TEXT 32
TEXT 32
Devanagari
Деванагарі
सुखिनः क्षत्रियाः पार्थ लभन्ते युद्धमीदृशम् ॥ ३२ ॥
Text
Текст
svarga-dvāram apāvṛtam
sukhinaḥ kṣatriyāḥ pārtha
labhante yuddham īdṛśam
сварґа-два̄рам апа̄вр̣там
сукгінах̣ кшатрійа̄х̣ па̄ртга
лабганте йуддгам ı̄др̣ш́ам
Synonyms
Послівний переклад
йадр̣ччгайа̄ — сам по собі; ча — також; упапаннам — досягнувши; сварґа—райських планет; два̄рам—двері; апавр̣там—широко відчинений; сукгінах̣—дуже щасливі; кшатрійа̄х̣—ті, що належать до царської верстви; па̄ртга—син Пр̣тги; лабганте—досягати; йуддгам—війн; ı̄др̣ш́ам—такого.
Translation
Переклад
O Pārtha, happy are the kṣatriyas to whom such fighting opportunities come unsought, opening for them the doors of the heavenly planets.
О Па̄ртго, щасливі кшатрійі, яким випадає нагода стати до бою, відчиняючи перед ними брами райських планет.
Purport
Коментар
As supreme teacher of the world, Lord Kṛṣṇa condemns the attitude of Arjuna, who said, “I do not find any good in this fighting. It will cause perpetual habitation in hell.” Such statements by Arjuna were due to ignorance only. He wanted to become nonviolent in the discharge of his specific duty. For a kṣatriya to be on the battlefield and to become nonviolent is the philosophy of fools. In the Parāśara-smṛti, or religious codes made by Parāśara, the great sage and father of Vyāsadeva, it is stated:
Коли Арджуна сказав: «Я не бачу ані крихти глузду в цій борні. Через неї мені доведеться вічно перебувати в пеклі», — то найвищий вчитель у світі Господь Кр̣шн̣а засудив таке його ставлення до свого обов’язку. Заява Арджуни свідчила лише про його незнання. Він хотів уникнути насильства, виконуючи при цьому свої обов’язки, проте для кшатрійі, який стоїть на полі бою, не дуже розумно відмовлятись од застосування насильства. В Пара̄ш́ара-смр̣ті, релігійному кодексі, який уклав Пара̄ш́ара, великий мудрець, батько Вйа̄садеви, сказано:
śastra-pāṇiḥ pradaṇḍayan
nirjitya para-sainyādi
kṣitiṁ dharmeṇa pālayet
ш́астра-па̄н̣іх̣ прадан̣д̣айан
нірджітйа пара-саінйа̄ді
кшітім̇ дгармен̣а па̄лайет
“The kṣatriya’s duty is to protect the citizens from all kinds of difficulties, and for that reason he has to apply violence in suitable cases for law and order. Therefore he has to conquer the soldiers of inimical kings, and thus, with religious principles, he should rule over the world.”
«Обов’язок кшатрійі — захищати громадян від усякої напасті, і тому іноді, щоб підтримати закон і порядок, він мусить застосовувати насильство. Він повинен перемагати ворожих воїнів і правити світом згідно з релігійними засадами».
Considering all aspects, Arjuna had no reason to refrain from fighting. If he should conquer his enemies, he would enjoy the kingdom; and if he should die in the battle, he would be elevated to the heavenly planets, whose doors were wide open to him. Fighting would be for his benefit in either case.
Отже, в Арджуни не було жодних причин відмовлятись од бою. В разі перемоги над ворогом, він буде насолоджуватись царюванням, якщо ж він загине, то потрапить на райські планети, брами яких широко відчинені для героїв. Отже, в кожному випадку він виграє.