. It is as if a hungry man had satisfied his hunger by a sufficient quantity of nutritious eatables. Mahārāja Ambarīṣa also conquered a great yogī, Durvāsā Muni, simply because his mind was engaged in Kṛṣṇa consciousness (sa vai manaḥ kṛṣṇa-padāravindayor vacāṁsi vaikuṇṭha-guṇānuvarṇane).
Свідомість Кр̣шн̣и настільки прекрасна й духовна, що матеріальні задоволення самі по собі стають неприємні відданому. Він уподібнюється людині, яка вгамувала голод достатньою кількістю високоякісної їжі. Маха̄ра̄джа Амбарı̄ша переміг великого йоґа Дурва̄сӯ Муні лише тому, що його розум був заглиблений у свідомість Кр̣шн̣и (са ваі манах̣ кр̣шн̣а-пада̄равіндайор вача̄м̇сі ваікун̣т̣га-ґун̣а̄нуварн̣ане).