TEXT 39
TEXT 39
Devanagari
Деванагарі
निद्रालस्यप्रमादोत्थं तत्तामसमुदाहृतम् ॥ ३९ ॥
Text
Текст
sukhaṁ mohanam ātmanaḥ
nidrālasya-pramādotthaṁ
tat tāmasam udāhṛtam
сукгам̇ моханам а̄тманах̣
нідра̄ласйа-прама̄доттгам̇
тат та̄масам уда̄хр̣там
Synonyms
Послівний переклад
yat — that which; agre — in the beginning; ca — also; anubandhe — at the end; ca — also; sukham — happiness; mohanam — illusory; ātmanaḥ — of the self; nidrā — sleep; ālasya — laziness; pramāda — and illusion; uttham — produced of; tat — that; tāmasam — in the mode of ignorance; udāhṛtam — is said to be.
йат—те, котре; аґре—спочатку; ча—також; анубандге—наприкінці; ча—також; сукгам—щастя; моханам—ілюзорне; а̄тманах̣— свого «я»; нідра̄—сон; а̄ласйа—лінощі; прама̄да—й ілюзія; уттгам—утворене з; тат—те; та̄масам—у ґун̣і невігластва; уда̄хр̣там—вважають.
Translation
Переклад
And that happiness which is blind to self-realization, which is delusion from beginning to end and which arises from sleep, laziness and illusion is said to be of the nature of ignorance.
Щастя, яке походить із сонливості, лінощів й ілюзії, оманливе від початку й до кінця, сліпе до самоусвідомлення, — таке щастя породжує ґун̣а невігластва.
Purport
Коментар
One who takes pleasure in laziness and in sleep is certainly in the mode of darkness, ignorance, and one who has no idea how to act and how not to act is also in the mode of ignorance. For the person in the mode of ignorance, everything is illusion. There is no happiness either in the beginning or at the end. For the person in the mode of passion there might be some kind of ephemeral happiness in the beginning and at the end distress, but for the person in the mode of ignorance there is only distress both in the beginning and at the end.
Той, хто втішається сном та байдикуванням, безумовно, перебуває в ґун̣і тьми невігластва, він не розуміє, що треба робити, а чого — не треба. Людину в ґун̣і невігластва охоплює ілюзія і тому вона не здатна віднайти реальності. Для неї не існує щастя ні спочатку, ні наприкінці. Людина в ґун̣і пристрасті може зазнати певного ефемерного щастя спочатку і страждань під кінець, той же, хто перебуває в ґун̣і невігластва, нещасний постійно, від початку й до кінця.